П’ятого березня минулого року СБУ повідомила про вбивство консультанта з переговорів із Росією Дениса Кірєєва. За словами представників служби безпеки, його підозрювали у державній зраді та вбили при затриманні. Згодом Кірєєва поховали з почестями як героя. У середу, 18 січня, американська газета The Wall Street Journal опублікувала матеріал з подробицями як про самого Кірєєва, так і про його вбивства. Переклад матеріалу опублікувала «Українська правда».
5 березня 2022 року повідомлялося, що представники СБУ при затриманні застрелили у Києві банкіра Дениса Кірєєва, який брав участь у переговорах делегацій України та Росії в Гомелі 28 лютого. Його нібито підозрювали у державній зраді.
The Wall Street Journal пише, що 45-річного банкіра Дениса Кірєєва вбили як російського шпигуна: українські спецслужби залишили на тротуарі в центрі Києва його труп із кульовим отвором у потилиці за кілька днів після вторгнення Росії в Україну. Проте за кілька днів після цього Кірєєва поховали як героя і поклали поруч із першим міністром закордонних справ України на Байковому кладовищі в Києві. А президент України Володимир Зеленський підписав документи про нагородження Кірєєва посмертно медаллю за «винятковий внесок у захист державного суверенітету та державної безпеки».
За словами голови української військової розвідки генерала Кирила Буданова, Кірєєв передав інформацію від своїх російських контактів, яка допомогла українським військам успішно захистити столицю в лютому минулого року.
«Якби не пан Кірєєв, Київ, швидше за все, був би взятий», – цитує Буданова видання.
За словами Буданова, Кірєєв розвивав зв'язки з європейськими розвідувальними службами, а також із російськими військовими та урядовцями. Він також погодився представляти Київ на ранніх переговорах про припинення вогню між Росією й Україною. За словами одного з друзів, Кірєєву «подобалося грати роль агента 007».
Кірєєв народився в Києві і почав свою професійну діяльність у сфері фінансів, працюючи в місцевих відділеннях західних банків, включаючи Crédit Lyonnais, Citibank та ING. Його родич у 2003 році став заступником голови СБУ. Цей зв'язок розпалив інтерес Кірєєва до шпигунства, кажуть його соратники.
У 2006 році Кірєєв перейшов на роботу до Андрія та Сергія Клюєвих, бізнесменів із Донецька, які заробили свої статки на металургії та нерухомості, були близькі до Віктора Януковича. Після втечі Клюєвих у 2014-му, Кірєєв допомагав управляти деякими активами братів із Києва.
У 2021 році Кірєєв, який перебував на перетині сфер російського та українського бізнесу та безпеки, привернув увагу Буданова. Коли навесні 2021 року Росія почала накопичувати війська на кордоні з Україною, Буданов викликав Кірєєва до штабу ГУР у Києві й попросив його використати свої зв'язки, щоб проникнути до російської військової розвідки. За даними джерел WSJ, банкір їздив із Харкова до Росії і потім доповідав Буданову.
Восени 2021 року, коли американські військові та шпигунські відомства почали попереджати про російську загрозу, Кірєєв дізнався зі своїх джерел, що Москва готується до вторгнення, сказав Буданов, і став першим, хто забив на сполох в Україні.
18 лютого Кірєєв відмовився їхати з родиною на лижі у французькі Альпи. Вдень 23 лютого Кірєєв передав Буданову нові розвідувальні дані: президент Росії Володимир Путін щойно віддав наказ про вторгнення рано вранці. За словами голови ГУР, Кірєєв також знав головну точку удару.
О 8 годині ранку 24 лютого російські бойові вертольоти висадили десант в аеропорту «Антонов» під Києвом. Кремль планував захопити аеропорт, щоб перекинути туди війська і техніку для штурму столиці. За словами Буданова, підказка Кірєєва дала Україні кілька дорогоцінних годин, щоб перекинути війська для протидії російському нападу. Після запеклого бою з росіянами аеропорт був пошкоджений і не міг використовуватися силами окупантів.
Коли плани Росії щодо швидкого удару були зірвані, сторони домовилися про переговори про припинення вогню в Білорусі. Оскільки Кірєєв був знайомий з двома членами російської делегації, Буданов запропонував йому взяти участь у переговорах – і той погодився.
«Після його появи там його зв'язок зі спецслужбами став очевидним для всіх. На жаль, ситуація тоді була критичною, і ми змушені були ризикувати», – сказав Буданов.
Повернувшись із Білорусі, Кірєєв зустрівся з Будановим на кілька годин. Кірєєв, за словами члена його служби безпеки, усвідомлював, що йому загрожує небезпека, і залишив зустріч у мовчазному настрої.
Через кілька днів друг відвідав Кірєєва в його будинку на північній околиці Києва. Тримаючи в руках великокаліберну мисливську рушницю, Кірєєв сказав, що стріляв з неї в російських оперативників, які прийшли до його будинку кількома ночами раніше.
Коли Росія і Україна домовилися про другий раунд переговорів, запланований на 3 березня, Буданов знову наполіг на тому, щоб Кірєєв взяв у них участь. За словами Буданова, у ніч перед переговорами в Білорусі Кірєєву зателефонували з офісу начальника контррозвідки СБУ Олександра Поклада. Поклад, який відповідає за затримання співробітників розвідки і безпеки, підозрюваних у роботі на Росію, хотів зустрітися. Сам Поклад відмовився давати коментарі, як і речник СБУ, посилаючись на закон про державну таємницю.
Кірєєв приїхав на київський залізничний вокзал разом зі своєю особистою охороною та агентами військової розвідки для поїздки до Білорусі. Він сказав охоронцям, що по дорозі його можуть заарештувати й попросив їх не втручатися. Група поїхала в центр Києва і зупинилася біля Софійського собору. Після цього під’їхали кілька мікроавтобусів з агентами СБУ, які наказали співробітникам військової розвідки та охоронцям Кірєєва скласти зброю. Кірєєва відвели до мікроавтобуса. Його охорона залишилася лежати на вулиці, поки мікроавтобус від'їжджав.
Приблизно через 90 хвилин агенти військової розвідки були викликані на місце, де вони знайшли тіло Кірєєва. Державне бюро розслідувань України, яке займається подібними вбивствами, відмовилося від коментарів.
WSJ нагадує, що в липні Володимир Зеленський звільнив голову СБУ Івана Баканова і звільнив або притягнув до відповідальності десятки генералів відомства за їхню ймовірну роль у сприянні російському вторгненню.