Про район Орлика – Миколайчука наступні кілька років будуть говорити багато. Багато різного. Я до цього готовий. Але з вашого дозволу розпочну першим.
Давайте говорити відверто. Питання розбудови міста стало зручним інструментом у руках політиків. Скільки із них мають будівельний бізнес – тема не цієї розмови. Але місто, в якому не будують, вмирає. Це аксіома. Питання інше – наскільки якісною є ця забудова.
Будуєш будинок – будуй дитячий садок чи амбулаторію. Віднедавна саме такий принцип закріплений офіційно ухвалами сесії Львівської міськради та рішеннями виконкому. І саме за такими правилами працюємо із забудовниками Львова. Соціальна інфраструктура – надважлива, нові дороги та озеленення – обов’язкові для комфортного проживання. А тому нове будівництво неможливе без врахування цих моментів. Це принципова позиція міста.
Зрештою, самі забудовники розуміють: сьогодні їхні клієнти не хочуть самих лише бетонних стін для життя. Потрібні якісні громадські простори, дитячі та спортивні майданчики, місця для рекреації, соціальна інфраструктура – усе, що забезпечує комфорт проживання.
А тепер конкретно щодо району Орлика – Миколайчука.
На останньому засіданні виконавчого комітету було видано містобудівні умови за адресою вулиця Миколайчука, 38. Але погляньмо, на яких умовах це зробили. Після перемовин із забудовником було суттєво знижено кількість квадратних метрів житла. Щодо соціальної інфраструктури: 200 кв. м підуть у власність громади під комунальну амбулаторію сімейної медицини, ще 200 м2 – під муніципальний молодіжний простір, а на ще 500 м2 забудовник зобов’язався облаштувати приватний дитячий садок.
Приватний садок – це зрада? Не згоден. На кожен товар є свій покупець. Практика приватних закладів освіти у Львові свідчить: на приватні садки і школи є попит. А вони, своєю чергою, розвантажують комунальні дитсадки та, зрештою, створюють здорову конкуренцію.
А щоб поставити фінальну крапку у цій суперечці скажу. Так, у районі Орлика – Миколайчука потрібна ще одна комунальна школа та ще один комунальний садок. І вони заплановані, навіть більше - під них уже зарезервовано місця. Власне там, де місто продає земельні ділянки з аукціону. У наступні роки в бюджеті міста будемо закладати фінансування і проектувати їхнє будівництво.
У районі є лікарні, але це не означає, що додаткових амбулаторій непотрібно. Потрібно. І вони будуть. Одна вже запланована за адресою вулиця Миколайчука, 38 (дивись вище).
Вулиця Орлика в ремонті. І це додає аргументів львів’янам скаржитися на корки і ускладнений доїзд. Але будь-який ремонт має здатність рано чи пізно закінчуватися. Відремонтована вулиця Орлика мала б стати проїзною до кінця року.
Що ще з конкретно запланованого в районі.
Вулиці Миколайчука, Мазери, Грінченка є в планах на ремонт у наступні роки. Будемо подавати пропозиції щодо фінансування. Головне – щоб депутати підтримали цю ініціативу.
Цікаво, що на Миколайчука хочемо не просто залатати ями, а прокладати трамвайну колію. Знаємо, трамвай розвантажить засилля автотранспорту.
На порядку денному питання облаштування ще кількох в’їздів-виїздів у мікрорайон. Це логічно, адже якщо район буде розбудовуватись, то треба про це думати. Опрацьовуємо два питання – влаштування виїзду з боку, через вулицю Очеретяну. Ще одна перспективна ідея – зробити виїзд з вулиці Пилипа Орлика в межах червоних ліній до перехрестку із Замарстинівською, там, де поворот на Брюховичі.
Це коротко.
Тепер про Малогосківську. А до чого тут вона? Просто декому хочеться провести паралелі між цими районами. Так роблять, коли бракує аргументів.
Ну коли вже проводити паралелі, то давайте зробимо це за результатами останнього виконкому. Так-от, на цьому засіданні в районі Орлика забронювали квадратні метри під амбулаторію і в районі Малоголосківської під амбулаторію забудовник 200 збудованих квадратів передав у комунальну власність. Хороші паралелі, погодьтесь.
За останні кілька років для Малоголосківської зроблено багато. Мешканці хочуть ще більшого – і це чудово. Є стимул і бажання працювати і все покращувати.
Наприклад, ніхто не вірив, що на Малоголосківській таки постане комунальний садок (збудований за кошти одного із забудовників і переданий у власність міста). Та ще й такий. Я би сказав, зразково-показовий. Сучасний, великий, з найбільшою спортивною залою з усіх дошкільних закладів у місті та єдиною у Львові музичною залою у формі колізею. На днях – відкриття.
Підсумовуючи, хочу сказати: район Орлика – Миколайчука, хочемо ми того чи ні, але буде розбудовуватись. Як? Докладу зусиль, щоб якісно й з майбутнім комфортом для мешканців. Готовий до дискусій, зауважень і навіть до конструктивних суперечок. Але не на рівні емоцій, а переконливих аргументів.