«Я стала непотрібною Україні»

Олімпійська чемпіонка Інна Осипенко-Радомська переходить під прапор Азербайджану

14:11, 4 липня 2014

Титулована українська веслувальниця Інна Осипенко-Радомська вирішила змінити країну, честь якої вона буде відстоювати на міжнародних змаганнях. 4 липня стало відомо, що незабаром спортсменка захищатиме кольори азербайджанського стягу.

Що спонукало українську чемпіонку, яка була у складі української олімпійської збірної на чотирьох Олімпіадах поспіль, змінити громадянство і переїхати з Вінниці до Азербайджану, читайте у розмові спортсменки із ZAXID.NET.

Інно, ви стали призеркою трьох Олімпіад у складі української збірної. Що спонукало вас змінити країну саме зараз?

Вже півроку, з 1 січня, я тренуюся в борг. Окрім спорту в мене є дитина, в мене є сім’я, а доводилося самостійно оплачувати виїзди, проживання, харчування, забезпечувати усі витрати на дотримання режиму. Мій день розписаний згідно з тренувальним режимом, а це вимагає певних зусиль і вкладення коштів. Так вийшло, що останні півроку я тренуюся за власний рахунок.

Я зверталася до Міністерства молоді та спорту, аби мене забезпечили хоча б якимись засобами. Однак взаєморозуміння з функціонерами з міністерства ми не знайшли. Я не бачу свого спортивного майбутнього в Україні з таким підходом. Тим більше, коли готуватимуся до Олімпійських ігор-2016, а це буде ще більш затратним процесом. Я хочу досягнути високого результату і налаштована здобути медаль, а за таким відношенням до професійних спортсменів та олімпійців я не бачу майбутнього і перспектив в Україні. Вибачте, працювати півроку в борг – це нереально.

Ви зверталися у міністерство з новим керівництвом?

Так, я зверталася у міністерство, яке очолює Дмитро Булатов. З попередніми керівниками відомства у мене таких проблем не було. Зазвичай, спортсменів високого класу, особливо олімпійців, завжди усім забезпечували. Команда міністерства працювала на спортсменів, аби вони могли тренуватися і нічим не перейматися.

Я попросила у міністерства повернути тільки те, що ми витратили на підготовку, ні копійки більше.  Тоді мені пообіцяли, що через місяць повернуть усі кошти. Минув місяць, грошей нема. І тут я дізналася, що спортсменам із академічної греблі фінансування надали, а нам же ж доводиться далі тренуватися за свої гроші. У мене закінчилося терпіння, адже потрібно якось готуватися, потрібно якось жити.

Можливо, у вас просили почекати, посилаючись на останні події в Україні?

Я все розумію, яка ситуація є зараз в країні, однак Олімпійські ігри та міжнародні старти чекати не будуть – все одно потрібно виступати і готуватися. Спорт – це не хобі і не медалі, це наше життя і робота. Професійний спорт дуже короткий, тим більше, що часто спортсмен зазнає травм, тому що заробимо, поки виступаємо, на те і будемо жити далі.

Ви переїдете жити в Азербайджан?

Я буду виступати за Азербайджан.

Тобто громадянства і місця проживання змінювати не будете?

Наразі не можу нічого відповісти, бо ще не підписала контракт і не знаю його умов.

Все таки, якщо спортсмен виступає за певну країну, він повинен мати відповідне громадянство?

Я думаю, що так.

У перспективі ви все-таки візьмете громадянство Азербайджану?

Якщо ми не потрібні своїй країні, а інші країни за нас борються, - то чому б і ні.

Тобто ви отримували пропозиції й з інших країн?

Так. Зокрема, з Росії та Словаччини. Я обрала Азербайджан з особистих міркувань, порадившись попередньо з чоловіком, який є моїм тренером. Насамперед, нам сподобалися умови, за яких я зможу спокійно тренуватися і досягнути певних результатів. Наступна Олімпіада відбудеться за два роки у Ріо-де-Жанейро, і я, як спортсмен, що націлений на результат, не маю часу на перерви.

Якою була реакція вашого професійного середовища і друзів?

Мої друзі мене підтримали і привітали. Мене ще після Олімпіади у Пекіні запитували, чому я не виступаю за іншу країну. А зараз, я знаю, що мої близькі будуть підтримувати мене, який би прапор я не захищала.

***

Інна Осипенко-Радомська – 31-річна українська спортсменка, яка тричі ставала призером Олімпійських ігор. В її активі – бронза з Афін (2004 р.), золото з Пекіна (2008 р.) і два срібла з Лондону (2012 р.). Займається веслуванням з підліткового віку. Родом із Херсонщини, освіту отримала у Києві. Останні 9 років спортсменка разом із сім’єю проживає у Вінниці.