«Я відчуваю, що готовий керувати Львовом»

Розмова з Володимиром Гірняком

21:30, 27 серпня 2020

Уже наступного тижня в Україні офіційно стартують місцеві вибори. Для Львова і Львівщини в силу високої політичної конкуренції вони обіцяють бути надзвичайно цікавими. Саме тому значна частина ZAXID.NET LIVE у наступні два місяці буде присвячена місцевій політиці. І першим гостем у цьому контексті є голова координаційної ради партії «Громадянська позиція» Володимир Гірняк, який уже заявив, що братиме участь у виборах мера Львова. Вітаю вас.

Добрий вечір.

Отже, вам всього лишень 42 роки – а в мене таке враження, що ви в політиці, скільки я себе пам’ятаю, ми приблизно однолітки. Це вже у вас буде яка виборча кампанія?

Дивіться, перший раз став депутатом міської ради абсолютно випадково ще в студентські роки – в 1998-му. Мені було 20 років, тоді очолив одну молодіжну організацію, «Молодий рух». Так склалися обставини: склалася дуже хороша команда, не було ні коштів, абсолютно нічого – і вперше став депутатом Львівської міської ради.

У 2002 році в мене був, напевно, найкращий політичний досвід – хоча він був дуже гіркий, бо я з тріском вибори програв і набрав тоді на окрузі п’яте місце.

Чотири роки займався суто підприємницькою діяльністю, адвокатською діяльністю. Але якось в 2005 році повернувся в політику до тих самих людей, з якими працював в 1998 році. В 2006 році я знову став депутатом Львівської міської ради. І так склалися обставини з того часу.

Мені справді цікаво займатися політикою, це добре – постійно комунікуєш з людьми, працюєш. Мені дуже приємно, коли ти робиш якісь добрі справи, коли ти відчуваєш від цього задоволення. Це дуже добре.

Я мав на увазі більше виборчі кампанії мерські. Ви вже, як мінімум, двічі брали участь.

Ну, перший раз не був добрий результат – це був 2010 рік. А насправді в 2015 році ми серйозно боролися.

Це у вас був у 2010-му четвертий результат, я дивився.

Я вважаю, що це не був добрий результат. В 2015 році ми боролися насправді, важко тоді було.

А це вже третій.

Це був третій результат: я набрав тоді 32 тисячі голосів, це було 11,5%, якщо я не помиляюся.

Ми ж з вами постійно спілкувалися, були в діалозі – я працював заступником голови обласної ради, працював чотири роки. Дещо нам там вдалося зробити, як на мене. Потім ми з олігархами зіштовхнулися, нас (і першого заступника голови обласної ради) скинули з цієї посади. Ми більше займалися областю.

А зараз багато людей звертають і пропонують мені попробувати свої сили поборотися за міського голову Львова.

Яка причина? Чому пропонують поборотися? Ви двічі вже брали участь у таких мерських виборах, двічі невдало. Чому третій раз має вийти?

Ну дивіться – моя логіка, скажемо так. Є кандидати, які можуть перемогти, – але вони не знають, що будуть робити на тих виборах. Є кандидати, які знають, що вони будуть робити, – але не можуть перемогти. Це моя особиста думка. Як на мене, в мене є що одне, що друге.

Але питання стоїть наступним чином: я маю чим займатися. Тобто рішення кінцеве і партія «Громадянська позиція», яку я зараз представляю, і я особисто, і моя команда будемо приймати між 15 і 24 вересня, коли буде власне висунення і в обласну раду, і на міського голову.

Офіційне висунення?

Обов’язково.

Але ви ще в червні заявили, що відчуваєте – так, ви готові, що будете йти.

Я вам, Олеже, дякую за це запитання. Справді, я відчуваю, що я готовий керувати містом. Ви подивіться – коли хтось говорить, що мають прийти «молоді та ранні»… От ви мені сказали: мені 42 роки, ми з вами плюс-мінус однолітки, це вже достатній вік. Тобто я пройшов перемоги, пройшов поразки. Я пропрацював на посаді заступника голови обласної ради, я маю свою юридичну компанію, я розумію, що таке керувати людьми. Я розумію (коли, наприклад, я переможу на виборах міського голови), що я буду робити в перший день після того, як мене оберуть на цю посаду. Це насправді дуже важливо.

Кінцеве рішення… Для мене нема самоцілі, що я мушу перемогти. Абсолютно. Коли я побачу, що в мене є шанс… А на даний момент я бачу по середовищах людей, які пропонують мені балотуватися, по різних професійних середовищах – тобто я бачу, що є такий шанс. Але ми для себе як «Громадянська позиція» зробимо заміри 10-15 вересня. Тому що просто участь заради участі – в мене нема такої позиції.

Маєте на увазі соціологічні заміри?

Абсолютно. Якщо я маю шанс перемогти, якщо мені соціологи покажуть (а я по відчуттях відчуваю, що можна це зробити, що я можу перемогти) – я тоді візьму участь і переможу.

Соціологи зараз (принаймні останні кілька місяців) достатньо активно публікують дослідження. У вас, здається, 5-5,5% наразі є. Ви вважаєте, що можете якось стрімко вирватися в цій гонці вперед?

Дивіться, на минулих виборах мені в такий період часу соціологи малювали 1,5-2%, я це чітко пам’ятаю. Це було півтора місяця до виборів – зараз до виборів є майже два місяці. От особисто я ніяку соціологію не робив, але мені пишуть 6%.

Коли в минулі вибори був яскраво визначений лідер, який мав на той час більше, ніж 50%, на даний момент чинний міський голова має 35%. Дальше йде суттєвий відрив, тому є на даний момент чинний міський голова – і є чотири-п’ять-шість інших учасників, які можуть поборотися за вихід у другий тур.

Я би взагалі сформулював питання таким чином: якщо я вийду в другий тур – то я переможу. Питання, чи вийду в другий тур.

З ким?

Я вважаю, що якщо чинний міський голова візьме участь у виборах (а він це вже задекларував), то він однозначно буде в другому турі. А от хто буде з ним – це питання.

Ви сказали про важливе – про досвід для майбутнього мера. Ваші найближчі конкуренти – це теж люди з серйозним політичним і управлінським досвідом. Це, крім чинного мера Садового, ще й Синютка – колишній голова ЛОДА, це й Руслан Кошулинський – колишній віце-спікер Верховної Ради.

Дивіться, я з глибокою повагою ставлюся до чинного міського голови, до його опонентів. На сьогоднішній день це є Руслан Кошулинський, Олег Синютка…

Це і ваші опоненти…

І мої опоненти теж. Але це не вороги – це опоненти. Я просто знаю, що я буду робити. Я вважаю, що можу зробити у Львові добре на даний момент. Я вважаю, що міському голові (нинішньому міському голові), який має шанс однозначно перемогти на цих виборах, йому би вартувало вже йти у велику політику. Бо все ж таки три каденції – це доволі багато. Але це йому приймати рішення – а далі будуть приймати рішення львів’яни.

Віз зробив спробу йти у велику політику, невдалу.

Четверта каденція… Як на мене, знову ж таки, принцип американської конституції – це дві каденції по чотири роки. От я вам скажу: на своїй посаді рік часу людина вчиться, потім вона працює три, чотири, п’ять, шість років, дещо робить. Ви подивіться: навіть якщо брати чинного міського голову, якому теж за певні речі треба подякувати – я був його опонентом і критикував за певні речі…

Я розумію, але чи можна порівнювати президента і мера? Якраз у тій же Америці є мери по 20, 30, 40 років.

Є – я кажу свою особисту думку. Це нема нічого критичного – мер Торонто була щось 30 чи 35 років. Я вважаю, що, на мою думку, людина 10 років перебуває на одній посаді, дещо робить, творить. От подивіться: у Львові коли пройшло Євро в 2012 році, я критикував за певні речі – тому що, я вважаю, там були помилки. Але все ж таки багато речей було зроблено. Чи той самий трамвай на Сихів – це було зроблено до 2015 року. Моя думка – що йому би вже вартувало йти у вищу політику.

Що стосується його опонентів: крім того, що скоріш за все будуть балотуватися Володимир Гірняк, Руслан Кошулинський і Олег Синютка – це люди, які мають доволі серйозний управлінський досвід. Будь ласка – люди будуть визначатися, це дуже добре, що є конкурентність. Я для себе, Олеже, прийму рішення тоді кінцеве, коли я буду бачити, що маю шанс перемогти. Мені не є принциповим питання – от якщо я не стану міським головою, то щось там перевернеться в моєму житті. Абсолютно ні. Просто я знаю, що буду робити, я знаю, що буду робити з першого дня – і я розумію, що зроблю у Львові за найближчих п’ять років.

Можете сказати, що саме ви зробите? Тому що всі кандидати завжди кажуть «я все знаю, ви мене виберіть – я вам покажу». Що саме ви будете робити інакше? Зміните кардинально розвиток Львова? Як? Що?

Дивіться, дуже багато чого було зроблено в плані промоції міста. Дуже багато чого було зроблено в плані туризму міста. Я вважаю, ключовий акцент, який ми маємо зараз зробити, – це незаконні забудови, це транспорт і це інфраструктурні проекти. На даний момент це ключова проблема для міста. Я розумію, як це зробити, я розумію те, який буде місцевий бюджет…

Що означає «незаконні забудови»?

Ой, в нас це дуже велика проблема. Дуже гарне питання. Це забудови, які переважно відповідають чинному законодавству, але які суперечать логіці розвитку міста. Наприклад, нещодавно було прийнято рішення і міською радою, і виконавчими структурами про те, що в районі рогатки будуть будуватися 2000 квартир. Я вважаю, це неправильне рішення, тому що там повинний бути зроблений спочатку відповідний підземний паркінг, там повинна бути транспортна розв’язка.

Мені повезло – я живу недалечко від міста, майже не пересуваюся Львовом автомобілем, ходжу пішки. А коли мені десь треба дальше поїхати, ми всі відчуваємо певний дискомфорт.

То це означає що? Це означає, що ви забороните будівництво багатоквартирних будинків у якомусь ареалі?

Ні, навпаки. У першу чергу ми зараз сконцентруємося на транспортній системі міста. Перша річ.

Це що – будівництво доріг?

Доріг і тунелів. Будівництво об’їзної…

Будівництво тунелів?

Будівництво тунелів, в тому числі. І будівництво нової об’їзної для нашого міста. Це будівництво певних транспортних інфраструктур. В чому є проблема? І це почалося не за каденції чинного міського голови – це почалося ще з кінця 1980-х.

А чиїм коштом ми це будемо робити?

І міським коштом, в тому числі – у нас є доволі серйозні ресурси. В нас так звані «червоні лінії», де мали бути в свій час дороги, – вони забудовані. Забудовані приватними будинками, забудовані багатоповерховими будинками, забудовані офісами. І де, умовно кажучи, мали проходити певні транспортні розв’язки, на даний момент стоять відповідні споруди. Їх треба або викупляти, або якось по-іншому вирішувати цю проблему.

Як?

Вкладати в першу чергу, на це робити основний акцент. Саме сюди треба вкладати серйозні кошти.

Я розумію. От що, зносити незаконні забудови? В нас є один приклад, коли знесли незаконну забудову. Вона там нікому не заважала, але вона все ж була незаконною. А коли люди там купили квартири? Є ж велика проблема: люди купують квартири, а потім виявляється, що цей будинок незаконно збудований. І вони потім приходять під Ратушу. Ви будете мером…

Нема проблем. Я вам скажу таким чином: мені вистарчить сил для того, щоби продавлювати потрібні для громади рішення. Якщо мене оберуть міським головою – оце я можу точно обіцяти.

Що означає «продавлювати»?

Продавлювати в хорошому розумінні законні рішення. Наприклад, коли в даному випадку потрібно буде викупити для суспільних потреб споруду, яка, умовно кажучи, заважає розвитку міста, яка заважає тій чи іншій транспортній розв’язці, – нам вистарчить сили це зробити.

Повірте, Олеже, коли я працював на посаді заступника голови обласної ради, різні люди пробували тиснути – і жодного разу воно не вийшло. Тобто сили це зробити вистарчить. Звичайно, якщо є можливість провести цю транспортну мережу, розв’язку якось по-іншому – звичайно, ми будемо це робити. Але так, безумовно, будемо з людьми вести діалог. Але це потрібно зараз зробити, це потрібно розпочати.

Знову ж таки, зрозумійте правильно: я не звинувачую нинішнього міського голову в тому, що забудовані всі червоні лінії. Абсолютно ні. Це почалося з кінця 1980-х, це накопичувалося протягом десятиріч. Зараз потрібно цю проблему вирішувати.

Я з людьми зараз дуже багато говорю, люди мені кажуть: «А вам вистарчить сил?». Я кажу: «Шановні, мені сил вистарчить». Але я для себе прийму рішення. Тому що якщо треба людям, щоби Гірняк став міським головою (а він знає, що він буде робити), – то Гірняк готовий це зробити. Для того я в 10-х числах проведу соціологію і побачу. Я знаю, що я буду робити. Я знаю, як я це буду робити для того, щоби вирішити цю проблему.

Я розумію, що ви агітуєте за себе. Але ви тільки підживлюєте оцей міф, що від мера все залежить у місті. Тобто з того, що я розумію, – є рішення суддів, міська рада може судитися, програвати суди. Є багато речей, які мер просто в силу своїх повноважень не може вирішити… Як ви будете впливати на такі речі?

Однозначно не все залежить від міського голови. Але однозначно залежить багато. Тобто є міський голова, є депутатські фракції. Я чітко свідомо розумію, що «Громадянська позиція» не буде мати більшості в міській раді. Але ключове питання, що я зроблю, – буде абсолютно однаковий підхід. Ніхто нікого не звинувачує (а ми працювали чотири роки в обласній раді), що там Гірняк чи команда «Громадянської позиції» відстоювала, лобіювала якісь питання. Я не буду говорити за місто Львів, бо я останні п’ять років…

Ви кажете – всі будуть в однакових умовах…

Абсолютно. І тому ніхто не надавить, Олеже.

Але завжди є така річ. Ви починаєте зносити оцю червону лінію – скажуть: «Ні-ні-ні, це ви спочатку по всьому місту наведіть порядок, а потім вже приходьте до нас. А чого ви з нас перших почали?» І як ви будете відповідати?

Я вам скажу, яким чином треба робити, на мою думку. От ми, скажімо, пропонуємо: коли ми зайдемо у владу, дай Бог (це умовно другий тур буде 15 листопада), ми сформуємо в першу чергу команду – а це для деяких молодих та ранніх також важливо, яким чином сформувати команду, яким чином провести (в хорошому розумінні) рішення для того, щоби ми поставили правильних і професійних людей на відповідальні посади і прийняли бюджет.

Протягом місяця часу ми скажемо: «Ми будемо п’ять років працювати отак. Отут буде одна розв’язка, тут буде такий тунель, тут буде інша розв’язка. Ми потратимо на це такі-то кошти. Ми ці кошти залучимо з міського бюджету. А тут ми залучимо кредитні ресурси. А тут ми продамо якийсь обєкт і залучимо серйозні ресурси. А тут ми будемо просити державу допомогти». І ми скажемо: «Ми це будемо робити покроково, поступово». Звичайно, ми запросимо людей на громадське обговорення – але ми будемо говорити про те, що «ви за нас проголосували – ми будемо робити це так».

Знову ж таки кажу – це не є питання самоцілі: коли ми побачимо, що я маю відповідну підтримку. Я вважаю, що команді «Громадянської позиції», яка зараз формується… От ви побачите список у міську раду депутатів від «Громадянської позиції», ви побачите список в обласну раду – це будуть достойні люди. «А» – це будуть професіонали. «Б» – це будуть порядні люди. І це будуть люди, які можуть себе зреалізувати в абсолютно різних середовищах.

Але абсолютно відповідально говорю: коли, наприклад, професійна людина з іншої партії – з «Самопомочі», з БПП, чи з якоїсь іншої партії – є доволі професійною для того, щоби займати певну посаду, і вона є професійніша, ніж кандидат від «Громадянської позиції» – однозначно ми її будемо залучати.

Мене, наприклад, питають за діючих чиновників міської ради. Там дуже багато є хороших фахівців, абсолютно. І ми би їх однозначно залишали на своїх посадах, незважаючи на те, що вони працювали дехто за чинного міського голову, а дехто працював і за попередників. І нема ніяких проблем в цьому.

Ви згадали про «Громадянську позицію» і згадали про те, що навряд чи буде більшість в обласній чи міській раді.

Ніхто не буде мати більшість.

А яка роль тоді вашої партії буде в цих радах? Це маленька фракція – на що вона впливає?

Ні, в нас не буде маленька фракція – в нас буде велика фракція. Але більшості ми мати очевидно що не будемо. Більшість в міській раді: це якщо зараз є 64 депутати міської ради, більшість – це 33. 33 жодна партія не набере. В обласній раді аналогічно. В обласній раді є 84 депутати. Більшості ніхто не набере. Тобто треба шукати компроміс. Але ми цей компроміс будемо шукати відкрито, публічно. Ми будемо говорити, які позиції ми відстоюємо і що ми хочемо робити.

Але політичні позиції… Ви давно в політиці і знаєте людей, які беруть участь у різних партіях. З ким ви готові входити в коаліцію чи об’єднуватися з тих, що є?

Подивимося, по-перше, хто буде йти від тих чи інших політичних партій. Хто буде в списках БПП в обласну раду, хто буде в списках БПП в міську раду, хто піде від «Самопомочі», хто піде від інших політичних партій. Ми будемо дивитися безпосередньо по людях, бо все ж таки політичні партії – це важливо, але визначальна річ – це люди.

От у нас в середовищі «Громадянської позиції» ми дуже чітко будемо підходити до кадрових призначень. Повірте, зараз ми маємо відповідний рейтинг, до нас проситься дуже багато людей. Я боюся, звичайно, що ми можемо помилитися в тому чи іншому питанні.

А як ви їх відбираєте? Бо партії, в яких зростає рейтинг, дуже часто опиняються в тій ситуації: рейтинг є – кандидатів немає. І беруть…

Ні, ми не будемо так робити. Ну, по-перше, ви ж розумієте, ви правильно абсолютно зауважили про те, що я вже доволі давно є в політиці. І мій колега секретар міської ради Анатолій Забарило, колишній перший заступник голови обласної ради Андрій Білоус... Ми ж знаємо відповідні середовища, ми знаємо, що людина собою представляє, ми радимося так само з відповідними авторитетними людьми, що вони думають про ту чи іншу особу.

Тобто ви певні про своїх кандидатів?

Я не можу сказати на 100%, і ніхто вам про це не скаже. Але я можу сказати одне: що нам буде не соромно за тих людей, яких ми будемо пропонувати не тільки в обласну раду чи в міську раду, а в об’єднані територіальні громади в тому числі.

А так на хвилинку, прийняли зараз закон (я не вважаю, що це правильно, але є такі правила гри), «Громадянська позиція» наразі немає жодного депутата у Верховній Раді, де 10 000 – і партійні вибори. Тобто ми у Львівській області будемо мати 50 партійних виборів. Це доволі багато. І крім того, що ми займаємося містом, так само обираємо кандидатів, крім того всього ми так само дивимося на кандидатів в ОТГ. Ми будемо намагатися так, щоб це були сильні, якісні і професійні люди.

Окей. Скажіть, хто фінансує вашу виборчу кампанію?

Все публічно покажемо, я в тому числі.

Але зараз ви можете сказати?

Ну дивіться. Я вам скажу, що не хочу зараз про це говорити по одній простій причині: бо я мушу про це запитатися в людей. Але це є, в тому числі, діючи члени «Громадянської позиції». Я вам можу одне сказати – що Володимир Гірняк чи партія «Громадянська позиція» не має жодних зобов’язань. І так було завжди, коли ми працювали по виборах, і так буде зараз. Немає сенсу займатися політикою, коли хтось стоїть над вами і платить вам зарплату. І ті процеси в Україні, які відбувалися, коли люди обіймають певні посади, а їм олігархи платять заробітну плату, умовно голові обласної ради чи міністру – це неправильно.

Ну там не є так, що платять зарплату…

Є такі, що платять зарплату. І це неможливо.

Є таке. Але це, як правило, «давай я тобі допоможу на вибори, дам мільйон». Ви відмовитеся?

Дивіться, я вам скажу одну просту ситуацію: якщо мені хтось запропонує чи партія «Громадянська позиція» кошти на незрозумілих умовах, то відмовлюсь. Тому що я розумію, що це є колосальна «ловушка».

А якщо без ніяких умов?

Якщо без умов – безумовно, людина може допомогти. Я не буду називати прізвищ, бо людина дала мені добро, а минулий раз мені чоловік допоміг і каже: «Я знаю, що ти завжди візьмеш трубку». Візьму. Буде законне питання, чи він мені допоможе, чи не допоможе – завжди посприяємо. Але в якихось корупційних схемах ми участі брати не будемо.

І повірте, скільки на мене особисто, на «Громадянську позицію» по обласній раді пробували шукати компромату – не знайшли. Хоча я працював на відповідальній посаді чотири роки. Мій товариш, який піде від нас так само в обласну раду, Андрій Васильович Білоус пропрацював два роки. Секретар Львівської міської ради Анатолій Забарило теж був при владі п’ять років. Скажіть, будь ласка, хтось може про нас сказати якісь негативні речі? Слухів може бути багато, а конкретно звинувачувати ніхто не може – бо не було тих речей.

На вашу думку, мером Львова має бути уродженець Львова, чи це непринципове питання? Бо в одному з соціологічних опитувань соціологи заміряли, і цікавий результат мене здивував: дві третини львів’ян, 65% чи 66%, вважає, що таки має бути уродженець, а не приїжджий…

Знаєте, ви мене так застали зненацька, тому що я собі так аналізую… Я народився у Львові. Батько мій народився за 60 кілометрів від Львова. Мама народилася моя теж у Львові. Батько народився в Мостиському районі, але приїхав у 17 років, поступив сюди в інститут і вже фактично тут сформувався.

Тому в нас дуже багато населення, яке приїхало вже потім. І моя родина – я гордий з цього – приїхала з села, батько приїхав сюди і вже тут робив свою кар’єру. Мама народилася у Львові. Тобто, як на мене, визначальне питання – все ж таки визначальна характеристика має бути моральність, порядність і ключове питання – це професійність. Оці три фактори мають бути визначальними.

Зрозуміло, дякую вам за відповідь.

Дякую.

Нагадаю, що сьогодні в студії ZAXID.NET LIVE був Володимир Гірняк – голова координаційної ради партії «Громадянська позиція» і кандидат – очевидно, вже майже офіційний кандидат – в мери Львова. Мене звати Олег Онисько, дякую, що читаєте і дивитеся ZAXID.NET.