Оскільки перший блог «Як голосувала Львівщина #1» мав великий успіх у читачів, викладаю його продовження. Отже, результати повторного голосування громадян Львівщини на виборах Президента України 21 квітня 2019 року. І, звісно, дещо про причини зробленого вибору.
Одна серед решти, або глобальні причини явища
На мапі, за даними Центральної виборчої комісії, з вечора 21 квітня заговорили про три галицькі області – Львівську, Івано-Франківську та Тернопільську, в яких таки перемагає чинний Президент України Петро Порошенко. Проте на ранок зелений колір поглинув і дві сусідні області. Справедливості заради – якщо просумувати результати по всіх трьох областях, то вийде, що голосами Львівщини Порошенко в цілому переміг на Галичині:
Голосування у другому турі у трьох західних областях
Голосування у другому турі у трьох західних областях
То чому Львівщина все-таки продемонструвала інший вибір? Наголосив би на трьох глобальних причинах.
Перша причина – єдність великої частини громадських, медійних, політичних середовищ і просто лідерів суспільної думки навколо фігури Петра Порошенка.
У цьому чи не найбільше виявилися причини перемоги у власне самому місті Львові. До речі, ця згуртованість на всі три тижні вивела за межі виборчого процесу Львівського міського голову. Між першим і другим туром голосування останній так і не ризикнув публічно оголосити власну політичну позицію щодо підтримки одного з двох кандидатів.
Результати голосування у м. Львові
Причина друга – достатньо високий рівень політичної культури присутній на Львівщині. Виборча кампанія минула загалом спокійно, без постійних хвиль безперервних звинувачень і воєн «до останнього». Сюди ж слід записати і відсутність перекинчиків, котрі б могли сформувати тверду політичну опору для кандидата у Президенти Володимира Зеленського на останні три тижні перед повторним голосуванням. На противагу окремим бізнесменам, розрізненим групам, котрі взялися допомагати при проведенні повторного голосування майбутньому переможцю перегонів, спрацювала стабільність, доведена в області останніми чотирма роками, та значні господарські успіхи влад усіх рівнів.
Причина третя – недовіра до кандидата у Президенти, чий образ, зліплений на підставі серіалу та виступів на сцені у складі гурту сатири. І як би медіа не підсилювали цей антисистемний за своєю суттю образ, Зеленський на Львівщині програв Порошенку навіть істотно «підрубаному» антирейтингом (неминуче заробленим за 5 років роботи на посаді Президента). Див. – дослідження соціологічної групи «Рейтинг» в рамках проекту «ПОРТРЕТИ РЕГІОНІВ».
Нижче подаю результати в розрізі районів області, районів м. Львів, міст та ОТГ:
Результати голосування у районах області/районах м. Львів/містах/ОТГ
Крім того, цікавими для детального аналізу – є результати у розрізі районів області, районів м. Львова та міст обласного значення
Результати у розрізі районів області, районів м. Львова та міст обласного значення
Та все ж особливості голосування є і на Львівщині. Тому вартує коротко зупинитися і на причинах, чому на 286 виборчих дільницях (а це 13,39% від загальної кількості дільниць – 2136) і в трьох адміністративно-територіальних одиницях (Славська ОТГ, Бісковицька ОТГ, Чукв`янська ОТГ) таки перемога дісталася Володимиру Зеленському, а не Петру Порошенку – всупереч панівному в регіоні порядку. Передусім, виділив би два значні тренди, що підсилили вже згаданий антирейтинг чинного Президента.
Перший тренд – відстань від обласного центру, (а навіть і від великих міст) зумовлює:
А) нижчу вагу дільниці, тобто починають домінувати малі і середні дільниці. При формуванні комісій при повторному голосуванні за принципом «6+6» та «7+7» результати виборів починають неминуче «згладжуватися».
Б) нижче за впливом проникнення месиджів «великої частини громадських, медійних і політичних середовищ навколо фігури Петра Порошенка», викладених у причині №1 вище. Відтак, з інформаційної інфраструктури домінує телевізор, який на 80% негативних образів власне і сформував тло навколо чинного Президента України, а не його суперника. Відносно слабка проникність інтернету в сільській місцевості лише підсилила цей фактор.
Другий тренд, значно менший, носить регіональний характер і куди краще виявлений на сусідньому Закарпатті. На значній частині виборчих дільниць громад, що прилягають до пунктів пропуску кандидат у Президенти отримав несподівану перевагу. Судячи з усього – справедлива політика щодо машин на євробляхах добряче вплинула на виборчі симпатії мешканців.
Дані Texty.org.ua
Хто має намір виявити інші тренди – Вам сюди.
Замість висновків
Мережею фейсбук масово поширюють пост про “надлюдей”, котрі нібито мешкають на Львівщині і виступають “еталоном політичної освіти, послідовності й свідомого вибору”. Що ж, невідомий автор добряче нам лестить.
А, може, і справді не слід шукати інших причин та трендів. Просто (перефразовуючи В. Портнікова) на Львівщині тріада "Армія. Мова. Віра” не могла програти нахабному “Ми їх зробимо!”?
А обговорення підтримую на своїй сторінці у Фейсбуці .