Як в Україні остаточно скасували «Дєнь Побєди»

ZAXID.NET Новини з Андрієм Дроздою

21:21, 8 травня 2023

Сьогодні ведучий ZAXID.NET Новин Андрій Дрозда розповідає про те, як в Україні остаточно скасували «Дєнь Побєди».

Так званий День Перемоги став урочистою датою радянського календаря у середині 1960-х років. Після розвалу «совка» це свято з календаря ніхто не викреслив і поступово воно стало порталом в минуле для всіх, хто хворів ностальгією за Радянським Союзом.

У дев’яності і «нульові» роки 9 травня відзначали феєрверками, покладанням квітів до радянських монументів і навіть парадом у центрі Києва. У 2010 році, за часів Януковича, на тому параді їхала військова техніка і носили знамена Червоної армії. Свято впевнено привласнили собі комуністи і Партія регіонів. Вони ж намагалися легалізувати в Україні червоний прапор як державний символ перемоги над нацизмом.

І так дев’яте травня стало днем політичних конфліктів і протистоянь. Ніхто вже не мав на меті вшанувати пам’ять про ветеранів чи нагадати про трагедію війни та перемогу над світовим злом – нацизмом. У цей день проросійські політики в Україні виступали з агресивними промовами і влаштовували провокації.

Наприклад, у 2011 році місцем такої провокації став Львів, куди ворожа агентура привезла тітушок (тоді такого слова ще не існувало) з георгіївськими стрічками, які згодом стануть символом проросійського сепаратизму. Ці тітушки мали на меті побитися з місцевими націоналістами зі «Свободи» та інших організацій. Це їм тоді успішно вдалося. Сутички показали численні телеканали, в тому числі російська пропаганда, яка називала Львів лігвом неонацистів, які заважають вшанувати ветеранів.

Переламати ситуацію вдалося лише після Революції Гідності. В Україні нарешті запровадили День пам’яті і примирення, який відзначають 8 травня разом з більшістю країн Європи. Символом цього дня став червоний мак – знак пам’яті і пошани до загиблих. Однак радянське 9 травня у 2015 році залишили у календарі, як певний компроміс із політичною реальністю. Це було шкідливе роздвоєння, бо на День Побєди «п’ята колона» і далі займалася провокаціями. Зокрема, в Києві, Одесі та інших містах проводили вигадану Кремлем акцію «Безсмертний полк».

Тож за останній десяток років 9 травня остаточно перетворилося на день демонстрації російської агресії та «побєдобєсія» з їхнім гаслом-погрозою «Можем повторить!». На Росії цей день і далі залишається ключовим у календарі пропаганди. Без сумніву, це головне свято путінізму і рашизму. Росіяни гучно відзначають його в усіх країнах світу, де вони сьогодні присутні.

Наша пам’ять має бути іншою. Ось як вшановували героїв і жертв Другої світової війни сьогодні у Львові: містяни поклали квіти й запалили лампадки біля Пам’ятного хреста на місці колишнього табору для полонених. Далі відбулася екуменічна панахида за всіма загиблими. Також відбулась акція «Дерево пам’яті»: військові посадили калину – як символ пам’яті за всіма загиблими у Другій світовій війні.

Це і є цивілізований, європейський підхід до пам’яті про війну, про велику трагедію для кількох поколінь. І дуже доречною стала ініціатива президента Зеленського відзначати саме 8 травня як День пам’яті і примирення, так і перемогу над нацизмом у Другій світовій війні. Відзначати разом з нашими союзниками, які спільно перемогли нацизм, а сьогодні допомагають нам перемогти рашизм. А дев’ятого травня Україна, згідно з указом президента, відзначатиме День Європи.

І на завершення коротка історія про чоловіка, який до останнього святкував «Дєнь пабєди», а згодом став зрадником України і призвів до вбивства десятків українських військових.

У Львові зараз триває суд над 72-річним місцевим мешканцем Олександром Косторним. Його звинувачують у коригуванні російського ракетного обстрілу Яворівського полігону в березні минулого року. Тоді загинув 61 військовий, ще 160 було поранено. Слідчі з’ясували, що Косторний був активним членом російської агентурної мережі і роками листувався з російськими спецслужбами та пропагандистами.

Серед численних епізодів цього листування є також скарга Косторного на те, що 9 травня 2015 року він одягнув георгіївську стрічку, щоб відвідати Пагорб Слави у Львові. Однак на тому пагорбі з нього ту колорадську стрічку зірвали і зіпсували свято. Отож сьогодні ми прощаємося зі святом, яке вважають своїм зрадники України. Такі, як коригувальник обстрілу Яворівського полігону Олександр Косторний. І в цій ситуації гасло «Ніколи знову» набуває ще одного значення.