Нещодавно у Львівській ОДА відбулося обговорення нового перспективного адміністративного поділу Львівщини. Експерти Інституту регіонального розвитку та Центру політико-правових реформ розробили модель, яка передбачає лише 7 районів замість існуючих 20-ти. Такі зміни мають стати наступним етапом адміністративно-територіально реформи після створення ОТГ.
Пропозиція щодо створення семи районів на Львівщині наразі обговорюється та буде зазнавати змін, однак зменшення кількості районів невідворотнє. І це стосується не лише Львівщини. Про те, що в Україні має залишитись 100 районів замість 490, в кінці 2018 року заявляв прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
ZAXID.NET поспілкувався з одним із експертів Інституту регіонального розвитку, який працював над проектом нового адміністративного поділу Львівщини, Віктором Борщевським та пояснює, як, коли і для чого змінюватимуть адмінподіл області.
Для чого ділити Львівщину на нові райони?
Про те, що кількість районів необхідно буде зменшувати, говорили ще на початку реформи децентралізації. Зі створенням об’єднаних територіальних громад (ОТГ) основні функції районної влади переходять на місця. Через це така велика кількість районних чиновників, яка існує нині, стає непотрібною. Для них просто немає стільки роботи.
Зараз у Львівські області є 20 районів, а отже 20 районних рад та 20 районних держадміністрацій (РДА). Згідно плану реформи, їхня кількість на Львівщині має скоротитись. Наразі мова йде про сім нових укрупнених районів. При цьому частину існуючих зараз районів під час об’єднання фактично роз’єднуватимуть. Наприклад, планується, що Жовківський район розділять між новими Червоноградським і Львівським районами.
При цьому нові райони перестануть виконувати більшість з функцій, які на них покладені сьогодні.
«У зв’язку із адмінреформою функції нинішніх районів змістяться в громади. Відповідно райони лишаються центрами, через які держава буде презентувати свої функції. Тобто там буде податкова адміністрація, прокуратура, районні суди, поліція і, можливо, залишиться незначна частина тих самоврядних функцій, якій є сьогодні», – пояснює Віктор Борщевський.
Як саме пропонують створювати нові райони?
Згідно із новим адміністративним поділом, в області має з’явитися Львівський район – до нього увійдуть місто Львів, весь Пустомитівський район, частина Жовківського району (Дублянська, Жовківська та Куликівська ОТГ), а також частина Кам’янка-Бузького району (Жовтанецька і Новояворичівська ОТГ).
Модель нового адміністративного поділу Львівщини (для збільшення клікніть на зображення)
Решта районів пропонують розділити таким чином:
Стрийський район: міста Стрий, Новий Розділ, Моршин, Сколівський, Стрийський, Миколаївський та майже увесь Жидачівський район (крім Ходорівської ОТГ).
Золочівський район: Золочівський, Бродівський, Перемишлянський, Буський район та частина Жидачівського району (Ходорівська ОТГ).
Самбірський район: Самбірський (крім Рудківської ОТГ), Старосамбірський та Турківський, місто Самбір.
Червоноградський район: місто Червоноград, Сокальський, Радехівський, частина Кам’янка-Бузького (крім Жовтанецької і Новояворичівсьої ОТГ) та частина Жовківського (крім Дублянської, Жовківської та Куликівської ОТГ) районів.
Новояворівський район: Яворівський, Городоцький, Мостиський райони та частина Самбірського району (Рудківська ОТГ).
Дрогобицький район: міста Дрогобич, Борислав і Трускавець, Дрогобицький район.
Яким чином ділили райони і визначали міста-центри?
Фахівці Інституту регіонального розвитку, які створювали план поділу Львівщини на великі райони, керувались функціями, які має виконувати район. Важливе значення мала транспортна доступність, щоб з будь-якої точки району у райцентр можна було дістатися за годину-півтори. Наприклад, Яворівський і Жовківський райони попри близькість не доцільно об’єднувати, бо між ними є військовий полігон, який треба об’їжджати. Так само не об’єднуватимуть гірські райони, які розділяє річка, немає мостів і водіям доводиться робити великий гак.
Окрім того, фахівці досліджували культурно-історичні аспекти.
«Були дискусії, чому не створено один гірський район, а розбито на Стрийський та Самбірський райони. Справа у тому, що ми брали також культурно-історичні речі. Мешканці Сколівщини, наприклад, є наближеніші культурально до Стрия, а мешканці Турківщини більше до Старого Самбора», – пояснює Віктор Борщевський.
Також до уваги бралось тяжіння районів до центрів. Наприклад, частину Кам’янка-Бузького та Жовківського району пропонують віднести до Львівського району, бо мешканці цих громад традиційно ближчі до Львова, ніж до, скажімо, Кам’янки-Бузької.
Чисельність населення на районному рівні становитиме 200-300 тис. осіб. Винятком буде лише Львівський район, оскільки лише місто Львів має понад 750 тис. мешканців.
Які будуть функції нових районів?
У кожному районні створять нові районні ради та держадміністрації. До слова, назви цих інституцій у межах реформи можуть також змінитись.
Районна влада буде, в основному, займатися просторовим плануванням у межах району, напрацьовуватиме та контролюватиме транспортні системи та комунікацію між громадами. У інших областях на базі цих нових районів створюватимуть госпітальні округи (проте у Львівській області планують лише один госпітальний округ).
Фактично район стане об’єднанням територіальних громад, що має забезпечити міжмуніципальне співробітництво, навчити громади працювати між собою, комунікувати, створювати спільні об’єкти інфраструктури.
Планується, що районні ради існуватимуть доти, доки ОТГ повністю не переберуть на себе усі їхні функції. У подальшому райради можуть повністю ліквідувати, щоб не дублювати повноважень місцевих рад (для цього доведеться вносити зміни у Конституцію).
То тепер доведеться за якоюсь довідкою їхати 100 км у районний центр?
Насправді ні. Усі довідки, реєстрації та інші адміністративні послуги мешканці отримуватимуть (частина вже отримує) в ОТГ. Тобто комунікація пересічних громадян із районною владою буде мінімальною або ж її не буде взагалі.
Натомість їздити в районний центр доведеться бізнесменам, бо саме там зосереджуватиметься ДФС, ДСНС та інші державні інституції. Зараз представництва цих структур «розкидані» по районах, а після реформи мають зосередитись саме в райцентрі.
А що з містами обласного значення?
Таке поняття як місто обласного значення перестане існувати. Міста, довкола яких сформуються укрупнені райони, будуть називатися районними центрами. Саме там засідатимуть районні ради та прийматимуться рішення.
А як же Львів?
Роль таких великих міст, як Львів, досі активно обговорюється. Львів однозначно залишить свій статус обласного центру. Водночас у місті створять районну раду, яка не впливатиме на місцеве самоврядування Львова, однак вирішуватиме питання просторового планування у межах Львівського району.
Наприклад, Львів зможе розміщувати на території Львівського району об’єкти інфраструктури, втілювати інвестиційні проекти поза містом – райрада має цьому сприяти та приймати відповідні рішення.
Коли це стане реальністю?
Новий поділ на райони почнуть впроваджувати не раніше, ніж об’єднаються усі територіальні громади. Період добровільного об’єднання, нагадаємо, спливає в кінці 2019 року. Після цього Верховна Рада мала би прийняти відповідний закон стосовно наступного етапу реформи – ліквідації старих і створення нових районів. Сьогодні неможливо передбачити, скільки часу може зайняти реформування і який остаточний поділ Львівщини затвердять на державному рівні.