Чи будуть закривати лікарні на Львівщині

На що сподіватися пацієнтам і лікарям

Чи будуть закривати лікарні на Львівщині
фото умовне
Охорона здоров'я Львівської області на порозі великих змін

Охорона здоров’я Львівщини уже найближчим часом зазнає змін. Одні твердять, що зі створенням єдиного госпітального округу, тепер усі міські і районні лікарні будуть підпорядковані області, керівників призначатиме і звільнятиме також область. Інші впевнені, що частину лікарень закриють, а медиків чекають масові звільнення. Пацієнти, особливо з сіл, районів побоюються, що з закриттям районних лікарень вони залишаться без медичної допомоги, бо добиратися в найближчу лікарню багато хто з них не зможе.

11 квітня уряд затвердив створення на Львівщині єдиного госпітального округу, який покриває всю область. Львівщина стала єдиною областю в Україні, де замість кількох госпітальних округів, створено один.

Чому для Львівщини зробили виняток? ZAXID.NET хотів з’ясувати це у МОЗ, але звідти надійшла відписка:«Проект мережі госпітальних округів розробляє та подає обласна адміністрація.Львівська обласна державна адміністрація подала проект госпітального округу, який покриває всю Львівську область – він відповідає критеріям, що прописані в постанові Кабінету Міністрів. Медична допомога має надаватись в усіх областях, районах, ОТГ і містах якісно, незалежно від того, скільки госпітальних округів в області сформовано».

Тож ми вирішили пошукати відповіді на це питання у директорки департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ірини Микичак, а заодно поцікавитися, які зміни найближчим часом чекають на лікарів і пацієнтів.

Чому один госпітальний округ замість п’яти?

За попередніми даними МОЗ, на Львівщині мало бути створено п'ять госпітальних округів: львівський, дрогобицький, самбірський, стрийський і червоноградський. Та замість п'яти є один. Чому?

«Коли почали обговорювати, яка саме районна лікарня має бути основною в окрузі, серед медпрацівників центральних районних лікарень почалося неабияке збурення, бо усі хотіли, щоб саме їхня лікарня була головною. Такого збурення в середовищі місцевого самоврядування, у медичній спільноті області ніколи не було, – каже директорка департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ірина Микичак. – Окрім того, до львівського госпітального округу, окрім м. Львова, мали увійти Яворівський, Городоцький, Пустомитівський і Жовківський райони. Цей округ мав охопити 1,4-1,5 млн людей (це населення Естонії), що не вписувалося в концепцію формування госпітального округу. Мотивація – мешканці цих районів все одно їдуть лікуватися до Львова, неоправдана, бо переважна більшість цих людей лікується не в міських, а обласних лікарнях. За таких умов у Львові інтенсивно мали б розвиватися одна-дві лікарні, а районні лікарні (Пустомитівська, Новояворівська, Жовківська) відійшли б у бік, хоча за оснащенням, рівнем надання медичної допомоги вони не гірші деяких міських лікарень».

Тож аби уникнути занепаду районних лікарень і досягнути взаєморозуміння між усіма територіями області МОЗу запропонували інший варіант – дозволити Львівській області створити єдиний госпітальний округ і апробувати власне таку модель.

«Ця пропозиція виникла не на пустому місці. Перш, ніж її подати, ми вивчали досвід європейський країн, дивилися, як це працює у поляків, німців, у країнах Прибалтики, радилися з експертами Світового банку. Ми хочемо, щоб на Львівщині медицина рівномірно розвивалася на всій території, щоб була децентралізована медична послуга, а політика і управління в охороні здоров’я були однакові на всій території області», - каже директорка департаменту.

На Львівщині буде дев’ять лікарень інтенсивного лікування

В області, за словами Ірини Микичак, буде створено одну госпітальну раду, до якої увійдуть представники всіх без винятку територій області (представники місцевого самоврядування, громадських організацій тощо). Ця рада прийматиме рекомендації стосовно мережі лікарень. Зараз плани лише формуються, а після обговорення і прийняття кінцевого рішення, їх опублікують.

Наразі відомо таке. На території області планують створити приблизно дев’ять потужних лікарень інтенсивного лікування: у Львові (щонайменше дві), Дрогобичі, Стрию, Самборі, Старому Самборі, Трускавці, Червонограді та Новояворівську. У ці лікарні планується вкладати відповідні ресурси і з державного, і з обласного бюджетів. За оснащенням і фаховістю працівників вони мають бути однакового стандарту.

«Інтенсивні лікарні будуть надавати багатопрофільну ургентну допомогу, вони будуть мати сучасні приймально-діагностичні відділення. Це будуть потужні лікарні і до них є певні, доволі високі вимоги», - каже Ірина Микичак.

Крім інтенсивних лікарень, на усіх головних автомагістралях будуть так звані притрасові лікарні. Їх перепрофілюють з деяких районних лікарень. У цих лікарнях буде хірургічне, травматологічне відділення, в яких спеціалісти чергуватимуть цілодобово. У притрасових лікарнях не буде великої кількості стаціонарних ліжок, але мають бути усі можливості для надання інтенсивної допомоги. При важких травмах після стабілізації стану травмованих відправлятимуть в лікарні інтенсивного лікування.

У концепцію госпітального округу входить і екстрена медицина.

«Справа не тільки в тому, близько чи далеко знаходиться лікарня. Вона може бути всього за 3 км, але добратися до неї по бездоріжжю складно. Тому не так важливо мати у кожному селі лікарню, ФАП чи амбулаторію, важливіше, аби бригада екстреної медицини мала доступ до цього села», - каже Ірина Микичак.

Чи закриватимуть лікарні?

Ірина Микичак запевняє, що лікарень не закриватимуть, але деякі лікарні (малозавантажені, погано оснащені) можуть бути перепрофільовані у центри реабілітації, амбулаторії, хоспіси, центри для людей похилого віку тощо.

«У нас дуже багато лікарень, а рівень медичної допомоги, якість її надання абсолютно не задовольняють ні людей, ні департамент. Для прикладу, у Стрию є дитяча лікарня на 30-40 ліжок і ще планують створювати центр первинної медичної допомоги для дітей. Поруч є центральна районна лікарня, де також є дитяче відділення. І ні в одній з них не має високого рівня медичної допомоги. То, може, краще, об’єднатися і зробили щось одне, потужне», - каже Микичак.

У концепції реформування вторинної медичної допомоги є вимога – лікарні не повинні дублювали одна одну. Скажімо, якщо в одній лікарні є хірургічне відділення і в іншій, що неподалік, також є хірургічне відділення, і в обох проводять на рік небагато оперативних втручань, то таке відділення мають залишити лише в одній з лікарень, інша спеціалізуватиметься на наданні іншої допомоги.

«У деяких районних лікарнях є офтальмонологічне чи ЛОР- відділення, в яких за рік проводять одне – два оперативне втручання. Але якби у цьому районі був спеціаліст високого класу, то і в районі б оперували багатьох людей, бо пацієнти доволі часто ідуть на лікаря. Коли НСЗУ почне виділяти гроші за конкретно проведені оперативні втручання, надані послуги, тоді все стане на свої місця. Гроші підуть у ті лікарні, які працюють, в яких проводять найбільше оперативних втручань», - каже Ірина Микичак.

Хто буде власником лікарень?

Серед медиків і пересічних громадян ширяться чутки, що область хоче підім’яти під себе всі міські і районні лікарні, керівників лікарень призначатимуть і звільнятимуть в області.

Директорка департаменту ЛОДА твердить, що це вигадки, бо згідно з чинним законодавством, власниками лікарень районних, міських, обласних навіть у рамках єдиного госпітального округу є органи місцевого самоврядування. Керівників лікарень має призначати і звільняти місцева рада.

«Функцій органів самоврядування навіть в рамках єдиного госпітального округу, починаючи від призначення керівників і до фінансування закладів охорони здоров’ я, ніхто не забирає. Якщо, для прикладу, Турківська районна рада чи львівська міська рада захочуть дофінансувати той чи інший напрямок стаціонарної допомоги чи первинної допомоги на своїй території, ми тільки «за». Так працює цілий світ», - каже Ірина Микичак.

Ліжок у стаціонарах стане менше

Скорочення ліжок у стаціонарах Львівщини, як каже Ірина Микичак, триває вже не один рік і воно відбуватиметься і надалі. Раніше у нас було 101 ліжко на 10 тис. населення, зараз є 75 ліжок на 10 тис. Стоїть завдання довести цю цифру до 60 ліжок, а згодом буде як у країнах Європи – 30-40 ліжок на 10 тис. населення.

Стаціонари вважаються найбільш затратними, до 80% бюджетних коштів іде на зарплату працівникам, а на ліки для хворих вже практично нічого не залишається.

Зменшення ліжок у стаціонарах продиктовано двома причинами. По-перше, скорочується кількість населення, по-друге, інтенсифікуються процеси лікування.

«Якщо раніше пацієнт з інфарктом перебував у стаціонарі три місяці, а весь період одужання (до виходу людини на роботу) тривав 8 місяців, то нині пацієнт з інфарктом потрапляє в стаціонар (йому роблять коронарографію ,стентування, шунтування) і він через 2-3 тижні, максимум місяць, є працездатний. Тож якщо раніше нам треба було 100 ліжок для інфартників, то нині вистачає 30-40. Колись жінки у пологовому відділенні перебували 5-7 днів, а нині породіллю вже на другу добу можна виписувати додому. За міжнародними протоколами, якщо жінка народила без ускладнень, то на закінчення першої доби може йти додому», - каже Ірина Микичак.

Пологові відділення, в яких приймають менше 400 пологів на рік, згідно з медичною рефомою, перепрофілюють. У таких відділеннях жінкам небезпечно народжувати: лікарі, які приймають одні пологи на тиждень чи на місяць, мають мало досвіду.

Ірина Микичак розповіла, що апарат штучної вентиляції легень у пологовому відділенні у смт. Меденичі (3400 мешканців) Дрогобицького району стояв на веранді, прикритий пеленкою. За рік його вмикали всього шість разів, і то чекали на консультанта зі Львова. І вини лікаря у цьому нема, просто не було потреби частіше вмикати цей апарат, адже тут народжують лише 30% мешканок Меденич, і то лише ті, у кого неускладнена вагітність. Усі інші їдуть народжувати в інші пологові будинки.

По-друге, пологові, де приймають небагато пологів, дуже дорого обходяться державному бюджету. Собівартість пологів у відділеннях, де є до 100 пологів на рік, – 13-16 тис. грн. А, скажімо, у львівському пологовому будинку №1, де щороку народжують до 5000 жінок, собівартість одних пологів – лише 3 тис. грн.

Є ще одна причина, через яку пацієнтів у стаціонарах стане менше. Лікар первинки може почати і завершити лікування приблизно 80% хворих, які до нього звертаються: з гіпертонією, хворобами шлунка, бронхітами, тонзилітами тощо. І тепер сімейний лікар чи терапевт, якому платитимуть за кожного пацієнта, не захоче його втрачати. Він буде зацікавлений у його лікуванні, бо за позитивний результат отримуватиме бонуси (за ефективне лікування, вчасно виявлений рак, вакцинацію тощо) . Раніше лікар не був зацікавлений лікувати пацієнта, бо за лікування 100 хворих чи 1000 він отримував однакову зарплату, тож при найменшому ускладненні скеровував у стаціонар.

«Чому пацієнти, які можуть лікуватися амбулаторно, є в стаціонарах? Бо є вказівка скеровувати хворих з поліклініки в стаціонари. Так створюється потік пацієнтів, бо є один керівник, який зацікавлений у тому, щоб стаціонар також працював», - каже Ірина Микичак.

Чи скорочуватимуть медпрацівників?

Лікарів, як запевняє Ірина Микичак, ніхто звільняти не буде.

«Звісно, тим, кому виповнилося 80 років, будемо дякувати. Нам треба збільшити кількість сімейних лікарів, тож під час реорганізації деяких лікарень будемо пропонувати лікарям стаціонарів стати сімейними лікарями, або перейти на роботу в поліклініки, приймально-діагностичні відділення чи відділення невідкладної допомоги (коли треба збити тиск, допомогти при підвищеній температурі, коли не має ризику для життя).

«Людям все одно, як називається реформа – первинка, вторинка, третинка, йде оптимізація чи реформування, є один госпітальний округ чи декілька. Для них важливо, щоб в лікарні їх забезпечували медикаментами, було чисто, їх обслуговували компетентні лікарі. Щоб медичну допомогу їм надали вчасно і якісно», - каже Ірина Микичак.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук