Єдиний гол Євгена Селезньова у другому таймі проти «Наполі» вивів «Дніпро» у фінал Ліги Європи. У фінал!
І це команда, яка на старті сезону могла не пройти хорватський «Гайдук» і не робила з того жодної трагедії. Команда, яка всього рік тому змінила тренера, а відповідно й стиль гри, та зазнала суттєвих кадрових втрат. Команда, на яку не ставив ніхто, навіть головний тренер. Команда, яка виходила із 8-ма українцями у стартовому складі на півфінальний матч Ліги Європи, без крутих бразильців на лаві запасних…
Фото: ФК «Дніпро»
І саме ця команда отримала історичний шанс стати чемпіоном Ліги Європи. Ще крок – і фінальні вогні Варшави можуть засвідчити випадок чергового українського дива.
У традиційному столичному репортажі ZAXID.NET - про те, як «Дніпро» із боями проривався у фінал Ліги Європи.
«Ніби м’яса сирого наїлися»
Мирон Маркевич після першого фіналу у Неаполі пообіцяв, що у Києві «Дніпро» покаже зовсім інший футбол. Тренер не злукавив – замість очікуваної гри «засісти глибоко в обороні» дніпряни продемонстрували агресивність і готовність дати бій італійцям. На залитому дощем «Олімпійському» не було місця і часу для нудьги - на дві години глядачі стали свідками справжнього протистояння - агресивного, впертого, можливо, не зовсім естетично привабливого, зате щирого, з інтригою і запахом крові - тут виживе лише один.
Фото: ФК «Дніпро»
Звісно, не все виходило у підопічних Мирона Маркевича – трійка Канкава-Ротань-Федорчук не зуміли повністю контролювати м’яч у центрі поля, однак вчасно переривали атаки італійців, що не дозволяло «Наполі» швидко і без перешкод дістатись воріт «Дніпра». З іншого боку, отримавши м’яч до своїх ніг дніпряни неодноразово губились, не завжди могли швидко вирішити, що робити у штрафному «Наполі» і таким чином втрачали темп атак і можливість вразити ворота італійців.
0:0 на табло і свисток на перерву – перший тайм встояли. Під рясний дощ та неймовірну звукову підтримку заповненого «Олімпійського» дніпряни пішли у роздягальню, аби отримати настанови на другий тайм, який обіцяв бути дуже «валідольним».
Що сказав Мирон Богданович своїм футболістам під час перерви, тепер вже немає жодного значення. Головне, що «Дніпро» витримав неймовірний пресинг «Наполі», а до завершення гри навіть зумів кілька разів небезпечно огризнутися і якби не перекладина, цілком можливо, що Матеус став би автором ще одного голу того пам’ятного вечора.
Фото: ФК «Дніпро»
Після матчу один відомий журналіст запитав Мирона Богдановича, як вдалося налаштувати гравців, адже вони сьогодні бились так, «ніби м’яса сирого перед грою наїлися»? Маркевич у своїй характерній манері лиш знизав плечима і сказав: «Радий, що «Дніпро» пройшов таку серйозну команду як «Наполі». У Варшаві спробуємо показати свої кращі якості, адже футболісти розуміють – це фінал».
«Ігуаїн коштує 40 мільйонів, а Чеберячко – два вагони картоплі»
Аргентинський форвард Гонсало Ігуаїн, який цього сезону став одним із кращих нападників Ліги Європи, без перебільшення, згубився у «хвилях «Дніпра». Українці вдало нейтралізували небезпечного аргентинця, який ще перед першою зустріччю обіцяв наробити дніпрянам багато біди. Не можна сказати, що в Ігуаїна зовсім не було моментів – нападник міг відкрити рахунок ще у першій половині гри, однак раз за разом опинявся в офсайді, або ж команду вкотре рятував голкіпер Денис Бойко.
Фото: ФК «Дніпро»
Опісля на столичному стадіоні, поки збуджений та щасливий натовп все не міг покинути газон «Олімпійського», вдалося почути розмову кількох фанів «Дніпра»: «Ігуаїн коштує 40 мільйонів доларів, а Чеберячко – два вагони картоплі. І шо? Результат на табло».
До слова, Євген того вечора відмінно відіграв у повітрі, і взагалі, «Дніпро» переграло «Наполі» у боротьбі на верхньому поверсі.
Супермен Денис Бойко
Прогрес воротаря дніпрян Дениса Бойка насправді вражає – що ультрас «Дніпра», що журналісти, що взагалі небайдужі до команди Маркевича люди раз за разом запитують – як? Ще рік тому на нього ніхто не звертав уваги, а вже сьогодні Денису Бойку аплодує вся Україна і футбольна Європа.
Місцями відчайдушність Дениса спонукала тягнутись у кишеню по ще одну таблетку заспокійливого – Бойко був справді безстрашним на виходах, однак саме завдяки його індивідуальному таланту «Дніпро» вийшов у фінал.
Фото: ФК «Дніпро»
«Только Днепр! Только победа!»
Атмосфера «Олімпійського», який ще місяць тому не міг заманити на матчі «Дніпра» численну київську публіку, того вечора вражала. 63 тисячі вболівальників із географією від Львова до Харкова, від Києва до Запоріжжя. У тому матчі виступала не дніпропетровська команда, а, насамперед, українська команда, і серце «Олімпійського» билось у такт із серцями хлопців Мирона Маркевича.
Фото: ФК «Дніпро»
Присутні розуміли, що стоїть на кону. Розуміли, які шанси є у «Дніпра» і якій команді доведеться протистояти. Однак незважаючи на численні песимістичні прогнози, вболівальники прийшли на стадіон за перемогою. Недарма віддані фанати «Дніпра» поїздку на півфінал поєднали із походом до посольств, аби вже за два тижні без проблем вирушити до Варшави.
Що відбувалося після фінального свистка - масове божевілля, безліч фото, фаєрів і мокрих людей навколо.
Після матчу один італійський журналіст спитав Мирона Богдановича: «Дніпро – це символ України, це велика ріка, яка єднає Київ і Дніпропетровськ. Так і ви поєднали цього сезону два міста, проводячи усі домашні матчі ЛЄ у столиці, а не в Дніпрі. Незабаром ви поїдете до Варшави і на вас буде дивитись уся Європа, яка для України, що так прагне приєднатись до неї, не зробила нічого. Вважаєте це символічним?».
«Ми з хлопцями ніколи не забудемо цього матчу, - відповів Маркевич. - Історичний вихід у фінал Ліги Європи назавжди залишиться з нами. Однак сьогодні ця перемога була потрібна, насамперед, Україні. Ми грали для простих людей. У нас важкі часи – кожного дня гинуть люди. І я вірю, що ті хлопці, які зараз воюють на сході України, дивились футбол і були такими ж щасливими, як ми. А Європа… сподіваюся, вона прийме нас найближчим часом».
Відпрацював на карму
Про те, що якісь вищі сили постійно сприяли «Дніпру» у подоланні крутої піраміди Ліги Європи, не говорив хіба що лінивий. Ось й італійці образились, мовляв, у першому матчі півфіналу дніпряни забили з офсайду, у другому теж гол був не зовсім чистим.
Фото: ФК «Дніпро»
Однак саме у Києві головному голеадору півфінального протистояння «Дніпро» - «Наполі» Євгену Селезньову вдалося довести – той гол у Неаполі не був випадковістю, як і зрештою його команда невипадково дійшла до фіналу Ліги Європи. І нехай Євген використав чи не єдиний свій шанс, але таки забив – на 58 хв з навісу Коноплянки, в один дотик головою, із захисником «Наполі» на плечі. Він забив і цього вже не зміниш.
Без фарту нема футболу, пізніше скаже Мирон Маркевич. Приголомшений тренер вже думками певне почав розбирати манеру гри «Севільї», яка теж вийшла у фінал Ліги Європи, натомість журналісти не вгавали: а як будете грати проти «Динамо»? а що Лучкевич? а як далі? На що Мирон Богданович коротко відповів: «Мене цікавить лише фінал».
І це таки фінал, друзі. До зустрічі у Варшаві!