На фасаді Королівської кам’яниці (інша назва – палац Корнякта) на площі Ринок, 6 у Львові почали реставраційні роботи. Фахівці відчищають фасад, а з аттику 3 жовтня демонтували скульптури короля і лицарів. Їх відновлюватиме група польських і українських фахівців. У цьому будинку король Речі Посполитої Ян III Собеський підписав Вічний мир з Московським царством.
На аттику триповерхової кам’яниці XVI ст. стояли 7 ренесансних скульптур – короля і шістьох лицарів, а також дельфіни. Їх відновлюватимуть в лабораторних умовах на кераміко-скульптурній фабриці у Львові.
«Мур і скульптури на аттику були в аварійному стані, вони могли у будь-який час впасти на голови перехожим. Це поки найбільший проєкт Інституту і тішимося, що нам вдалося його розпочати. Спільно з польськими і українськими фахівцями разом бережемо спільну спадщину», – розповіла спеціалістка програми охорони культурної спадщини Інституту Polonika Марта Кручинська.
Скульптури з даху будинку демонтували і доставили у майстерню (відео ZAXID.NET)
Кам’яницю збудували у XVI ст., хоча, як стверджують фахівці, в її нижній частині є залишки ще готичних елементів. Також є пізніші нашарування. Архітектор, який здійснює авторський нагляд у цьому проєкті, Остап Василина наголошує, що всі кам’яниці площі Ринок є ренесансні, але впродовж століть їх багато разів перебудовували, змінювали їхній вигляд, додавали стилістику пізніших періодів – бароко, класицизм.
«Ми верифікували ті елементи, які були зазначені в документації. Але окрім того, виявили ще багато нових, які нам вдалося відкрити. Наприклад, ми знайшли елементи з попередніх етапів оздоблення фасаду. Відкриваючи шари одні під одним, ми добралися до тих давніших, досі прихованих елементів – наприклад, карнизу, вікна. Це допоможе історикам архітектури докладніше з’ясувати, як змінювалася історія цього будинку і його декор», – пояснює представниця фірми Restauro Малгожата Добжинська-Мусєля.
Однією із знахідок є кутик давнішого вікна, яке було заштукатурене. Нові вікна мають круглу рустовану арку. Фахівцям доведеться приймати рішення, які з тих слідів залишити відкритими і експонувати.
«При таких нашаруваннях найскладніше – правильно прийняти рішення, до якого століття повернутися при реставрації. Але якщо, наприклад, вертаємося до XVI ст, то тоді доведеться розібрати пів будинку», – жартує Остап Василина.
Архітектор зазначив, що фахівці виявили сліди неякісної реставрації минулих століть, коли тодішні майстри покривали фасад оліфою, зараз її відчищають. Остаточний відтінок фасаду підберуть після відчищення кам’яних елементів: він має пасувати до них.
«Камінь має бути відкритим, гарно законсервованим. Тоді він мерехтить, переливається. Колір фасаду буде переливатися по рустах», – пояснює фахівець.
Нагадаємо, на відновлення фасаду палацу Корнякта (Королівської кам’яниці) XVI ст. на площі Ринок, 6 у Львові польський інститут Polonika виділив майже 30 млн грн. Реставрація триватиме до кінця 2025 року. Назва будинку пов’язана з її власниками. Кам’яницю збудували у XVI ст. для міського купця грецького походження Костянтина Корнякта. Свою другу назву будинок отримав через те, що згодом його власником був король Речі Посполитої Ян III Собеський. У ній він 1686 року підписав мирний договір з Росією в присутності російського посланця Шеремєтьєва. За цим трактатом Гримултовського (Вічний мир) Річ Посполита та Московське царство фактично розділили між собою українські землі.
На початку XX століття у кам’яниці влаштували музей Яна III. Італійський дворик всередині облаштували після реконструкції будинку 1930-х років. Зараз у пам’ятці працює Львівський історичний музей.