За лаштунками виборів: хто очолить два львівські театри

22 червня у двох львівських театрах має відбутися конкурс на посаду директора-художнього керівника. 12 травня управління культури Львівської міської ради оголосило конкурс у театрі «Воскресіння» та театральному центрі «Слово і голос». У першому на посаду претендує п’ять кандидатів, у другому претендентів двоє.

Щодо театру «Слово і голос», то на посаду директора претендують засновниця центру, акторка, співачка та режисерка Наталія Половинка та актор, режисер та ветеран російсько-української війни Назар Павлик.

Від громадських організацій до конкурсної комісії увійшли Івона Лобан (громадська організація «Артстудія Івони Лобан»), Тарас Жирко (громадська організація «Всеукраїнський демократичний форум») та Ірина Гарець (громадська організація «Полтавська філія суспільної служби України»).

Що кажуть кандидати: Наталія Половинка

Наталія Половинка (фото Слово і голос)

Наталія Половинка очолює Театральний центр з 2010 року, тобто від моменту його заснування.

«Іде війна. Через ці тривалі випробування для “Слово і голос”, я якось, мабуть, вперше відповідально усвідомила моє діло, не лише як велику любов і покликання, а і – його масштаб і цінність для країни. Театральний центр “Слово і голос” – єдине місце в Україні, де щодня здійснюється практика живого передання пісні як знання народу і людини про себе. Унікальним чином поєднуючи освіту, художнє дослідження, театр, “Слово і голос” являє пісню як живе джерело в сучасній художній формі музики і театру, творить міст між джерелом культури та її майбутнім, таку необхідну нашій культурі тяглість», – розповіла Наталія Половинка ZAXID.NET.

«І тоді я побачила справжній обʼєм небезпеки. Применшення, нівелювання цінності цієї праці через заяви “всі рівні перед конкурсом”, “перед оптимізацією”, “перед законом”... - насправді прикривають той самий бульдозер, який в совкові часи зарівняв і залив 70 тонами бетону живі джерела в Ушні. Саме тут, у “Слові і голосі”, розчищаються ці джерела у кожній людині, яка сюди приходить - чи як актор, чи як учень в наші майстерні, чи як учасник Лабораторії “ІРМОС. Давні духовні напіви України”. Я працюю тут і як сторож, і як провідник, і ця робота схожа на розчищення ікони. Не може щезнути місце, де постійно, щоденно, день у день, година в годину, йде робота саме в цьому напрямку, напрямку тихого і скрупульозного розчищення джерела нашої родової та культурної пам'яті», – вважає вона.

«Я вже пробувала працювати без державної підтримки. Сім років “Майстерні пісні” показали, що це можливо, але коротко. Лише молоді люди на початку творчості можуть працювати без постійного заробітку і на самому ентузіазмі. Тож, навіть скромна зарплата, яку ми отримуємо, дає опору, можливість щодня досліджувати, працювати, творити», – говорить Наталія Половинка.

«Звісно, я не вагалася, чи варто подаватись на конкурс. Я завжди все роблю докладно, творчо. І це велика робота – підготувати всі документи. А складаємо таку програму розвитку “Слово і голос”, яка справді подобається і яку нам радісно буде втілювати», – відповіла Наталія Половинка на запитання, чому подала документи на конкурс в останній день їх прийому.

Відразу після оголошення конкурсу довкола «Слова і голосу» почали вирувати пристрасті. Видавництво «Дух і літера» оприлюднило лист, де викладено причини занепокоєння зміною керівника установи. Його підписали Юрій Андрухович та Сергій Жадан, історик Ярослав Грицак, журналіст Віталій Портников, режисер Роман Балаян та інші. Повний текст листа можна побачити тут.

Що кажуть кандидати: Назар Павлик

Назар Павлик (фото з фейсбуку Назара Павлика)

Другий претендент – режисер та актор у Першому академічному українському театрі для дітей та юнацтва, колишній актор театру ім. Марії Заньковецької, доброволець, військовослужбовець 103 ОБрТрО ім. митрополита Андрея Шептицького, учасник бойових дій, ветеран російсько-української війни Назар Павлик. Він отримав рекомендаційні листи від Олександра Лютого, голови громадської організації «Театр Ветеранів».

У мотиваційному листі Павлик розповів, що, на його думку, розвиток центру базується на поєднанні трьох ключових складових: творчій діяльності, освіти та соціокультурної місії.

В програмі розвитку театру Назарій Павлик вказав, що його метою є збереження та розвиток ідентичності, створення інноваційного продукту, професійне середовище, сталість та незалежність.

«Я, Назар Павлик, актор, режисер, театральний композитор, лауреат премії ім. Богдана Хмельницького, стипендіат Президента України, доброволець, ветеран російсько-української війни, – прийняв важливе для себе рішення. Я подав свою кандидатуру на конкурс на посаду директора-художнього керівника Львівського академічного муніципального театрального, художньо-дослідницького та освітнього центру “Слово і голос”», – написав Назар Павлик на своїй сторінці у фейсбук.

«За моїми плечима – 20 років у театрі. Одинаково цінний досвід здобутків і помилок, перемог та втрат. Освіта в ЛНУ ім. Івана Франка, КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого та MAPA Amsterdam. Але головне – я маю чітку візію того, яким має бути цей центр сьогодні. Сучасний театр не може існувати у вакуумі. Він потребує соціальної відповідальності, глибокого осмислення нашої ідентичності та вміння будувати містки між людьми», – додає він.

«“Слово і голос” – це унікальний простір. Попри свої невеликі масштаби, він має колосальний потенціал стати яскравим, відкритим і знаковим явищем у культурі Львова, зберігаючи при цьому свою самобутність. Поєднання дослідження, музики, театру та освіти — це саме те, чим я дихаю і де маю великий досвід. Моя головна амбіція – вивести інституцію на новий соціально-культурний рівень», – вважає Назар Павлик.

У коментарях до допису є чимало підтримки його рішення. Є й чимало тих, хто вважає, що воно може зруйнувати унікальний центр.

Павлик натомість в одному з коментарів наголосив, що у разі перемоги готовий запросити до співпраці Наталію Половинку.

А що з «Воскресінням»?

У театрі «Воскресіння» конкурс також не відбувається спокійно. Проте тут проблеми виникли уже після того, як були оприлюднені програми кандидатів на посаду. Загалом їх п’ятеро:

• Ксенія Федоришина
• Софія Оніщенко
• Орест Огородник
• Богдан Ревкевич
• Ігор Білиць

До конкурсної комісії від громадських організацій увійшли: Вікторія Швидко (громадська організація «Мистецька рада «Діалог»), Данило Мандзюк (громадська організація «Мистецьке об’єднання «Хвиля») та Катерина Ясенчук (громадська організація «Мережа українських цінностей «Полотно»).

Після того як були оприлюднені програми усіх кандидатів, колектив театру на своїй сторінці у фейсбук розмістив звернення до конкурсної комісії. Причиною стала програма розвитку театру від Софії Оніщенко.

У зверненні наголошують, що ідентичність та творче обличчя театру було сформоване протягом понад 35 років. На думку колективу програма Онищенко може кардинально змінити місію, творчий профіль та основні напрями діяльності театру.

«Театр “Воскресіння” понад 35 років формувався як театр зі своєю унікальною мистецькою мовою, репертуарною політикою та міжнародною репутацією. Його діяльність ґрунтується на поєднанні драматичного та вуличного театру, розвитку власного творчого продукту, збереженні напрацьованої художньої традиції та міжнародній фестивальній діяльності. Натомість запропонована стратегія фактично передбачає зміну концепції театру, його першочергової мети та його перетворення на багатофункціональний культурний хаб, що може призвести до розмивання основного призначення театру як професійної мистецької інституції», – йдеться у зверненні.

«У діяльності театру вже сьогодні важливе місце посідають нові формати, інклюзивні ініціативи, співпраця з ветеранами, молоддю та незалежним мистецьким середовищем. Водночас ми переконані, що будь-які зміни повинні посилювати театр «Воскресіння», а не призводити до втрати його назви, художньої ідентичності, професійного статусу та унікальної традиції драматичного і вуличного театру», – вважають у театрі.

«Майбутнє театру має будуватися на розвитку та примноженні його здобутків, а не на запереченні його історії», – підсумована позиція колективу у листі.

Повний текст листа можна побачити тут.

Хто може очолити театр?

Ксенія Федоришина (фото з фейсбуку Ксенії Федоришиної)

Ксенія Федоришина давно працює у театрі. З 2010 року є організаторкою театрального фестивалю «Золотий Лев», з 2020 – його керівницею. З 2010 року Ксенія Федоришина працює у театрі на посаді начальниці рекламного відділу. Вона є донькою засновника та багаторічного очільника театру Ярослава Федоришина та режисерки Алли Федоришиної. Подивитись програму Ксенії Федоришиної можна тут.

Софія Оніщенко (фото Cultura.pl)

Софія Оніщенко народилась і виросла в селі на Харківщині, що стало полем бою. Співзасновниця незалежного театру «Газ» у Польщі. Разом з українськими підлітками створили виставу для глядачів за кордоном. Серед тих, хто надав їй рекомендації – харківський режисер Артем Вусик. Подивитись програму Софії Оніщенко тут.

Ігор Білиць (фото театру Марії Заньковецької)

Ігор Білиць – режисер та драматург, головний режисер театру імені Марії Заньковецької. Він відомий за виставами «Коляда проти імперії», «Кайдаші», «Заньковецька. Заручена зі сценою», «Доця», «Птах на горищі». За його п’єсою Аркадій Непиталюк поставив фільм «Уроки толерантності». Подивитись програму Ігоря Білиця можна тут.

Орест Огородник (фото Кіноманії)

Орест Огородник – актор та режисер. У театрі імені Марії Заньковецької поставив такі вистави, як «Мила моя, люба моя», «Сто тисяч», «Криза», «За двома зайцями», «Каліка з Інішмаану» та інші. Подивитись програму Ореста Огородника можна тут.

Богдан Ревкевич (фото театру Марії Заньковецької)

Богдан Ревкевич – режисер театру імені Марії Заньковецької. Поставив такі вистави як «Безіменна зірка», «Полліанна», Труффальдіно з Бергамо», «Львівське танго», «Оркестр» тощо. Подивитись програму Богдана Ревкевича можна тут.

Усі конкурсанти наголошують, що сподіваються на прозорий та чесний конкурс.