Уже цього тижня одноразові поліетиленові пакети в Україні стануть платними. Так-так, ось ці халявні целофанові кульочки, в які ви звикли здавна пакувати овочі і фрукти, хліб, крупи, м’ясо, рибу та солодощі. І це не захцянка торговців – цього разу пов’язано це з тим, що в Україні офіційно стартує перший етап відмови від пластикових пакетів. Їх у роздрібній торгівлі продаватимуть орієнтовно від двох до трьох гривень за штуку, аби відбити у вас охоту набирати їх жменями щоразу. Відтепер на боці природи ще й закон.
То чи справді з магазинів вже цього тижня зникнуть такі зручні для нас поліетиленові мішечки? Чи доведеться тепер ходити до супермаркету та на базар з власною тарою? Це програма «Стінка на стінку». Так званий «антипакетний» закон обговоримо з Сергієм Черешньовським, PR-менеджером мережі супермаркетів «Арсен» та Іриною Мироновою, екологинею, співзасновницею громадської організації «Нуль відходів Львів» (Zero Waste Lviv).
Чи доведеться тепер ходити до супермаркету та на базар з власною тарою? Давайте розбиратись. І перш ніж ми почнемо дискусію, трохи фактів і цифр підкину до роздумів нашим глядачам. Так-от, з чого ж усе почалось? Ще півроку тому наші нардепи прийняли Закон «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України». Та от чинності документ набуває лише за півроку – тобто 10 грудня. Тож уже з цієї п’ятниці використовувати пластикові пакети буде заборонено в усіх сферах обслуговування.
Ще рік пластикові торбинки з обігу не зникнуть, їх можна буде придбати за власні кошти. Тобто якщо ви звикли пакувати все у безліч пакетів і пакетиків – будь ласка, тільки тепер за це доведеться заплатити, причому чимало. Ось орієнтовні розцінки за один одноразовий кульочок. За подальше безкоштовне розповсюдження так званих «маєчок» підприємців битимуть гривнею. На перший раз власник супермаркету чи ресторану змушений буде заплатити до 17 000 гривень. Другий штраф буде вже у 34 000. Пильнувати за дотриманням закону має Держспоживслужба. Виняток становлять лише біорозкладні пакети.
Остаточно ж рулони кульочків з українських полиць мають зникнути у березні 2022 року. Їх мали б замінити папером чи біологічними пакетами з крохмалю.
І от третій етап заплановано від 1 січня 2023 року: буде повна заборона використання всіх пакетів – навіть тих, які зараз будуть використовуватися як первинна тара, тобто пакування для риби, м’яса, сипучих та круп.
Просто вдумайтесь! Щороку один українець викидає на сміттярку півтисячі целофанових пакетів. З них на переробку потрапляє лише 6%, а решта ж створює затори у річках і розпадається на мікрочастинки, які вже знаходять не лише у воді і харчах, а й в організмі самих українців – б’ють на сполох в Мінекології. Тож почуємо коментар головного еколога нашої країни.
***
Руслан Стрілець (в.о. міністра захисту довкілля та природніх ресурсів України): «Використання пластикових пакетів стане зваженим, а українці поступово звикнуть брати пакети лише за реальної потреби. Отже, менше продукуватиметься сміття, яке потім опиниться на звалищі, потрапить у довкілля. Практика, яка наразі запроваджується в Україні, не є новою. За аналогічними правилами живуть європейці, подібні обмеження встановили десятки країн світу. І ми також рухаємося цивілізованим шляхом».
***
А направду, екологи вже давно б’ють на сполох щодо використання власне оцих поліетиленових пакетів. Нарешті Україна не відстає від цивілізованого світу. Пані Ірино, то невже життя без оцих поліетиленових пакетів у наших широтах існує?
Ірина Миронова: Було, є і буде. Вже дуже багато людей перейшли на використання багаторазових альтернатив, дедалі більше використовують, наприклад, контейнери для харчів. А Львів – знову ж таки, після сміттєвої кризи ми впевнено тримаємо тут лідерство. Адже у Львові подібне місцеве регулювання, як ви пам’ятаєте, було запроваджене міською радою ще в 2017 році.
Це тоді вже була оця точка неповернення.
Ірина Миронова: Яка рекомендувала торговим мережам уже потрошки готуватися до обмеження обігу, а зобов’язала міську раду провести саме просвітницьку кампанію серед торгових мереж, для мешканців щодо використання багаторазових засобів пакування – альтернатив для оцих пластикових торбинок.
І наша кампанія, яка була в квітні 2019 року, переросла вже в національну. Саме це дало великий поштовх, і в кінці 2019 року з рекордною кількістю голосів був прийнятий у першому читанні цей Закон «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України». Тому мені здається, що всі мали дуже достатньо часу. Єдине – що завадила пандемія, яка відвернула увагу від цих напрацювань. Але ми знову повертаємося на правильний шлях.
Ви згадали, що багато людей використовують альтернативу. Ми сьогодні були в супермаркеті – і, за моїм спостереженням, чи не кожен другий ніс у руках щонайменше один оцей пакет. Сергію, до вас запитання. Все ж таки, що зміниться для простих покупців, які звикли використовувати оці пакети (не один, не два і навіть, подекуди, і не три) з цієї п’ятниці?
Сергій Черешньовський: Я гадаю, що їм, по-перше, буде дещо складно.
М’яко кажучи.
Сергій Черешньовський: Тому що це звичка. Наразі і держава, і ми теж розуміємо, що ситуація в світі, ситуація, яку спричиняє забруднення, оцей пластик, поліетилен – цього потрібно максимально уникати і максимально підтримувати ці ініціативи. І, звичайно, вони ніяк безболісно не пройдуть. Тобто для людей, які намотували на руку оці так звані «маєчки» бездумно (по-різному – хтось їх вдома використовував), доведеться тепер думати, як їх використовувати, чи потрібно так багато їх брати зі собою. Тому що, наприклад, відповідно до цього закону, зараз ми повинні будемо більшість людей продавати.
І хто заплатить за цю екологічну реформу в нашому житті – продавець чи, як завжди, покупці?
Сергій Черешньовський: Скоріше за все, це буде покупець. Тому що ми не знаємо ще вартості цих пакетів, бо Кабінет Міністрів все-таки ще остаточно не має такого положення.
До сьогодні ви не маєте цих цифр?
Сергій Черешньовський: Ще не маємо цифр.
Ну, орієнтовно називається від двох гривень до трьох – це за одиницю.
Сергій Черешньовський: Є такі орієнтовні – від двох до трьох, тобто важко зараз зрозуміти, скільки вони насправді коштуватимуть. Так, залишатиметься частина пакетів – риба, сипучі матеріали, крупи і так далі, це буде ще все ж таки безкоштовно. Але, знову ж таки, до 10 березня – з10 березня ці пакети теж будуть платні. Ну, в нас є альтернативи, в нас є паперові пакети на випічку, на гастрономію – ними теж можна буде скористатися.
Наскільки вони користуються популярністю?
Сергій Черешньовський: Меншою популярністю, значно меншою популярністю. Не знаю, напевно, що 20% людей десь від сили користується цими пакетами – решта людей більше використовують оці «маєчки». Ну, і ще одна така альтернатива, можу вам теж показати: ми плануємо впроваджувати біорозкладні пакети. Ще не готовий сказати… Вони будуть теж промарковані і так далі. Вони трошки інакші на дотик, бачите, мутні – це насправді еко-пакет. Яка буде його вартість, чи буде він безкоштовним – не можемо сказати, тому що наразі ми напрацьовуємо. Залежно від об’ємів – все буде залежати від того. Це буде як одна з альтернатив для покупців – цей пакет або поліетиленовий пакет. І доведеться так чи інакше обирати. Наприклад, я наведу статистику таку на рівні одного з магазинів: на рівні одного з магазинів в середньому в місяць у нас найбільше використовується саме пакетів для овочів-фруктів. І на рівні одного магазину за місяць іде 35 ящиків, в одному ящику 12 таких рулонів.
35 ящиків оцих поліетиленових пакетів використовує один львівський супермаркет у місяць.
Сергій Черешньовський: Це в середньому, це тільки овочі-фрукти – щоби ви собі плюс-мінус зрозуміли, наскільки люди користуються оцими пакетиками. Я думаю, що такий закон так чи інакше мав би зменшити кількість використання, обдумувати більше, чи потрібно тобі використовувати пакет.
Ми ще з 2019 року, коли була ініціатива проти поліетиленових пакетів, теж активно брали в тому участь і пропонували покупцям паралельно й альтернативу, і поліетиленові пакети. За нашими спостереженнями тільки найсвідоміші користувалися ось цими альтернативами.
Одиниці.
Сергій Черешньовський: Альтернативи ми всі наразі, в принципі, залишили – на касах в нас завжди є і паперові пакети, і шопери так звані. Це все є, люди цим користуються – але недостатньо.
Пані Ірино, як відреагуєте на такі серйозні цифри? Коли в людей є вибір, вони все ж вибирають (знаючи, що цей пакет буде розкладатися сотні років) далі ці пакети, далі їх беруть багато. Ви вже давно пропагуєте оці екоторбинки. Чому людей це не цікавить?
Ірина Миронова: З одного боку – сила звички. З іншого боку – власне те, як у нас все розташоване, навіть у супермаркетах. Повертаючись до 2019 року, коли ми проводили кампанію «Без поліетилену», ми пройшли разом з колегами-менеджерами кожної торгової мережі їхній торговий зал – і звернули увагу, що інколи навіть саме розташування пакетів підштовхує людей першочергово ними користуватися.
Ну, наприклад, в одній торговій мережі було так, що пластиковий пакет біля хліба стояв на початку ряду, тобто так, як логічно люди йдуть, на рівні рук, а паперові пакети розміщувалися на найнижчій полиці під хлібом – і то в кінці. І навіть такі дрібниці в розташуванні сприяють на користь інших пакетів. Звичайно, коли там, де овочі-фрукти, стоять оці «ялинки» з пакетами величезними, розвіваються, всі люди до них підходять: це, знаєте, один бере десять – а чому б і мені не взяти?
Двоє в черзі.
Ірина Миронова: Так. Але, з іншого боку, ми тоді зробили таку підбірку рекомендацій – тобто все, що ми тоді зустріли в різних торгових залах, ми її підсумували і разом з ПРООН вже до національної кампанії (яка була, до речі, за підтримки Мінприроди тоді) ми поширили ці практики. Те, що я бачу, що прижилося у Львові й інших містах – наприклад, активніше почали користуватися щипцями для овочів-фруктів замість рукавичок, тобто вже тут скоротилося використання.
Напевно, і пандемія втрутилася в цей перехідний період.
Ірина Миронова: Але попри це, в більшості торгових мереж сьогодні присутні в продажі багаторазові альтернативи – у той час, як в 2019 році про це навіть не йшлося. А зараз хочете шопери найрізноманітніші, хочете папір, хочете сіточки для фруктів – тобто вперше з’явилися альтернативи в доступі.
Кожна мережа має свої рекламні кампанії всередині, тобто над овочами-фруктами висять великі банери: «Клейте там, де можливо, стікер одразу на фрукти». Зараз дуже розвивається система доставки – і є торгові мережі, де, наприклад, люди додому вибирають позначку «еко», і людям додому доставляється все в картонній коробці, мінімум пакування, овочі-фрукти всі без пакетів.
Але за це покупець, знову ж таки, змушений заплатити. Тобто це плюс до чеку.
Ірина Миронова: Як за будь-яку доставку. Умовно кажучи, якщо люди думають, що вони не платять за пакети – та платять вони за пакети, ці пакети вже враховані в середньому чеку.
Так, Сергію?
Сергій Черешньовський: Вони коштують дуже мало насправді. А ось ці пакети якщо ми будемо закладати у вартість товару – вона суттєво зросте. І її закласти буде складно, враховуючи ті об’єми, які люди використовують.
Сергію, тобто носити продукти з супермаркетів додому, як і раніше, можна буде власне оцими зручними пакетами. Єдине – доведеться заплатити. Поки що ви не можете зорієнтувати, скільки…
Сергій Черешньовський: Не можу сказати суми.
Але ми вже знаємо, що це, можливо, з двох до трьох гривень. Що буде з березня?
Сергій Черешньовський: З березня загалом усі пакети можуть бути тільки платними – знову ж таки, за винятком тих пакетів, які для риби, м’яса і круп. А ось уже з 1 січня 2023 року всі без винятку будуть платні або, відповідно, біорозкладні пакети. Біорозкладні теж чи безкоштовні, чи платні – тобто тут уже можна обирати. І є ще один такий нюанс, бо ми говоримо про пакети надтонкі або тонкі.
Масові оці.
Сергій Черешньовський: Так. Ще є так звані пакети оті, що на касах продають, – вони мають перейти з розряду тонких (якщо вони в тому розряді перебувають) в розряд понад 50 мікрон так званий.
Сергію, там інша особливість, вони завжди були платні. Для розуміння наших глядачів – йдеться про безкоштовні. Отут найболісніший момент – коли, здавалося б, усе було безкоштовне, а стає платним.
Пані Ірино, завжди є багато скептиків, зокрема люди, які нас дивляться. Хочу адресувати до вас одне з таких питань: а в що ж загортати оцю смердючу рибу, м’ясо? Ваш рецепт.
Ірина Миронова: По-перше, дуже корисна вправа – взагалі планувати покупки і не ходити в супермаркет (про це говориться вже дуже довго) голодними, змученими, злими, після роботи, тому що це найбільше витрачає сімейний бюджет, тому що накуповується набагато більше. Звичайно, для супермаркетів це, напевно, добре… Але люди прийшли, зранку забули: пам’ятають, що чогось із молочки не було, купили молока – а виявляється, не було сметани, і от у них дві пляшки молока псується. Відповідно, м'ясо і рибу купувати планово. Купувати планово означає, що тоді можна з дому взяти контейнери, якусь тару.
Наприклад?
Ірина Миронова: Наприклад, от такий з поліпропілену багаторазовий контейнер. Я взяла сьогодні маленький для прикладу, але зазвичай є більші залежно від того, скільки треба купувати. І я зазвичай ними користуюся, тому що дуже зручно: я прийшла додому і цей контейнер одразу поставила в холодильник. Зазвичай люди мусять витягнути з пакета, перекласти вдома в контейнер…
Викинути з десяток пакетів…
Ірина Миронова: Викинути з десяток пакетів. Знову ж таки, бояться, що тонкі можуть порватися, пролитися – ставлять у три... На сьогодні частина супермаркетів – вже персонал навчений, вміють відтаровувати. Ще й при кінці змінені стандарти обслуговування (це те, чого ми теж добивалися в 2019 році), кажуть «дякуємо, що прийшли зі своїм контейнером», «дякуємо, що прийшли зі своєю торбинкою». Далі іншою альтернативою можуть бути ось такі силіконові пакети – в них можна навіть рідину набирати.
Там усе промарковано?
Ірина Миронова: Так, там усе промарковано. Тобто вони не проливаються, і отут навіть є мірник щодо об’єму.
Як для м’яса – згодиться.
Ірина Миронова: Так, як для м’яса – згодиться.
Наприклад, для твердого сиру я дуже люблю використовувати ось такі воскові серветки. Тобто це є натуральна тканина, покрита натуральним воском, і вона залишає таку гнучкість. В мене є, звичайно, вони і більші. Відповідно, коли ви просите врізати кусок сиру, ви його загортаєте – і вже теж не потрібен кульок чи стрейч-плівка.
Ну і, знову ж таки, ті пакети, які залишаться в обігу, – це зіп-локи, вони будуть трошки цупкішими, які теж можна зручно використовувати, мати вдома, і вони годяться для заморозки. Тобто це на крайній випадок, але ці пакети точно ще й переробляються.
І це для багаторазового використання.
Ірина Миронова: Може бути для багаторазового використання – знову є таки, повертаємося в такому разі до миття кульочків. Далі зараз експерементується з різними тканинами. Наприклад, оця торбинка покрита матеріалом, який не промокає, у ній можна зручно носити – наприклад, ми повертаємося з плавання і залишили мокрі речі. Тому що ми ж не тільки для продуктів харчування використовуємо пакети. Але от для таких потреб теж є торбинки, їх багато в туристичній сфері. Ну і, звичайно, для різних покупок – починаючи від таких сіточок на фрукти, чи навіть щось поскладати, інколи є багато різних дрібниць.
Пані Ірино, ціна питання отакого набору? Наскільки це доступно?
Ірина Миронова: Ціна такого питання буде дуже різна. Чи ви купуєте в приватних гарних маленьких локальних місцевих майстринь, де вам з вибійкою ще й етикетку, щоб зручно було наклейки приклеювати, чи в більш масових. Так, вони не співмірні з безкоштовними. Але якщо говорити про багаторазове використання і про платні пакети – то, звичайно, ціни можуть бути різними. В торгових мережах зараз набори сіточок є в районі 30–40 гривень три сіточки.
Сергій Черешньовський: Вони, в принципі, від 20 до 40, плюс-мінус.
Ірина Миронова: Три сіточки. Відповідно, якщо врахувати багаторазове використання, то їх можна… Ну і, звичайно, всім рекомендую, хто зовсім не звик і дуже переживає, почати з великих містких зручних шоперів.
Багато покупців уже використовують.
Ірина Миронова: Так, багато використовують. Багато торгових мереж так: «No plastic», «Моя остання торбинка». Є авоськи, теж різних розмірів. Мені зручно, бо завжди в сумку вкладаються такі от складні, але все ж таки міцні місткі торби – і ти завжди приготований.
Тобто ми повинні розуміти, що безкоштовних пакетиків більше не буде – і на тому потрібно поставити крапку.
Ірина Миронова: Так. Альтернатив є достатньо багато.
Альтернатив є достатньо, як ви показали. А от що думають львів’яни щодо одноразових пакетів, що стануть скоро історією? Ми запитали в покупців супермаркетів – власне тих людей, які будуть змушені купувати ці мішечки, які ще сьогодні ми застали у торгових залах цілими рулонами абсолютно безкоштовно. Чи готові львів’яни платити за таку зручність на користь екології? Почуємо їхні думки.
***
Василь (львів’янин): «Позитивно».
– Скільки готові платити за один кульок?
– «Не знаю… Гривня?»
– Не більше?
– «Так».
Марія (львів’янка): «Ні, я – негативно, якщо буде платно. Нехай ставлять тоді еко-кульки – ті, які розкладаються, і можна їх з харчовими відходами викидати. А так – ні. 10 копійок, а більше б не дала. Я буду носити свої і свою сумку».
Пані Ірина (львів’янка): «Дуже погано. Бо вони ніяких заводів не запустили, щоб такі екологічні пакетів, якусь заміну. А тільки заборона – це неправильно».
– Будуть платні.
– «Я знаю, три гривні оцей пакет. У нас вдома повно, будемо з дому приносити – це на перший час. А далі будемо дивитися – може, будуть якісь екологічні пакети».
– Тобто платити не готові за них?
– «Не готові».
Василь (львів’янин): «Я взяв яблука, я взяв інші речі. Я думаю, що то всьо можливо вирішити – треба просто іти назустріч. Скільки пластику в океані, в морях наших?
Позитивний момент. Тому я вважаю, що треба трохи поступитися. І в зв’язку з цим ми досягнемо тої мети, щоби зберегти нашу природу і наших дітей».
Тетяна (львів’янка): «Мені буде незручно – все, що можу сказати. А як воно буде… Для екології, може, і краще – але ж треба заміну якусь нам давати. Буду брати ті пакети і бігати з ними тижнями і роками».
Ярослав (львів’янин): «То питання не зручності, а питання майбутнього. Можна думати лишень про зручність – і завтра не піти на роботу, відпочивати. Це теж комфортно, так? А можна навпаки попрацювати, і тоді коли дітки підростуть, підуть в ліс, то в них буде чистіша природа. Тому я однозначно за те, щоби було менше пластику. Бачите, я – за те, щоби було поменше, але не подумавши взяв. Я би, наприклад, оцей кульочок взагалі не брав, він мені без потреби».
***
Ось такі думки ми почули сьогодні від наших львів’ян. Сергію, люди чекають альтернативи, як ми почули, оцим поліетиленовим пакетам. Що буде далі? Лічені дні у нас залишаються до оцього перехідного періоду.
Сергій Черешньовський: Наразі ми плануємо запропонувати ось цю альтернативу, що я показував, – це такий біорозкладний пакет. Не можу сказати точно, коли він з’явиться. Але я згодний з тим всім, що говорили люди. Дуже приємно, що вони всі підтримують це, це приємно. Але все-таки значно більша кількість людей, які вам не відповідали – і я думаю, вони більше схильні до того, що це погано і незручно. Це незручно. Але так чи інакше це потрібно підтримувати і формувати інший стиль покупок.
Люди це розуміють. Але вони і від вас певних кроків чекають.
Сергій Черешньовський: У нас, звісно, окрім того, що вони будуть платні, в нас також є і паперові пакети. Ви можете скористатися паперовими пакетами на відділі випічки – хліб, пампушки, булочки… Ви можете скористатися ними на відділі гастрономії – сир, ковбаси. Навіть на відділі гастрономії, якщо запитаєте в продавця, також у нас ще є пергаментний папір, це теж.
Наразі на касі ви теж можете придбати не звичайний пакет поліетиленовий, а шопер, класний шопер сучасний, який витримує 10 і більше кілограмів. Я особисто 15 кілограмів в ньому носив – і все чудово. Так само паперовий пакетик – у нас він 5 кілограмів витримує, насправді і 7 теж він здатний витримати, і можна ним користуватися багато-багато разів, і стильніше він виглядає, і краще. От пані Ірина показувала ці всі штуки, пристосування – треба, напевно, до того насправді йти. Тому що я розумію, що багато кому буде складно це все придбати.
Пані Ірино, скільки ви вже користуєтеся оцим своїм реманентом екологічним?
Ірина Миронова: Шість років? Сім? Тобто шопери в мене, напевно, були завжди – за винятком того, коли був період у нашій історії, коли модно було в школу ходити з великим пластиковим пакетом. Напевно, з того часу, коли перейшла до наплечників, то старалася, звичайно, зменшувати принаймні великі покупки, тобто всі покупки пакувати.
А з кризою на львівському полігоні я дуже радикально переосмислила, що я купую, як я купую, в що я купую. Але рефлексія така на думку споживачів – вона дуже нагадує те, що ми отримали в 2019 році.
Мені здається, що дуже навіть свідомі наші львів’яни.
Ірина Миронова: Абсолютно. І в 2019 році, коли ми приходили до кожної торгової мережі, то перше було: «Ви знаєте, ми, в принципі, готові. Якщо ще й інші мережі підключаться... Бажано, щоби обов’язково всі були в рівних умовах – але ми дуже боїмося, що будуть негативні відгуки від наших покупців». І от коли ми провели цей перший «День без поліетилену», камери ганяли по всіх, напевно, торгових мережах – випитували, знімали. І у всіх, кого вони знімали на камеру, були приблизно ж такі самі відповіді: що поки що незрозуміло, незручно. Особливо з тими щипцями – тут тримають паперовий пакет, тут накладають цю бульбу, так якось дивно. Але переважна більшість відповідей: «Ми розуміємо, що далі так продовжувати не можна».
Тому тут далі справді питання випрацювання кращих практик. І, знову ж таки, абсолютно правильно сказала одна з респонденток: щоби були біорозкладні пакети, які ми… Знову ж таки, Львів в Україні перше підготоване до цієї зміни місто, адже в нас існує станція централізованого компостування. І як ви помітили, це літо показало, що люди готові роздільно збирати органіку. Але, знову ж таки, і досвід європейський говорить…
У нас мало не кожен місяць були рекорди по станції компостування.
Ірина Миронова: Досвід європейський говорить, що саме ці… Ми бачимо тут наявність сертифікату, що вони є придатні для компостування, що в ці кульки можна далі можна пакувати органічні відходи – і таким чином ми збільшимо кількість відходів, які потраплять на станцію компостування. Знову ж таки, місце для розширення станції компостування дозволяє, щоби повністю всю органіку з наших контейнерів, зелені відходи і також відходи органічні з підприємств харчової промисловості можна буде переробляти в компост.
Важливим питанням залишається, як зробити це максимально доступним. І тут є теж цікаві думки. Ми спілкувалися, наприклад, з компаніями, які виробляють такі пакети – і вони кажуть, чому ці пакети зараз такі дорогі. Є дві складові. По-перше, в нас ще мало виробників, а то взагалі немає сертифікованих виробників гранули, з якої робляться ці пакети. І тут є можлива сфера розвитку – брати сировину з сільського господарства, власне відходи з сільського господарства, і їх перетворювати в цю гранулу. Це в майбутньому здешевить вартість цих пакетів. А інша цікава ціна питання – те, що сьогодні більшість торгових мереж має орієнтовно 300% націнки на біорозкладні пакети.
Є куди знижувати.
Ірина Миронова: Є куди знижувати. І отут власне таке розуміння – мені здається, дуже важливо регулювати, яку націнку можна давати на саме ці біорозкладні пакети, які для нас є вкрай важливими.
Сергій Черешньовський: Я вам скажу. Плюс-мінус ось такий біорозкладний пакетик, як я показував, його вихідна ціна для нас – десь 1,70 грн., щоби ви це собі розуміли. Якщо ми це закладемо в товар – дуже вартість товару збільшиться загальна кінцева. Тому треба так чи інакше планувати покупки.
Ірина Миронова: П’ять гривень в роздріб.
Аж ніяк не 1,70 грн... Ну, власне, ось такою максимально екологічною і контроверсійною до теми пластику нині була програма «Стінка на стінку». Тепер ви точно поінформовані про ті незручні, але такі потрібні нововведення вже з 10 грудня в торгівлі. А ще краще спробуйте вже завтра сказати самі собі: «Стоп поліетилену». Може, не все так страшно?
А ті лайфхаки, якими поділилась з нами Ірина Миронова, також нехай стануть вам у пригоді. Дякую також за участь у програмі і Сергію Черешньовському – піар-менеджеру мережі супермаркетів «Арсен». На тому буду прощатись. Лише нагадаю, що ви нас можете дивитись і в інтернеті – соцмережі ZAXID.NET до ваших послуг 24/7. До зустрічі в етері.