Від п'ятниці, 10 грудня, одноразові пакети, у які ми звикли пакувати городину чи бакалію, у супермаркетах стануть платними – 2-3 грн за штуку. У березні 2022 року торгові заклади мають замінити їх на паперові або крохмалеві (цей варіант коштує ще дорожче за пластиковий). А вже через рік – від січня 2023 року – українці мають забути, що таке пакети взагалі: їх не можна буде використати ані для м'яса чи риби, ані для сипучих продуктів.
Аби бути готовими до того дня, коли ви прокинетесь в країні без пакетів, ZAXID.NET пропонує почати впроваджувати нову звичку для закупів вже зараз і розповідає, які є альтернативи, для яких продуктів вони підходять, скільки коштують і чи справді довговічні.
Перший рівень – біорозкладні пакети
На біорозкладні пакети супермаркети мають остаточно перейти за три місяці. Зараз їх можна купити в еко-крамницях і подекуди у звичайних магазинах. Та слово «біорозкладний» на упаковці не означає, що питання закрите.
Супермаркети обіцяють альтернативу пластиковим пакетам, але не знають, якою вона буде і скільки коштуватиме для покупців
По-перше, такі пакети бувають двох видів: із мікропластику та з крохмалю. Перші справді розкладаються швидше за звичайних «братів», але ще шкідливіші – мікропластик (той же матеріал для звичайних пакетів, тільки подрібнений) швидше потрапляє у грунти та водойми і навіть у людський організм. Якщо користуватись такими пакетами, то їх потрібно збирати і віддавати на утилізацію на завод з переробки сміття. Спробуйте підрахувати, скільки пакетів ви назбираєте, поки у Львові збудують такий завод.
Крохмалеві пакети не мають подвійного дна – тобто вони справді органічні (на упаковці має бути позначка про можливість компостування). Єдиний нюанс – їх потрібно правильно утилізувати. Якщо такі пакети потрапляють у промисловий компостер, то розкладаються на воду, вуглекислий газ і біомасу за 30-60 днів, у домашньому компостері (так, є і такі) – за 6 місяців, а в звичному середовищі розкладання може тривати до 2 років. У Львові є станція компостування відходів, хоча ще не всі сміттєві майданчики мають контейнери для органічних відходів.
По-друге, ці пакети все ж одноразові і використовується їх чимало. А коштують вони дорожче – наприклад, вартість 15 пакетів на 20 літрів з крохмалю стартує від 63 грн (звичайні пакети для сміття такого об'єму коштують від 11 грн за 30 штук).
Другий рівень – тканинні «пакети»
Багато з нас звикли до шоперів з тканини чи авосьок, що повернулись із середини минулого століття і стали модними. Часом в супермаркетах трапляються покупці, які пакують яблука чи мандарини у торбинки із сітки, що можна придбати у тому ж магазині. А картоплю чи буряк? А гречку?
Тканинні «пакети» різняться не лише розміром, а й матеріалом, з якого пошиті. Для чистих фруктів та овочів і для будь-яких продуктів, що не розсипаються, підходять торбинки із сітки. Для брудних овочів є торбинки із плащівки. І ті, і ті легко перуться і швидко сохнуть. У торбинки з бавовни можна насипати дрібні крупи та пакувати хліб і булочки. На цих «пакетах» також бувають спеціальні нашивки, куди клеїться цінник, аби не загубився.
Пакувати овочі і фрукти у кольорові торбинки буде приємніше, ніж в одноразові пакети
Ціна наборів із тканинних «пакетів» стартує від 100 грн за 4 штуки (якщо добре пошукати в інтернеті), середня вартість набору – 200-250 грн, поштучно – від 25-30 грн за маленьку торбинку. Тож порахуйте приблизно, скільки «пакетів» вам потрібно на одні закупи і біжіть готувати подарунки собі і друзям на Миколая. Такі торбинки легко пошити самому. Служитимуть вони довго – поки не набриднуть.
Просунутий рівень – вощені серветки
Пам'ятаєте, як у минулому столітті деякі продукти у магазинах загортали не просто у папір, а у вощений? Схожа тара повертається. Якщо паперові пакети можна використовувати для тих же яблук або круасанів (колись у них пакували і крупи), то, наприклад, сир чи зелень можна загортати у вощені серветки – бавовняні серветки, просочені восковим розчином.
Такі серветки можна використовувати для закупів і зберігання сухофруктів, горішків, твердого сиру, зелені і овочів, хліба. Під дією тепла рук серветка стає піддатливою і в неї легко запакувати продукт. Вони підходять для зберігання їжі у холодильнику чи морозилці. Мити їх можна прохолодною водою з натуральним миючим засобом, не можна використовувати у мікрохвильовці чи загортати у них м'ясо або рибу. Також вощені серветки можуть замінити харчову плівку. А ще їх можна компостувати.
До використання вощених серветок просто треба звикнути. Фото: kolonature
Вощені серветки бувають різних розмірів (щоб загорнути пів цибулі і покласти в холодильник чи для великого буханця хліба). Ціна – від 70-80 до 120 грн. Термін використання – рік.
80 левел – контейнери
Через рік і три тижні, якщо наші магазини не запропонують зручну, екологічну і недорогу альтернативу, ми ходитимемо на закупи із домашніми судками, аби нам зважували у них оселедець, фарш чи креветки. Деякі люди роблять так вже зараз і найбільші мережі супермаркетів ставляться до цього нормально – продавці уміють вираховувати із вартості продукту вагу тари і не дивляться на покупця очима здивованих героїв аніме (або лише перші два рази).
Щоправда, краще уточнити у магазині, де зазвичай закуповуєтесь, чи вам не відмовлять, адже дехто може посилатись на санітарно-гігієнічні норми. Якщо ваш судок погано помитий і продукт у ньому почав псуватись, а ви отруїлись, то магазин тут мав би бути ні до чого.
Продукти у судках можна одразу поставити в холодильник і зекономити час і нерви, коли мертва рибина виривається з шурхітливого пакета. Вартість наборів судків для зберігання продуктів – «до кольору, до вибору», а більшість із нас вже мають їх повні шафи удома.
Це незручно
Тканинні торбинки, вощені серветки і лотки – це не залізні бідони чи скляні банки, з якими колись відстоювали черги за молоком і сметаною (або за пивом), та все ж ніхто не буде носити їх зі собою щодня. Тож на додачу до звички користуватись еко-пакуванням вартує виробити звичку планувати закупи на тиждень (це ще й скорочує витрати).
Звісно, є варіант, що маркетологи протягом року вирішать питання пакування оселедців за нас. Тут вже кому як зручніше і хто до чого звик.
Ми використовуємо