У дискусіях на тему дезінформації та закордонних інформаційних операцій дуже часто порушується тема пасивності Заходу і його обмеження лише оборонними заходами. Багато коментаторів звертають увагу на необхідність проведення наступальних інформаційних операцій, спрямованих проти авторитарних держав, вказуючи, що наразі вони не здійснюються. Однак це помилкове переконання, оскільки такі операції все ж проводяться, хоча рідко оприлюднюються. По-перше, за них часто відповідають розвідувальні агенції, діяльність яких оповита таємницею. По-друге, з огляду на суперечливий характер цих завдань, держави, як правило, не хваляться ними, а кожна можлива невдача є болючою з точки зору піару та спричиняє чимало негативних наслідків. Наразі ЗМІ оприлюднили кілька прикладів наступальних інформаційних заходів, які здійснює Захід.
Американські спроби в Китаї
У 2019 році Дональд Трамп підписав таємний указ, що дав ЦРУ зелене світло на проведення операцій впливу в Китаї. Їхній характер нагадував те, що ми знаємо з дій, які проводять на Заході авторитарні держави. Першим кроком було створення відповідної інфраструктури – із цією метою в китайських соціальних мережах створювалися фейкові профілі. Далі було обрано ключові наративи, які мали стосуватися корупції еліт Комуністичної партії Китаю, приховування чиновниками незаконних статків за кордоном, а також критики флагманської ініціативи «Один пояс, один шлях» як марнотратства та прикладу корупції. Мережа не лише генерувала фейки, інформація про фінансові махінації часто ґрунтувалася на реальних фактах. Головною метою було посіяти параною в найвищих владних колах Пекіна та змусити китайський безпековий апарат марнувати ресурси на «полювання за привидами» в суворо контрольованому інтернеті. Результати й оцінка операції не були оприлюднені, але, безсумнівно, спецслужби підготували звіт щодо неї. Однак, спостерігаючи за розвитком внутрішньої ситуації в Китаї, можна зробити висновок, що операція, найімовірніше, не завершилася великим успіхом.
Це були не єдині американські інформаційні операції, спрямовані проти Китаю. Подібні дії проводив також Пентагон, часто за допомогою зовнішніх підрядників. У 2024 році агенція Reuters розкрила таємну військову операцію, спрямовану проти китайських вакцин Sinovac під час пандемії COVID-19, які, наприклад, на Філіппінах були найпопулярнішими на першому етапі пандемії, а згодом їх замінили західні препарати.
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleКампанія дезінформації, спрямована головно на населення Філіппін та країн Південно-Східної Азії, мала на меті підірвати довіру до гуманітарної допомоги Китаю та послабити глобальну медичну дипломатію Пекіна. Американці створили власний антивакцинальний рух. За допомогою фейкових акаунтів у мережі, користувачі яких видавали себе за філіппінців, операція переросла в кампанію, спрямовану проти вакцинації. Дописи в соціальних мережах критикували якість масок, тест-наборів та першої вакцини, яка мала бути доступною на Філіппінах, – китайського препарату Sinovac. Було виявлено щонайменше 300 акаунтів у Twitter (нині X), залучених до цих дій. Майже всі вони були створені влітку 2020 року і зосереджувалися навколо хештегу #Chinaangvirus, що тагальською мовою означає «Китай – це вірус».
Американські антивакцинальні дії розпочалися навесні 2020 року й завершилися в середині 2021 року, уже після приходу Джо Байдена до влади та численних попереджень з боку соціальних мереж про загострення проблеми дезінформації, пов’язаної з COVID-19. Операція поширилася за межі Південно-Східної Азії, охопивши також місцеву аудиторію в Центральній Азії та на Близькому Сході. Пентагон використовував фейкові акаунти в різних соціальних мережах, щоб поширювати страх перед китайськими вакцинами серед мусульман у той час, коли вірус щодня забирав життя десятків тисяч людей. Ключовим елементом стратегії було поширення суперечливого, хоча й непідтвердженого фактами твердження, що китайські вакцини містять свинячу желатину і тому можуть вважатися забороненими з погляду ісламського права.
Французькі «троль-ферми» в Африці
Сполучені Штати не були єдиною західною державою, яка брала участь у проведенні наступальних інформаційних операцій. Подібним чином діяла Франція в Африці. У грудні 2020 року Facebook виявив і видалив «троль-ферми», пов’язані з французькою армією. Французькі дезінформаційні заходи й операції впливу в Африці були прямою відповіддю на агресивні антифранцузькі пропагандистські кампанії, які Росія проводила на континенті. Їхньою головною метою був захист іміджу держави, зокрема шляхом просування позитивного образу Франції, її зовнішньої політики та військових місій (наприклад, операції Barkhane в регіоні Сахель). Важливе значення мало також формування передвиборчих настроїв та спроби впливати на громадську думку в різних африканських державах, наприклад, у Центральноафриканській Республіці напередодні президентських виборів. Важливою була також активна протидія російському впливу шляхом викриття російських інформаційних операцій та завдання ударів по дипломатичних і бізнес-інтересах Москви. Французька мережа зосереджувала свою діяльність у франкомовних та арабомовних країнах. Головним полем інформаційної битви була Центральноафриканська Республіка, але операції були спрямовані також на користувачів з інших країн, зокрема з Малі, Алжиру, Лівії, Камеруну, Судану, Нігеру, Чаду та Кот-д’Івуару.
Французи застосовували методи маніпуляції, схожі на російські. Вони створювали фейкові профілі осіб, які видавали себе за мешканців африканських міст, журналістів або політично активних громадян. Вони також використовували сфальсифіковані мультимедійні матеріали. Поширювалися фотомонтажі, меми й підроблені фотографії, спрямовані проти російських найманців та місцевих політиків, які підтримують Кремль. Французькі і російські тролі коментували дописи один одного, сварилися в коментарях та звинувачували один одного в поширенні фейкових новин.
Чому такі операції є складними?
Захід проводить офензивні інформаційні операції, але це поодинокі випадки, оскільки їхня реалізація набагато складніша, ніж поширення дезінформації Росією чи Китаєм у демократичних державах.
По-перше, Захід мусить враховувати, що діє в умовах суворого державного контролю над інфосферою. Росія, Китай, Білорусь, Іран та інші авторитарні держави мають спеціалізовані інституції, що займаються цензурою інтернету та свавільним видаленням інформації, яку вважають неприйнятною. Часто важко передбачити, які публікації зустрінуть таку реакцію. Можливості оскаржити рішення тут немає, тому рух у китайській чи російській інфосфері вимагає великої обережності.
Проведення офензивних інформаційних операцій проти авторитарних держав вимагає визначення цілей, яких варто досягти в коротко- і довгостроковій перспективі. Однак їх визначення пов’язане з необхідністю здобуття знань та інформації про суспільство, його потенційні слабкі місця і проблеми, що його турбують. Такі дані отримують у межах опитувань громадської думки, які, як відомо, в авторитарних державах, найімовірніше, будуть сфальсифіковані й можуть не відображати реальність.
Головним носієм сучасних інформаційних операцій є соціальні мережі – завдяки легкій можливості охопити дуже велику кількість людей, відносно слабкій цензурі контенту та швидкості поширення інформації. Західні платформи у своїй діяльності керуються передусім прагненням до прибутку, а їхній підхід має переважно комерційний характер, що сприяє створенню поляризувального, екстремістського контенту, який активно просувають алгоритми. Зовсім інакше виглядає ситуація в авторитарних державах, де через жорсткі національні закони компанії, що управляють соціальними мережами, набагато охочіше видалятимуть контент, який може бути небажаним. Це додатково ускладнює проведення таких операцій, оскільки ніколи не відомо, чи не буде мережа фейкових акаунтів ліквідована без пояснення причин, а на перший погляд нейтральний допис – класифікований як прояв екстремізму та видалений. Діяльність в інфосфері авторитарних держав – це робота на ворожій території, де дуже легко втратити інфраструктуру, яку так важко будували.
Крім того, у деяких державах проведення інформаційних операцій офензивного характеру досі викликає опір. Він зумовлений, зокрема, бюрократичними обмеженнями, небажанням брати на себе політичну відповідальність, а також відсутністю відповідного ноу-хау чи фінансових ресурсів.
Часто панує також переконання про безглуздість таких спроб, оскільки нібито неможливо впливати на суспільство авторитарної держави. Це переконання не знаходить повного підтвердження – про це свідчить випадок Сефтона Делмера, який під час Другої світової війни досить успішно боровся з нацистами за допомогою радіо. Сьогодні контролювати інформацію ще складніше. Крім того, офензивні операції змушують авторитарні держави задіювати внутрішні ресурси, що, своєю чергою, може ускладнювати їм проведення операцій, спрямованих проти Заходу. Нарешті, полем протистояння можуть стати сфери конкуренції між великими державами, прикладом чого є операція Сполучених Штатів на Філіппінах, спрямована на підрив довіри до китайської вакцини проти COVID-19.
Підсумок
Динамічна міжнародна ситуація вимагає від демократичних держав більш інтенсивних та проактивних дій в інфосфері. Без цього буде дуже важко виграти цю битву, залишаючись виключно в обороні. Тому розвідувальні агенції та інші спеціалізовані підрозділи повинні дедалі сміливіше вживати офензивних інформаційних заходів не лише в інфосфері своїх супротивників, а й у сферах, де відбувається зіткнення інтересів.
Переклад з польської
Текст опубліковано в межах проєкту співпраці між ZAXID.NET і польським часописом Nowa Europa Wschodnia.
Оригінальна назва статті: Zachód gra według zasad przeciwnika