В умовах війни не всі туристичні місця в Україні безпечні для мандрівок. Навіть на заході країни є певні обмеження, пов’язані з прикордонною зоною та іншими обставинами. Минулого тижня ZAXID.NET розповідав про рекомендовані і дозволені маршрути Львівщиною, цього разу пропонуємо стежки Закарпаття.
Ці маршрути і програми напрацювали працівники національних парків та заповідників разом із сайтом Wownature. У пропонованих мандрівках можна знайти всю інформацію, контакти, ціни, геолокації та рекомендовані місця для візиту, нічлігу та обіду. Тож використайте останній місяць літа для знайомства з українською природою та історією.
Національний природний парк «Синевир»
У межах парку розташоване найбільше в Україні гірське озеро Синевир, заліснені гори, водоспади, річки й озера, заповідні болота й букові праліси зі списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У парку є реабілітаційний центр для бурих ведмедів і хижих птахів. У дикій природі парку живуть вовки, рисі, олені, козулі. У смерекових лісах гніздяться глухарі, рябчики, на торф’яні болота залітають білі та чорні лелеки, а в небі ширяють беркути.
Як працювали сплавники деревини, можна побачити в Музеї лісу та сплаву. У музеї «Старе село» – познайомитися з побутом та традиціями. Побачити, як воювала угорська армія в Другій світовій війні, – в оборонних бункерах лінії Арпада.
У парку «Синевир» можна відвідати 3 екологічні стежки та 6 пішохідних маршрутів. Працівники нацпарку пропонують дводенну мандрівку:
День 1.
Озеро Синевир є одним із семи природних чудес України та цінним середовищем існування водоплавних птахів. Розташоване між горами у смереково-ялиновому лісі на висоті 989 м над рівнем моря. Середня глибина озера сягає 8-10 метрів, найглибша його точка – 23,5 метра. Вода тут нагрівається максимально лише до +13°С. Купатися і рибалити в озері не можна.
Гора Озірна (1495 м) височіє над Синевиром. На неї можна піднятися стежкою від озера. З вершини Озірної можна роздивлятися гори Погар, Канч, Секул, Клева, Попадя.
Водоспад Білий Звір розташований при дорозі неподалік села Синевирська Поляна. Водоспад повноводний навесні, влітку його русло звужується, але восени знову вода б’є між камінням. А взимку Білий Звір замерзає, покривши кригою скелю.
Реабілітаційний центр бурого ведмедя збудували на 12 гектарах в національному парку, щоб ландшафт і клімат був звичним і природним для ведмедів. Тварини мають свої басейни й барлоги, харчуються яблуками, морквою, рибою і хлібом, медом.
Лінія Арпада – оборонна система угорської армії часів Другої світової війни, яку збудували вздовж державного кордону через весь Карпатський хребет. У межах України лінія має понад 300 км і 30 вузлів ешелонованої оборони вглиб на 100-120 км.
День 2
Озеро Озірце (Дике озеро) глибиною десять метрів перетворюється на верхове болото. Навколо нього облаштували стежку, а все озеро видно з оглядового майданчика.
Болото Глуханя лежить на висоті 620 м над рівнем моря, живиться дощовою водою. На болоті ростуть рідкісні рослини.
Колочаву називають «селом десяти музеїв». У музеї-скансені «Старе село» можна побачити архітектуру й побут закарпатців: будинки горян початку ХХ ст. з інтер’єрами та начинням. Тут можна дізнатися, у яких хатах жили селяни, шевці, пастухи, який вигляд мала церковно-парафіяльна школа, сільська парильня (баня), угорська жандармська станція та єврейська корчма.
Мінеральне джерело «Колочава» розташоване на околиці села, до нього треба перейти підвісним мостом. Місцеве родовище мінеральних вод має 4 свердловини та 9 джерел. «Колочава» насичена кальцієм, магнієм, бромом.
Центр реабілітації хижих птахів відкрили в національному парку в 2017 році, тут прихистили 12 соколів, яких браконьєри хотіли нелегально переправити за кордон. Соколів найчастіше намагаються вивезти з України до арабських країн, де їх використовували як ловців. Митники в аеропортах вилучають птахів. Перш ніж полетіти на волю, птахи проходять реабілітацію в парку. Центр працює в урочищі Квасовець біля с. Колочава.
Поблизу парку є музей-церква Святого Духа, Музей лісу і сплаву, Музей військової історії, форелеве господарство, екопарк з оленями, ламами та вовками, страусова ферма, школа вівчарства.
Ужанський національний природний парк
Через його територію колись пролягав давній торговий шлях – Руська путь, а в ХХ ст. відбувалися бої двох світових воєн. Тому там збережені залишки військових укріплень часів Другої світової війни, австрійська залізниця, поховання Першої світової війни. А також є дерев’яні церкви XVII-XVIII ст., ростуть тисячолітні дуби, букові праліси, є гірські джерела. Біля парку сходяться кордони трьох держав – України, Польщі та Словаччини, тому під час воєнного стану там діють обмеження.
Помилуватися горами у цій місцевості можна навіть з вікна поїзда. Електричка Мукачево – Сянки проїжджає залізницею, прокладеною ще за часів Австро-Угорської імперії. Вона перетинає Ужоцький перевал (889 м), особливо красиві краєвиди – на відтинку від Волосянки до Сянок. Вже на кінцевій можна піднятися на оглядовий майданчик Ужоцького перевалу, звідки видно північну частину парку і Вододільний хребет.
Туристичний маршрут «Ужоцький перевал – витік річки Уж – село Ужок» до витоку річки Уж схилами Вододільного хребта займає близько 4 годин. Маршрут починається на перевалі, що розділяє Закарпатську та Львівську області. Тут облаштовано наметове містечко. Стежка проходить через невеликі ділянки лісу, які чергуються із луками з рідкісними рослинами.
Далі стежка йде схилом вододільного хребта, звідки видно вершини гір Стожок, Пікуй, Кінчик Буковський та панораму польських Бещад. У хвойному лісі ростуть білі ялиці та смереки. Витік річки Уж розташований в мальовничому місці на висоті 1000 м.
По дорозі до села Ужок можна побачити дерев’яну церкву святого Михайла 1745 року зі списку світової спадщини ЮНЕСКО та спробувати воду місцевих мінеральних джерел. А ще у селі є чани на мінеральній воді в оздоровчому комплексі «Ужанські Купелі». Там же можна і заночувати, інший варіант – садиба Новостужицького природоохоронного відділення у селі Стужиця.
У Стужиці ростуть тисячолітні дуби (найстарші в Україні), у селах Кострино та Сіль є дерев’яні церкви, біля села Забрідь – залишки військових укріплень і оборонної лінії Арпада, пороги на річці Уж.
Туристичний маршрут на гору Красія
Сходження на гору Красія розпочинається від села Вишка через гірські луки на самій вершині. Згори видно вершини польських Бещад, поруч є невелика печера. На схилах гори працює гірськолижний курорт «Красія».
Біля Ужоцького парку можна відвідати Невицький та Ужгородський замки, лавандову гору на Перечинщині, Малоберезнянський монастир отців Василіян.
Екологічна стежка «Лінія Арпада»
Пролягає через урочище Жорнавський. У буковому лісі там в часи угорської окупації (1939-1944 рр.) створили опорний пункт оборонної системи угорських військ «Лінія Арпада». Такі були по всьому Карпатському хребту. Військові інженери їх максимально вписували в гірський рельєф. У звуженій долині річки Уж влаштували один з опорних пунктів, який повністю перекривав пересування Ужанською долиною, – дев’ять залізобетонних споруд, серед яких кулеметні ДОТИ, артилерійські позиції, сховища для солдатів, складські приміщення.
Руїни укріплень сховались у буковому лісі. Також тут росте клен-явір, клен гостролистий, граб, ялина. Зустрічаються і рідкісні рослини: лунарія оживаюча та скополія карніолійська із Червоної книги України.
Стежка пролягає урочищем Пасіки, біля ботанічного резервату, де під охороною – пізньоцвіт осінній. Поряд протікає річка Уж із порогами. У буковому лісі водяться олені, козулі, дикі кабани, лисиці, дикі коти. Біля стежки можна зустріти лише невеликих тварин – жабу, саламандру, лісового полоза.
Скелястні виступи, що перегороджують течію річки Уж в кінці маршруту, утворені осадовими породами крейдового та палеогенового віків. У річці водиться мерена, підуст, пічкур. На мілині полює лелека чорний.
Національний природний парк «Зачарований край»
У ньому можна прогулятися місцями згаслих вулканів і побачити скелі віком 5-6 млн років. Територія парку здебільшого вкрита густими лісами, а букові деревостани внесені до світової спадщини ЮНЕСКО. Схили гір дуже круті й важкодоступні, це допомогло зберегти природу майже в первісному стані.
У парку можна прогулятися до букових пралісів ЮНЕСКО, скельних утворень, джерел, найвищої гори парку Бужори, гідрологічної пам’ятки природи «Чорне багно», гірських потоків.
Працівники парку пропонують дводенну мандрівку. У перший день можна прогулятися до кам’яних розсипів геологічного заказника «Зачарована долина» (14 км). Маршрут починається в селі Осій, урочище «Кам’янка», пролягає через буковий деревостан.
«Зачарована долина» цікава рідкісними формами скель. Каміння набуло незвичних форм і сягає до 100 м заввишки. Гори, скелі парку – вулканічного походження. Далі маршрут пролягає вниз потічком Яловий до села Ільниця.
Другого дня можна відвідати буковий праліс ЮНЕСКО та верхове сфагнове болото «Чорне багно» (протяжність маршруту – 22 км). Починається в с. Підгірне та пролягає вгору лісовою дорогою. На маршруті є місця для короткотривалого відпочинку.
8-метровий камінь, який дав назву урочищу – Білий камінь. Неподалік є місце, яке називають «Три води», адже в ньому зливаються притоки ріки Іршавки. А неподалік росте буковий праліс.
На загатах Іршавки є хатинка бобрів. Поблизу – болото Чорне багно, яке живиться дощовою водою і розташоване на схилах гори Бужора (840 м над рівнем моря), у верхів’ї Іршавки. Товщина шару торфу болота – понад 6 м.
Карпатський біосферний заповідник
У заповіднику можна відчути неторкану людиною природу, побачити найбільший у світі масив букового пралісу, гірське озеро Бребенескул та Долину нарцисів, зійти на найвищу гору України – Говерлу, а ще Мармарош, Свидовець, Чорногору.
У парку водяться понад 8000 видів тварин та рослин, 500 з них перебувають під охороною. Саме тут, «в горах серед плаю», можна зустріти оспівану червону руту (рододендрон східнокарпатський).
З пішохідними маршрутами заповідником можна ознайомитися тут.