Наприкінці кожної зими у Львові починають латати ями на найбільш аварійних вулицях. Це провокує затори на дорогах та обурення серед львів’ян стосовно ефективності такого ремонту. У міськраді переконують, це – вимушений крок, адже гостроаварійні ділянки можуть стати причиною ДТП, а на капітальний ремонт чи реконструкцію більшості вулиць у міському бюджеті бракує коштів.
Натомість експерти з дорожньої інфраструктури вважають, що поступово українські міста мають взагалі відмовлятися від ямкових та поточних ремонтів, натомість надавати перевагу капремонтам та якісному утриманню вулиць після нього.
ZAXID.NET з’ясував, чи ефективно взимку латати вулиці та як можна взагалі відмовитись від ямкового ремонту.
***
Чому саме ямковий ремонт?
В українських дорожніх будівельних нормах розрізняють кілька видів ремонтів доріг, залежно від рівня складності та вартості виконання. Наймасштабнішою, що передбачає фактично будівництво вулиці з нуля, є реконструкція. Наприклад, за останні кілька років у Львові реконструювали більше десятка магістральних вулиць. Реконструкцію, порівно з іншими видами ремонтів, здорожчують виготовлення проекту, земляні роботи, заміна інженерних мереж та комунікацій тощо. Кожна така реконструкція коштувала місту кілька сотень мільйонів гривень.
Через брак коштів у міському бюджеті ремонти менш пошкоджених вулиць виконують у дешевший спосіб – капітальним чи поточним ремонтом. Щороку районні адміністрації, на балансі яких перебувають міські вулиці, отримують із бюджету в середньому по 20 млн грн на поточний ремонт, до якого входить залатування гостроаварійних ділянок у зимовий період. Цього року, за словами директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Олександра Одинця, на ямковий ремонт у різних районах міста планують витратити приблизно 15 млн грн.
Ямковий ремонт можна назвати вимушеним кроком міської влади, аби вулиця, на великий ремонт якої в наразі немає грошей або яка такого ремонту ще не потребує, була придатною для проїзду транспорту. Його виконують узимку, коли через коливання температури вибоїн на дорогах стає більше. Ями на дорогах виникають із кількох причин, зокрема, через різкі перепади температур упродовж дня та щільною забудовою, що спричиняє велике навантаження на міську вуличну мережу.
«Зранку, наприклад, у Львові може бути температура -3°С, а вдень – уже +3°С. Такі різкі перепади температур негативно впливають на якість дорожнього покриття – спричиняють тріщини, які під впливом вологи перетворюються у ями», – пояснює ZAXID.NET заступниця міського голови з питань ЖКГ Ірина Маруняк.
Оперативно ліквідовувати ями на дорогах міськраду змушує поліція. Патрульні моніторять ситуацію на дорогах, складають перелік вулиць із аварійними ділянками й звертаються з відповідним листом у міську раду. Як повідомили ZAXID.NET у патрульній поліції Львівщини, минулого року через порушення правил утримання доріг на території Львівської області трапилось 32 ДТП, у яких травмувалися двоє людей.
За інформацією від поліції комунальні відділи районних адміністрацій складають остаточний перелік вулиць, що потребують ямкового ремонту, та оголошують тендери на роботи. Гроші на ямковий ремонт закладають у межах витрат на поточний ремонт.
Чому саме взимку?
Для ліквідації ям на гостроаварійних ділянках вулиць Львова використовують технологію холодного асфальтування, яку якраз можна застосовувати при морозній погоді. Такою технологією латають ями глибиною до 4 см. Як пояснив ZAXID.NET регіональний координатор ініціативи CoST Ukraine у Львові Мирослав Сімка, ліквідація ям методом холодного асфальту хоч і не довготривалий, але ефективний спосіб тимчасово покращити якість дорожнього покриття.
«Холодних асфальтобетон не потребує розігрівання, що дозволяє застосовувати його при мінусових температурах. Комунальники спершу вирізають вичищають яму від залишків бруду та каміння, а потім закладають у неї холодний асфальт, що кріпиться до дорожнього полотна смолою та ущільняється катком», – розповідає Мирослав Сімка.
Латання ям – тимчасовий крок, підтверджує Ірина Маруняк. Натомість повноцінний поточний ремонт вулиць будуть виконувати у теплу пору року. Під час таких робіт зрізають великі ділянки верхнього шару асфальту і замінють новим. Якщо поточний ремонт виконати якісно, дорожнє покриття може послужити ще декілька років.
То ямковий ремонт – це добре?
І так, і ні. Якщо мерія ігноруватиме масштабні вибоїни на дорогах, водії, які на цих дорогах пошкодили свої автомобілі або потрапили у ДТП, можуть звертатися до суду й отримати компенсацію від районної адміністрації за несвоєчасний ремонт вулиці, що перебуває на її балансі. Тому саме взимку, коли цих ям на дорогах виникає найбільше, їх потрібно оперативно ліквідовувати.
Однак засновник ГО «Зручне місто» Юрій Тер-Арутюнян каже, що попри обґрунтованість застосування ямкових ремонтів, такий вид ремонту має чимало недоліків. Насамперед – це організація процесу та якість виконання робіт.
«Часто на об’єкті працює дві бригади: перша вирізає ями, друга кладе в них асфальт і трамбує. Найгірше те, що між роботою першої та другої бригад може пройти день чи кілька днів. Причини можуть бути різні – неузгодженість процесів або брак достатньої кількості асфальту на заводі, але ця неузгодженість впливає на результат. За той час, поки ями стоять вирізані без асфальту, їх краї розбивають автомобілі, і вони вже не достатньо рівні для якісного зчеплення двох кладок асфальту. Крім цього, часто починають роботу в суху погоду, а коли беруться асфальтувати, то вже падає дощ. Ну і весь той час, поки робота простоює, автомобілі мають скакати по вирізаних ямах», – розповів ZAXID.NET Юрій Тер-Арутюнян.
Що стосується якості робіт і матеріалів, вважає активіст, підрядники часто виконують роботи нашвидкуруч, не достатньо добре готують вирізані ями, не просмолюють основу і місця стиків, недостатньо трамбують вкладений асфальт. На його думку, аби уникнути цього, місто має зосередитись на якісному і регулярному обслуговуванню дорожнього покриття.
«Постійний моніторинг дасть змогу виявляти пошкодження, тріщини, дрібні вибоїни, колійність. Тріщини слід розшивати, прочищати і заливати бітумом чи іншими сумішами, щоб з тріщин не утворилась яма. Те саме з іншими пошкодженнями. Набагато дешевше і ефективніше не допускати руйнування покриття, аніж потім в авральному порядку його латати», – додає активіст.
А яка альтернатива?
За словами Мирослава Сімки, в останні роки Україна поступово відмовляється від такого явища, як поточний та ямковий ремонт, надаючи перевагу капремонту. Щоправда, наразі це більше стосується доріг державного та обласного значення, які перебувають на балансі Служби автомобільних доріг. За його словами, містам від ямкового ремонту відмовитись важче через брак коштів у бюджеті на масштабні ремонти та низьку конкуренцію серед підрядників.
«На дорогах державного і обласного значення є поняття "утримання доріг". Упродовж літа дорожники обстежують дорожнє покриття, виявляють тріщини на асфальті та ліквідовують їх спеціальною бітумною сумішшю. Це дозволяє не допустити подальшого руйнування дороги. У межах міста утримання доріг можна закласти у деякі договори на реконструкцію чи капітальний ремонт вулиці. Однак у цьому випадку йдеться про гарантійне утримання – ліквідацію пошкоджень через неякісно виконаний ремонт підрядником», – пояснює Мирослав Сімка.
Він додає, що ті кошти, які виділяють районним адміністраціям на утримання вулиць, наразі неспівмірні з тим об’ємом робіт, які необхідно реально виконати. Через це на тендери подаються переважно комунальні шляхово-ремонтні підприємства, що працюють з мінімальними затратами.