Залізна завіса для заробітчан

Уряд не забороняє виїжджати, просто турбується про українців

18:19, 8 травня 2020

Останніми днями одразу кілька рішень українських міністерств змусили громадськість насторожитися. Причому, думки на кшталт «щось тут не те» та гіркий присмак несправедливості могли виникнути навіть у тих громадян, яких останні заяви уряду безпосередньо нібито й не стосуються – хто раніше глобально не задумувався про наслідки його дій, про права людини в Україні та не планував найближчим часом виїхати за кордон на заробітки.

Кабмін спільно з МОЗ і Мінекономіки розробили та узгодили умови роботи ринків. Зі свого боку, керівництво МОЗу висунуло цілий ряд умов. Серед них закриття ринку на сім днів у разі порушення правил роботи, оновлення дозволу на торгівлю кожні 24 години, одна людина на 10 квадратних метрів. При цьому органи місцевого самоврядування усуваються від процесу контролю, а за дотриманням карантину стежитимуть представники Держспоживслужби.

Чому вимоги МОЗ більше нагадують перші кроки до посилення державного контролю та побудови корупційних схем, ніж реальні заходи безпеки, а встановлені умови для роботи ринків є жорсткішими, ніж для великих супермаркетів розбирався Центр спільних дій.

Спецрежим для українських ринків

В українській Конституції чітко зафіксовано, що юридична відповідальність особи має індивідуальний, та аж ніяк не колективний характер. У той же час, у випадку з ринками, український уряд збирається використовувати методи покарання, за яких певна спільнота нестиме відповідальність за дії окремих індивідів.

Закриття ж всього ринку за порушення встановлених правил роботи, вчинене однією чи декількома людьми, виглядає як колективне покарання, що вже декілька століть є непопулярними та неприйнятними в будь-якій країні, яка має хоч натяк на цивілізованість.

З іншого боку, усунення органів місцевого самоврядування від контролю за дотриманням карантину і надання відповідних повноважень державним органам створює передумови типової для української влади вертикальної корупції. Вона може бути швидко налагоджена за умови недоброчесності згадуваних вище інспекторів.

Схеми вибудовуються таким чином: чиновники на самому низу владної піраміди виставляють бізнесу таксу. Хочеш сьогодні торгувати — плати. Не хочеш платити — виявимо порушення і прикриємо весь ринок на сім днів.

Варто також пам’ятати, що торгівля на місцевих базарах для багатьох людей є єдиним джерелом доходу. У теплу пору року величезна кількість селян та дрібних фермерів реалізують на продуктових ринках свою продукцію. Часто місцевий ринок – це єдине доступне місце збуту вирощеної продукції. Так, за підрахунками експертів, саме через ринки українські виробники овочів та фруктів реалізують до 80% своєї продукції. Через урядові заборони протестні акції пройшли у кількох містах країни.

Водночас жодних механізмів, які б компенсували їм втрачені через карантин доходи, український уряд не запропонував. На відміну від США, де на підтримку фермерів уряд виділить 19 млрд дол., чи ЄС, де про пакет фінансової допомоги для фермерів оголосили ще на початку квітня.

А все через те, що українські фермери з редискою і молодою капустою для української влади не є суб'єктом, на відміну від олігархів, яких Зеленський запросив на розмову в перші дні карантину.

Тому людей штучно поставили в ситуацію, коли, вони будуть змушені платити, щоб торгувати та хоч якось виживати. Нестабільність роботи ринків послаблює конкуренцію. Таким чином до закінчення карантинних обмежень великі супермаркети залишатимуться єдиним місцем, де українці зможуть купувати продукти харчування.

Якщо певні вимоги висувати до ринків, то треба їх теж ставити по відношенню до великих магазинів, вважає Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine. «Одна людина на 10 метрів квадратних – це набагато жорсткіше, ніж де-факто зараз є в супермаркетах. Можливо, супермаркети цих норм дотримуються і пускають одну людину на 10 метрів, але покупці все одно скупчуються біля певних відділів і кас. Тому, думаю, що 10 метрів – це забагато і на око це визначити неможливо», – пояснює економіст.

Коли обговорювались умови відкриття ринків – можна припустити, що спрацювало лоббі великих магазинів, вважає економіст. “Бо воно (лоббі. - Ред.) дуже сильне, – пояснює Дубровський. – Як бачимо по тих умовах дефіскалізації малого бізнесу. А якщо воно й спрацювало – то лягло на таку обивательську думку про те, що ринки загалом менше дотримуються санітарних норм, ніж супермаркети, і їх треба жорсткіше контролювати. Але якщо контролювати – то усіх».

Така традиційна “сліпота” антимонопольного комітету може призвести до подальшого росту цін на продукти харчування, що зачепить практично всі верстви суспільства.

(Не)випадковий збіг

Не менший подив викликали й останні заяви прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля та міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.

Все почалося з інтерв’ю прем’єр Шмигаль від 22 квітня для сайту rbc.ua, в якому він заявив: «Ми хочемо спробувати залишити людей в Україні, і докладемо для цього максимум зусиль. В Україні також повно роботи».

Тижнем пізніше очільник МОЗу Дмитро Кулеба під час брифінгу 28 квітня сказав, що на сьогодні «нелогічним виглядає організовувати масові чартери на вивезення українців до країн, де теж продовжується пандемія».

Складається враження, що попри різні, на перший погляд, інтенції, керівники держорганів діють в рамках одного урядового плану – під виглядом карантинних обмежень та «турботи» про стан здоров’я українців, всіма можливими способами на найближчий час максимально обмежити виїзд українців за кордон.

При цьому жодних офіційних розпоряджень чи рішень уряду про обмеження виїзду українців за межі України немає. Українці і сьогодні можуть перетинати кордон у 19 пунктах пропуску, у випадку якщо обмеження на в'їзд не встановлені іншою державою. Інше рішення могло б бути прийняте лише за умов введення надзвичайного стану.

Тобто український уряд офіційно нібито й заборонив українцям вільно пересуватися та самостійно обирати місце роботи. Загалом конституційні права громадян держава своїми діями не порушила, але й не сприяла виїзду декількох груп заробітчан до Фінляндії та Англії, скасувавши авіарейси.

В умовах карантину та світової кризи, що наближається, неконституційними та аморальними вважає такі рішення уряду Василь Воскобойников, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

«Перекрити кордон і фактично кинути напризволяще людей, які раніше без допомоги держави підтримували свої сім’ї, це буде катастрофою. За оцінками деяких експертів, вже зараз безробіття в Україні сягнуло відмітки 2,5 – 2,8 млн людей. Створити для них для всіх робочі місця за два – три місяці неможливо, якщо це не було створено за 30 років незалежності нашої держави», – сказав він.

З іншого – заява є безглуздою по відношенню до української економіки. За минулий рік українські заробітчани додали 10% до українського ВВП – заробили близько 12 млрд дол.

500 тис. робочих місць замість дозволів на виїзд

Усіх бажаючих працювати Денис Шмигаль заспокоїв: уряд планує створити в Україні півмільйона нових робочих місць, тому без роботи ніхто не залишиться.

Насправді ж заяви прем’єра суперечать реальному стану справ, вважає економіст Борис Кушнірук.

«По-перше, в Україні на сьогодні немає попиту на цю робочу силу. По-друге, у нас ще немає такого інвестиційного середовища і заведених в Україну коштів, щоб створити ці робочі місця. І, на жаль, я впевнений, що з цим урядом і не буде. Просто через те, що у них немає розуміння що і в якій послідовності треба робити», - пояснює він.

Крім економічних факторів, як от низька оплата праці в Україні, відтепер у гру вступає також питання прав та свобод людини. Через це найближчим часом може розпочатися чергова велика міграцію з Україні, вважає Василь Воскобойников. Але їхатимуть вже не для заробітків.

«Як тільки обмеження будуть зняті і країни Європи відкриють свої кордони, з України підніметься велика хвиля бажаючих виїхати за кордон. Але це буде вже міграція не маятникова, коли люди їхали, заробляли гроші і повертались. Це буде міграція у пошуку нового житла, нової батьківщини. Тому що зараз люди розуміють, що у нас порушуються конституційні права на свободу пересування, порушується право на вибір місця праці. Українці не будуть це терпіти і це закінчиться звичайним соціальним вибухом в Україні», - зазначив він.

Така заборона виїзду за кордон сотням тисяч чи навіть мільйонам людей суперечить Конституції України, вважає Максим Щербатюк, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини, оскільки сьогоднішнє законодавство лише встановлює певні обмеження, але воно не передбачає якогось обмеження на виїзд.

«33-я стаття Конституції України, і закон про закордонні паспорти, про порядок в’їзду і виїзду говорить про те, що це є право людей і можуть бути встановлені лише тимчасові обмеження. Найбільше ці тимчасові обмеження на виїзд пов’язані із виконанням якихось фінансових зобов’язань. Якщо хтось має кримінальний борг чи, наприклад, кримінальне переслідування», - пояснив він.

Загалом, багато урядових ініціатив періоду карантину виглядають чимось середнім між знущанням і божевіллям. Їх складно оцінювати з точки зору права, бо часто вони порушують не лише фундаментальні норми існування демократичного суспільства, а є дуже далекими від здорового глузду.

Тож якщо українське суспільство не буде реагувати на такі рішення уряду, як далеко може зайти український політикум в абсурдності своїх дій?