Метугена Уна-на Жан Пафе з Камеруну думав, що їде до Росії, щоб працювати на косметичній фабриці. Він виїхав з Дуали в березні 2025 року після оголошення, яке обіцяло легальний контракт, проживання та 1200 доларів на місяць. Кілька тижнів по тому він уже був в окопі під Донецьком, з рушницею в руках і наказом йти вперед. Він єдиний вижив із групи з десяти африканців, яких російські вербувальники заманили пропозицією роботи на «шампуневій фабриці». Його історія, описана британськими ЗМІ, – лише один із багатьох випадків, що показують, як Росія підступно вербує жінок і чоловіків з різних африканських країн для своєї війни проти України.
У відео, опублікованому українським батальйоном К-2, видно двох чорношкірих чоловіків у російських уніформах. Це Метугена Уна-на Жан Пафе та Анатоль Франк з Камеруну. «Я мав лікувати зуби», – каже один з них. «А я робити шампунь», – додає другий. Обидва розповідають, як після прильоту до Москви їх затримали, а потім доправили до військової частини, де в них відібрали паспорти і змусили підписати контракти російською мовою, якої вони не розуміли. Їхню історію описали видання The New Voice of Ukraine і портал Rubryka ще в червні 2025 року.
Так виглядає нова форма торгівлі людьми, яку широко практикує Росія. Як зазначено в розслідуванні UNITED24 Media від червня 2025 року, Москва потребує гарматного м'яса для війни, людські втрати від якої вже є неймовірними. За незалежними аналізами, які цитує газета The Telegraph, кількість загиблих і поранених з російського боку сягає мільйона осіб. Кремль знайшов спосіб заповнити нестачу: вербує іноземців, часто обманом.
Згідно з доповідями UNITED24 Media та Africa Defense Forum, сотні африканців привозять до Росії під приводом звичайної роботи в цивільних секторах – на заводах, на будівництві чи охороні. Після прильоту вони чують: «або підписуєш контракт, або депортація». Багато хто з них походить з Камеруну, Нігерії, Гани і Того.
У 2024 році Володимир Путін підписав указ, що дозволяє надавати російське громадянство кожному іноземцю, який пройде річну військову службу. Це лише уявний жест «відкритості», на практиці це інструмент шантажу тисячами мігрантів з Африки, які перебувають у Росії нелегально.
«Це паспорт за кров», – каже в інтерв'ю ZAM Magazine Рауль Сумо Тайо з Інституту досліджень безпеки (ISS Africa). «Росія використовує бідність і відсутність перспектив, а африканські уряди мовчать, бо користуються російською військовою допомогою», – додає він.
Влада Камеруну офіційно визнала, що десятки солдатів дезертирували, щоб виїхати до Росії. У березні 2025 року Міністерство оборони ввело заборону на виїзд військових без дозволу командування. Міністр Джозеф Беті Ассомо назвав цю практику «сучасною торгівлею людьми». Про це повідомили портали HumAngle та Africa Defense Forum.
За даними журналістів з Дуали та Яунде, щонайменше 65 камерунців загинули в Україні. Багато з них виїхали після оголошень, де обіцялося 2000 доларів на місяць і безкоштовне житло. «У країні, де вчитель заробляє 70 доларів, така пропозиція звучить як диво, – каже анонімний аналітик, якого цитує UNITED24 Media, і додає: – А в Москві диво перетворюється на кошмар».
«Підпиши або зникнеш». Механізми вербування та система примусу
Вербування африканців до російської армії відбувається кількома каналами. Найжорстокішим є міграційний шантаж. Поліція в Москві та Санкт-Петербурзі регулярно організовує рейди в гуртожитках і гостелах, де проживають іноземці. Затриманих направляють до військових комісаріатів. Там, як описують свідки в розслідуванні The Insider (2025), перекладач наказує підписати документ. «Я думав, що це заявка на легалізацію перебування. Виявилось, що я підписав військовий контракт», – сказав нігерієць Оламіде Адебайо, якого цитує The Insider.
Інший спосіб – це фальшиві пропозиції роботи, поширювані в соціальних мережах – переважно на Facebook, Telegram і WhatsApp – російськими посередницькими компаніями та їхніми африканськими рекрутерами. Оголошення, опубліковані фальшивими охоронними або логістичними компаніями в Західній Африці, запрошують на роботу в Росію з гарантією проживання. Після прибуття до Москви паспорт потрапляє на «зберігання», а працівник – до військового навчального центру. Як встановили журналісти UNITED24 Media, завербовані африканці часто не знають, що потрапляють до бойових підрозділів.
Розслідування Africa Defense Forum показує, що деякі із цих компаній пов'язані з колишньою групою «Вагнера». Після її розпаду 2023 року функції вербування перейняло Міністерство оборони Росії, створивши так званий Африканський корпус. Ця структура продовжує діяльність «Вагнера» в Малі, Судані та Центральноафриканській Республіці, тільки частина людей сьогодні потрапляє не в зони збройних конфліктів в Африці, а на український фронт.
Для багатьох мігрантів з Африки отримання російського громадянства є єдиною можливістю поліпшити свій життєвий статус і безпеку. Обіцянка паспорта стала головною приманкою, яку використовують російські служби для вербування солдатів. Як показав ZAM Magazine у репортажі Migrant Battalion | Cameroon, пропаганда в російських ЗМІ показує чорношкірих солдатів, які дякують Путіну за «боротьбу з колоніалізмом Заходу». Насправді більшість з них навіть не знають російської мови, а їхня «служба» часто триває лише кілька тижнів – до першого обстрілу і їхньої смерті або важкої інвалідності.
Українські служби підтверджують, що іноземці, зокрема африканці, потрапляють до так званих штурмових спеціальних підрозділів, які зазнають найбільших втрат. Речник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими ЗСУ Петро Яценко в інтерв'ю The New Voice of Ukraine каже, що «Росія не просить про їхній обмін, оскільки не розглядає їх як солдатів, а як гарматне м'ясо».
У російській військовій машині африканці виконують не тільки функції солдатів. На заводі в спеціальній економічній зоні Алабуга на Уралі працюють сотні жінок з Камеруну, Гани і Сенегалу. Їм обіцяли технічну підготовку й безпечне житло, а насправді, як з'ясували репортери UNITED24 Media, жінки збирали «шахеди» та боєприпаси. Деякі з них не мали доступу до паспортів і заробітної платні, а коли у квітні 2024 року Україна атакувала Алабугу, кілька десятків з них загинули.
«Це сучасне промислове рабство», – коментує цю справу ZAM Magazine. Автори тексту додають: «Колись африканців вивозили до колоній, сьогодні – на російські заводи».
Кремль представляє африканських рекрутів як доказ «братерства народів». На російському телебаченні та в Telegram-каналах поширюються відео з чорношкірими солдатами, які дякують Путіну за «можливість боротися проти Заходу». Це елемент ідеологічної кампанії, яка має приховати економічний примус і той факт, що багато із цих людей є жертвами торгівлі. Як ми читаємо у звіті Robert Lansing Institute, російські дії в Африці є «новим втіленням колоніалізму». Паспорт і пропаганда замінили в ньому батіг і ланцюги.
«Це не наша війна». Мотивація, наслідки та відповідальність
Чому африканці ризикують життям у війні, яка не є їхньою? Відповідь криється в поєднанні бідності, примусу та пропаганди.
Згідно з доповіддю Інституту Роберта Лансінга, російська рекрутація основана на трьох стовпах: обіцянці паспорта, ілюзії ідеологічної боротьби з колоніалізмом та використанні мігрантів без правового статусу. У багатьох країнах Африки на південь від Сахари молоді люди не мають перспектив – у Камеруні безробіття серед молоді перевищує 40%, а зарплата чиновника становить в еквіваленті 100 доларів на місяць.
«Росія обіцяла їм стабільність, освіту та громадянство, а дала смерть», – сказав аналітик Інституту досліджень безпеки в Преторії в інтерв'ю журналу ZAM Magazine у вересні 2025 року.
У таких країнах, як Того, Гана та Нігерія, російська пропаганда знаходить сприятливий ґрунт. Фільми про війну в Україні там подаються як «повстання глобального Півдня проти Заходу». Цей наратив підхопили деякі місцеві ЗМІ, особливо в країнах, де військова присутність Франції сприймається як форма неоколоніалізму. «Кремль зумів створити міф про Росію як союзника в боротьбі з імперіалізмом, незважаючи на те, що сам повторює колоніальні механізми», – зазначає Africa Defense Forum (2025).
Більшість африканських урядів мовчить із цього приводу. Камерун, Нігерія та Гана офіційно не підтверджують участі своїх громадян у війні, побоюючись втратити російську військову допомогу. Лише Того визнало, що його громадяни були «введені в оману» фальшивими оголошеннями про роботу. Це підтвердив звіт Robert Lansing Institute (травень 2025 року).
У Яунде та Дуалі сім'ї зниклих публікують в інтернеті фотографії своїх синів у російських уніформах з підписом: «Хтось його бачив?». Тіла повертаються рідко. Матері щомісяця збираються в церквах, молячись за своїх синів, імена яких не фігурують у жодних списках. «Мій син мав навчатися в Москві, а не гинути в Україні», – сказала мати одного з рекрутів у розмові з HumAngle. У Камеруні створюються неформальні групи підтримки для сімей зниклих безвісти. Матері, дружини і сестри зниклих чоловіків складають списки і публікують їх у соціальних мережах з хештегом #BringOurBoysHome. «Ми не маємо сили боротися з Росією, але ми можемо боротися за пам'ять», – каже одна з них в інтерв'ю UNITED24 Media.
Звіти Africa Defense Forum та ISS Africa вказують, що вербування африканців Росією є не тільки порушенням міжнародного права, а й серйозною загрозою для безпеки континенту. Відтік солдатів з африканських армій, особливо з Камеруну та Нігеру, послаблює сили, що борються з ісламістськими угрупованнями. Як зазначає The Telegraph, іноземці в російських військах не мають впливу на хід війни, але їхня присутність дозволяє Кремлю продовжувати конфлікт, зменшуючи фінансові й політичні витрати, пов'язані зі смертю російських громадян. «Це не їхня війна. Це війна, яку хтось продав їм як шанс на краще життя», – каже український офіцер, якого цитує UNITED24 Media.
З юридичного погляду Росія обходить заборону на вербування іноземців, пропонуючи їм прискорене громадянство та офіційні військові контракти. На папері вони є «солдатами», а насправді – жертвами торгівлі людьми. Як підкреслює ZAM Magazine, «паспорт стає новою зброєю в імперському арсеналі».
Експерти-африканісти порівнюють цю ситуацію з колоніальними часами. «Захід використовував африканців у своїх війнах, сьогодні це робить Росія», – написав Robert Lansing Institute (травень 2025 року). В обох випадках спільним знаменником є бідність і відсутність вибору.
Як зазначив Рауль Сумо Тайо з ISS Africa в інтерв'ю ZAM Magazine, участь африканців у війні Росії проти України є «новою формою колоніалізму, в якій замість плантацій є окопи Донбасу».
Африканці воюють на боці Росії не з переконання, а з відчаю. Їх вербування – це поєднання обману, бідності, примусу та пропаганди. В епоху глобальних міграцій Росія перетворила Африку на резервуар дешевої бойової сили та джерело символічного капіталу – нібито доказ того, що світ глобального Півдня підтримує Кремль.
Як підсумовує UNITED24 Media, проблема не зникне, допоки молоді африканці не матимуть реальної економічної альтернативи. «Кожен спад кон’юнктури в Африці збільшує пул кандидатів у російські солдати», – пишуть автори звіту.
Для багатьох це історія про нездійсненні мрії. Для Росії – статистика. Для світу – попередження, що війна в Україні давно вийшла за свої межі.
Переклад з польської
Текст опубліковано в межах проєкту співпраці між ZAXID.NET і польським часописом Nowa Europa Wschodnia.
Оригінальна назва статті: Z fabryki szamponu na front