Днями у соціальних мережах поширили інформацію про райдужні перспективи побудови у Львові нового суперсучасного закладу – Центру матері і дитини, озвучені в інтерв‘ю генерального директора Львівської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Олега Самчука. Його інтерв’ю я прочитала на ZAXID.NET і воно викликало у мене шквал емоцій, що трансформувались у низку запитань, відповідей на які нема. Думаю, що вони були б цікаві мені не лише як лікарю-педіатру, неонатологу, професору, консультанту кількох відділень новонароджених у ЗОЗ міського і обласного підпорядкування, завідувачці кафедри педіатрії і неонатології ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, але і як матері та майбутній бабусі.
Отже, що мене так неприємно схвилювало? На запитання журналіста: «Чим відрізнятиметься новозбудований центр матері та дитини від уже існуючих у Львові медзакладів, відповідь була така: новий центр за можливостями надання медичної допомоги буде подібний до ДУ Інституту «Педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України». Ця установа з позицій і вимог дотримання збереження засад регіоналізації перинатальної допомоги в Україні не тільки надає високоспеціалізовану допомогу найскладнішим категоріям пацієнтів, а й забезпечує координацію діяльності регіональних перинатальних центрів ІІІ рівня зі всієї України.
За минулий 2020 рік жодна вагітна жінка з Львівщини не потребувала офіційного скерування в названу установу. Це, очевидно, свідчить про те, що жінки репродуктивного віку і діти, котрі потребували такої допомоги, отримали її у державних і приватних закладах охорони здоров’я Львова та області.
В інтерв’ю сказано, що жінки з усієї країни їдуть до Києва в Інститут педіатрії, акушерства і гінекології, хоча і там немає дитячої кардіохірургії, а її планують відкрити у новозбудованому медичному центрі у Львові. При цьому зазначається, що в Україні (не у Львові чи Львівській області) народжується 5000 дітей з природженими вадами серця (ПВС). Я поцікавилася, скільки ж таких дітей народилося торік у Львові і Львівській області. У 2020 році на Львівщині народилося загалом 21 129 дітей (5112 з них народилися в міських пологових будинках). З них тільки 42 немовлят мали природжені вади серця. У двох випадках вади були несумісні з життям і малюки померли. І лише 16 дітей (0,076% – 1 дитина з вадою на 1320 дітей без вади) потребували оперативної кардіохірургічної корекції. А 24 дитини потребували консервативного, терапевтичного супроводу.
Виходячи з цих даних, напрошується запитання: а яким буде рівень професіоналізму у команді фахівців, які оперуватимуть тільки 16 разів на рік? І частота народжень дітей з природженими вадами серця може суттєво різнитися. Може бути серія таких випадків, а потім їх не бути взагалі.
Потребу у створенні нових медичних центрів, відділень визначає не пропозиція. Пропозицію породжує попит. Тобто, висока частота патології і відсутність економічно виправданих можливостей надавати якісну медичну допомогу. Яскравим прикладом нині є створення і відкриття відділень для лікування коронавірусних хворих у час пандемії.
У країнах високого рівня економічного розвитку (Україна в науковому, медичному світі належить до країн з низьким рівнем економічного розвитку) при невисокій частоті захворювань з природженими вадами серця проводять економічні розрахунки доцільності створення спеціалізованих центрів з урахуванням не тільки економічної, а й клінічної ефективності та забезпечення високого рівня задоволеності людей. Для виконання таких завдань або забезпечують умови роботи професіоналу-лікарю і його команди, або знаходять можливості належної комунікації вузьких спеціалістів з відділеннями, де перебуває пацієнт, і спільно надають повний обсяг потрібної медичної допомоги.
Абсолютно не відповідає дійсності і той факт, що третина дітей з ПВС виписується з пологових стаціонарів без діагнозу, бо немає потрібного діагностичного обладнання і те, що до 800 осіб малюків помирають, не маючи діагнозу. Нісенітниця!
Тепер щодо високоспеціалізованої допомоги передчасно народженим дітям, а також допомоги матерям з екстрагенітальною патологією, про яку також ідеться в інтерв’ю Олега Самчука, і яку планують надавати у новозбудованому Центрі. Ось що хочу сказати. У відділенні Львівської обласної клінічної лікарні (ЛОКЛ), що на вул. Некрасова,6, у неонатальному центрі цієї ж лікарні повний обсяг медичної допомоги жінкам з екстрагенітальною патологією і дітям, які народилися передчасно, надають роками! Я ще була студенткою, коли там вже надавали таку медичну допомогу. Це відділення з десятилітніми традиціями, колосальним досвідом роботи і достойними результатами на загальнодержавному рівні. А що ж з цим відділенням, неонатальним центром сьогодні? Пологове відділення ЛОКЛ закрите, у ньому вже не один рік триває ремонт, простоює медичне обладнання, медичний персонал не має звичного професійного навантаження. А обіцяна модернізація неонатального центру досі тільки живе у мріях. Чому так?
Вроджені вади – це не тільки оперативне лікування, це і медичний супровід протягом усього життя, в тому числі паліативна, реабілітаційна допомога, диспансерне спостереження. На даний час все це у нас є.
Стабільність медичних центрів за кордоном із столітніми історіями існування базуються на традиціях, що вдосконалюються з метою поліпшення якості, використання по максимуму наявних ресурсів, а не руйнації існуючого, тому що є щось нове, незвідане і невідоме.
І нарешті антенатальна хірургія. Це дійсно круто. Добрим стартом розвитку цього напрямку могло б стати внутрішньоутробне замінне переливання крові при важкій гемолітичній хворобі плода, якого поки що не роблять.
Підсумовуючи свої роздуми, хочу сказати, що в медичному середовищі суттєво зменшило б напругу висвітлення на широкий загал чіткої мети побудови нового центру матері і дитини, стратегії його діяльності і розвитку перспектив у питаннях координованої взаємодії із діючими закладами охорони здоров’я, що забезпечують різні рівні надання медичної допомоги матерям і дітям і які вже реорганізувались в комунальні некомерційні підприємства. І хотілося б чітко знати, які переваги в якості, доступності медичної допомоги отримає громада м. Львова і Львівської області після реалізації озвученої пропозиції побудови нового суперсучасного центру матері і дитини.
Інформативність, відкритість, прозорість в діях, щирість, правдивість, що підкріплюється обіцяними результатами – невід’ємні складові прогресивного, спрямованого на добро нашого з вами розвитку.