Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проект закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, відомої як Стамбульська конвенція. Документ внесений 18 червня, свідчать дані на сайті парламенту.
«Реалізація акта матиме вплив на інтереси Держави Україна в частині виконання міжнародних зобов’язань у сфері прав і основоположних свобод людини та на інтереси осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, в частині забезпечення гарантій захисту їхніх прав та надання їм допомоги», – йдеться в пояснювальній записці до документа.
Коли Верховна Рада розгляне документ – наразі невідомо.
Конвенція Ради Європи – міжнародна угода Ради Європи щодо насильства проти жінок та домашнього насильства, була відкрита для підписання 11 травня 2011 року у Стамбулі (Туреччина). Станом на січень 2018 року її підписали 45 країн та Європейський Союз (хоча ще 11 з них, у тому числі і Україна, не ратифікували її). 12 березня 2012 року Туреччина стала першою країною, що ратифікувала Конвенцію. Хоча у березні 2021 року Туреччина скасувала свій підпис і ратифікацію Стамбульської конвенції.
Україна ще 2011 року підписала, але досі не ратифікувала Стамбульську конвенцію. В усіх дотеперішніх складах українського парламенту з цього огляду переважали вкрай консервативні і хибні погляди на зміст цієї конвенції, зазначає «Радіо Свобода».
Спроби ратифікувати Стамбульську конвенцію були в 2016 та 2019 роках. На початку 2022 року вже друга петиція про ратифікацію Стамбульської конвенції на сайті президента України набрала понад 25 тис. голосів. Після чого Зеленський і пообіцяв винести на розгляд Верховної ради відповідний законопроект.
Її єдине завдання – запобігати всім формам насильства проти жінок, підтримувати рівність між жінками й чоловіками. Але в її тексті є слово «гендер», яке помилково або свідомо неправдиво пов’язують із «пропагандою гомосексуалізму», одностатевими шлюбами тощо.
За текстом конвенції, «гендер» у її розумінні означає «соціально виниклі ролі, способи поведінки, діяльності чи атрибути, які дане суспільство вважає належними для чоловіків і жінок». Таким чином, запровадження в документі цього поняття ніяк не загрожує традиціям і цінностям кожного даного суспільства.
Також конвенція не містить і не може призвести до загрози концепції родини – вона взагалі ніяк не стосується цього питання і не регулює його, а відтак через ратифікацію конвенції не може виникнути вимога визнавати одностатеві шлюби.
Поняття «гендеру» не замінює термінів «жінка» й «чоловік», конвенція не просуває ніякої особливої «гендерної ідеології»: єдиний сенс цього слова в документі – наголосити, що жінка з більшою ймовірністю може зазнати насильства саме через те, що вона жінка.
Документ не передбачає створення поняття «третьої статі» чи вимог визнавати її, як і не вимагає запровадження якоїсь окремої «гендерної освіти».
І, крім того, попри назву конвенції, вона також містить положення про захист від домашнього насильства чоловіків чи хлопців.
Станом сьогодні Конвенцію Ради Європи у ЄС не ратифікували Болгарія, Чехія, Угорщина, Ірландія, Латвія, Литва, Люксембург, Словаччина та Велика Британія. Натомість Європейський Союз та Рада Європи закликають Україну ратифікувати її без зволікань.
Ратифікувавши Стамбульську конвенцію, Україна зможе отримати профільну підтримку Ради Європи та міжнародної спільноти з цих питань.
Структура конвенції ґрунтується на «чотирьох Р»: Prevention (Попередження), Protection and support of victims (Захист і підтримка постраждалих), Prosecution of offenders (Суд над злочинцями) та Integrated Policies (Загальні принципи).