Президент України Володимир Зеленський своїм указом увів у дію рішення Ради нацбезпеки і оборони від 27 травня 2023 року про застосування санкцій проти ще 51 громадянина РФ і 220 юридичних осіб, у тому числі і зареєстрованих в Україні.
Як повідомляється на офіційному сайті глави української держави пропозиції щодо санкцій внесла до РНБО Служби безпеки України. Згідно з інформації з президентського сайту це вже 39-те рішення щодо запровадження санкцій із початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року.
У доданих до рішення РНБО списках традиційно не пояснюються причини застосування санкцій. Втім, переважна частина з внесених до переліку громадян Росії – керівники чи засновники підприємств залучених до військово-промислового комплексу. У списку, зокрема, Алєксєй Рощін, генеральний директор московського заводу «Красное знамя» – одного з найбільших у РФ розробників та виробників радіоелектронних приладів, чиї друковані плати зокрема використовуються виробником систем ППО, концерном «Алмаз-Антей».
До санкційного списку РНБО також потрапив професор Казанського технічного університету імені Туполєва Віктор Моісєєв – математик, чиї розробки, як зазначено на сайті університету, використовуються для «різних практичних завдань, зокрема, актуальних в даний час задач динаміки польоту, управління та ефективного застосування безпілотних літальних апаратів».
РНБО України також запровадила санкції проти колишнього заступника голови Пурівського району Ямало-Ненецького автономного округу РФ Кіріла Скороходова, якого у квітні цього року в окупованому Криму призначили заступником голови адміністрації міста Судак, а в травні – на аналогічну посаду в Симферополі.
Серед 220 юридичних осіб, що потрапили до санкційного списку, є низка залізничних будівельних і транспортних компаній, зокрема дочірні структури російського державного монополіста РЖД, а також кілька десятків регіональних залізничних підприємств Росії.
Під десятирічними санкціями також і група компаній «Волга-Днепр» – найбільший російський транспортний авіаперевізник, співзасновником якого свого часу були запорізьке КБ «Прогрес» та київський авіазавод імені Антонова. Флот «Волга-Днепр» складається, зокрема, літаків Ан-124 "Руслан», один із них ще на початку повномасштабного російського вторгенння був заарештований в Канаді. Під українські санкції також вперше потрапив російський телекомунікаційний гігант МТС, який до 2019 року був власником одноіменного українського оператора, який нині працює під брендом Vodafone Україна, але контролюється азербайджанською Bakcell.
Російські оборонні підприємства уже не вперше потрапляють під українські та західні санкції, втім, зокрема, українська розвідка констатує - обмеження вдається обходити. У рішенні РНБО від 27 травня окремо доручено уряду та СБУ забезпечити моніторинг ефективності нових заходів, а СМЗС – провести переговори щодо запровадження аналогічних санкцій із США, ЄС та іншими державами.