Монастир у селі Зимне в передмісті Володимира на Волині існує з княжих часів. Там зберігається чудотворна ікона дружини князя Володимира, а ще обитель була оборонною фортецею, яка захищала від нападів ворогів.
Спочатку монастир був чоловічим православним, потім – греко-католицьким. Зараз там живуть монахині, які досі вірні УПЦ МП. Попри це, в святу обитель впускають вірян і туристів, які можуть оглянути давню архітектуру і помолитися біля чудотворної ікони.
Збудував Володимир, коли хрестив Русь
Відомо, що монастир заснував князь Володимир Великий, як і місто, яке назвав на свою честь. 1001 року він охрестив язичників, які мешкали у тій місцевості, і звелів збудувати два храми та зимовий княжий палац. Від того пішла назва місцевості – Зимне.
Хоч писемні джерела зазначають початок існування монастиря – XI ст., однак історики припускають, що його заклали ще до офіційного хрещення Русі – у 992-993 роках біля одного з найранніших укріплених слов’янських городищ VI-IX ст.
Перші монахи використовували печери, у них виявили давні написи на стінах. Послушниками монастиря були Стефан та Амфілохій, яких згодом канонізували. Відвідував монастир і Нестор-літописець.
Оборонна фортеця
Дерев’яний монастир часів Володимира замінили на мурований у XV ст. за кошти князя Федора Чорторийського, а його син допомагав перекладати Пересопницьке євангеліє. На ньому досі присягають президенти України.
У кінці XVII ст. монастир став греко-католицьким, але згодом занепав. А ще через два століття його заселили православні монахині з Корецького монастиря.
Монаша обитель схожа на фортецю: оточена муром та має вежі, які колись були оборонними. Домінантою є Успенська церква, яку сильно перебудували у стилістиці російської сакральної архітектури. На території монастиря є п’ять храмів, в тому числі печерний.
У криптах церкви були поховані представники родів Чорторийських, Четвертинських, Козеків.
Чудотворна ікона
Найбільшою цінністю, яка є в монастирі, це чудодійна ікона Богородиці. Вона написана на кипарисовому дереві у грецькому стилі, оздоблена золотом. Зберігається у храмі від початків його існування.
За легендою, сам князь Володимир зцілився, молячись біля неї. Ікону Божої Матері привезла на Русь його наречена княжна Анна з Константинополя як благословення на шлюб з князем. Згодом її подарували монастирю.
Ще одним дивом, про яке розповідають і завдячують чудодійній силі ікони, є події Першої світової війни, коли три артилерійські снаряди влучили у церкву, однак застрягли в стіні і не підірвались. На деякий час черниці разом з іконою виїхали з монастиря до Житомира, а повернулися вже у 1990-х.
Сучасна повна назва монастиря – Святогірський Успенський Зимненський ставропігійний жіночий монастир. Він у підпорядкуванні УПЦ МП.
За матеріалами сайту монастиря, Вікіпедії
Більше пам’яток знайдете у рубриці «Краєзнавство»