Кожен четвертий біатлоніст, який у цьому сезоні представляв збірну України на міжнародних турнірах, у минулому мав російський паспорт. Екс-представники збірної Росії не приховують, що основним мотивом їхнього переходу під український прапор була можливість виступати на основних європейських та світових стартах, адже витримати конкуренцію у збірній Росії під силу тільки кращим спортсменам.
З іншого боку, кадрові поповнення з боку сусідньої держави наразі не приносять бажаного результату ні вболівальникам, ні збірній, ні Федерації біатлону України. За статистикою, натуралізовані російські біатлоністи впродовж кількох останніх сезонів жодного разу не стали призерами міжнародних змагань в індивідуальних стартах, більше того, рідко потрапляли навіть до очкової зони.
Перед стартом чергового етапу Кубка світу, який триватиме з 22 до 25 січня в італійському Антхольці, ZAXID.NET аналізує виступи російських «гастарбайтерів» в українській команді.
Кадри вирішують все
Президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак прийом російських біатлоністів у розташування збірної України пояснював кількома причинами. По-перше, говорив він, команді бракує кваліфікованих кадрів. От і в цьому сезоні через ротацію спортсменів кожна естафета була схожа на експеримент.
Перед стартом нового сезону жіночу збірну України покинули одразу три біатлоністки – Олена Підгрушна вирішила продовжити кар’єру у міністерстві молоді та спорту, Віта Семеренко вже перед стартом сезону пошкодила спину, а Марія Панфілова завершила кар’єру і повернулася на батьківщину у Росію. За індивідуальною програмою також довелося тренуватися учасниці золотої естафети в Сочі Юлії Джимі, тому біатлоністка не змогла підтримати жіночу збірну в останніх естафетах на етапах Кубку світу.
Єдина, на кого можна було покластися на 110%, - це Валентина Семеренко, яка зараз демонструє найкращий у своїй кар’єрі сезон. Валя не покидає трійку лідерів загального заліку серед жінок і стабільно демонструє високі результати. Також на плечах тендітної біатлоністки, без перебільшення, честь усієї команди. Саме під Валю Семеренко формується склад збірної в командних стартах і саме вона виводить українську команду на високі місця в естафетах. Інші представниці збірної України не можуть похвалитися не те, щоб високими, а хоча б стабільними результатами, ще іншим взагалі бракує досвіду.
Наразі у складі жіночої збірної України постійно виступають дві екс-представниці збірної Росії – Ольга Абрамова і Наталія Бурдига. Також на етапи Кубка світу у складі збірної вирушає ще одна екс-росіянка Надія Бєлкіна. Жодна із цих спортсменок не може похвалитися нагородами, здобутими на міжнародних стартах. Часто спортсменки навіть не потрапляють до очкової зони.
Наталія Бурдига виступає за збірну України з 2010 року. Наразі найвищим досягненням 31-річної біатлоністки є 6 місце на етапах Кубка світу. У свою чергу, 26-річна Ольга Абрамова із недавніх досягнень може похвалитись 24 місцем у спринті. Також в активі дівчат – 5 місце в естафеті на етапі Кубка світу у Рупольдінгу, Німеччина.
Цікаво, що під час жіночої естафети на 5 етапі Кубка світу в Обергофі, тренерський штаб вирішив провести експеримент і внести до складу збірної молодих біатлоністок Анастасію Меркушину та Ірину Варвинець. Перед цим дівчата з нагородами завершили 2014 рік, завоювавши одразу кілька медалей на етапах Кубка IBU, однак в основному складі виявилися неготовими до серйозних суперниць. Фініш цієї гонки, напевне, ще довго буде снитися у нічних жахіттях 22-річній Ірині Варвинець, яка з першого місця в естафеті фінішувала шостою і залишила збірну без такої бажаної нагороди.
Відповідно, Володимир Бринзак не лукавить, коли говорить, що кадрів таки бракує. Однак ядром української збірної залишаються вихованки українського біатлону – Валя Семеренко, Юлія Джима, а вже у цьому сезоні дозволила про себе голосно заговорити і 20-річна Анастасія Меркушина, яка не підвела команду на естафетних забігах. Цілком можливо, що невдовзі молода біатлоністка потіснить з основного складу 31-річну Наталію Бурдигу, яка в естафетах хоча й тримає удар, однак провалює індивідуальні старти.
Тим цікавішим буде VI етап Кубка світу в Антхольці, який вже 22 січня стартує в Італії, адже до збірної нарешті приєднається Юлія Джима.
Не витримали конкуренції
Українські вболівальники звикли, що чоловіча збірна з біатлону зірок з неба не хапає і медалей оберемками не привозить. Більше того, на старті цього сезону команду покинув найбільш титулований український біатлоніст Андрій Дериземля, а також капітан збірної Сергій Сєднєв.
Тим не менше, про збільшення складу чоловічої збірної України з біатлону подбали дещо раніше – за останні два роки збірна України з біатлону поповнилась одразу трьома представниками Росії. У Федерації біатлону запевнили – росіяни підвищать внутрішню конкуренцію у команді.
До української національної команди приєднався 24-річний Дмитро Русинов, 27-річний Олександр Жирний і 29-річний Володимир Семаков. Історія переходу цих хлопців проста і прагматична - у російській збірній надто велика конкуренція і єдині виступи, які були доступні біатлоністам з російським паспортом, - це внутрішні чемпіонати Росії.
V етап Кубка світу у Рупольдінгу став непоганим шансом для екс-представників Росії, адже у заявку основної збірної на цей етап ввійшло більше натуралізованих спортсменів, аніж українців. Однак результати красномовніші за будь-які аргументи з боку Федерації: спринт в Обергофі – Олександр Жирний 66 місце, Володимир Семаков – 79 місце; спринт у Рупольдінгу: Олександр Жирний 32 місце, Володимир Семаков 65 місце, Дмитро Русинов 73 місце.
Очевидно, що екс-представники Росії не витримують також і внутрішньої конкуренції у складі української збірної: у цьому сезоні Сергій Семенов взяв срібло на етапі Кубка світу, а 21-річний український біатлоніст Артем Тищенко взяв 10 місце у спринті і отримав можливість вийти у мас-старт.
У Федерації біатлону переходи російських біатлоністів пояснювали бажанням підсилити збірну України і збільшити внутрішню конкуренцію. Однак досі ці аргументи не знайшли належного підтвердження ні на стрільбищах, ні на трасах. Високе п’яте місце чоловічої збірної під час естафети в Обергофі – цілковита заслуга українців Артема Прими і Сергія Семенова.
Кожен сам за себе
Сумнівно, що найближчими роками Федерації біатлону України вдасться переманити під крило української збірної спортсменів з інших країн. Попри те, що збірна України зберігає за собою квоту і стандартно входить до десятки кращих у заліку Кубка націй, запропонувати іноземним спортсменам в Україні нічого.
Напередодні чергового етапу Кубка світу Володимир Бринзак повідомив, що у Федерації немає коштів навіть на змагання Кубка світу і на деякі старти біатлоністи їздять в борг. Також на слуху залишається історія сестер Семеренко і обіцяних міністерством квартир за здобуті трофеї на Олімпіаді в Сочі. Криза та війна лише погіршили ситуацію, а там де, нема грошей, нема й гарантій.
Повертаючись до історії переходу російських спортсменів в українську збірну варто зазначити, що не національність є головною проблемою у цьому питанні, а відсутність результатів. Федерації біатлону України варто визнати, що кампанія з натуралізації російських спортсменів зазнала провалу, тому більш логічним рішенням було б виховання власних кадрів, аніж залучення пересічних біатлоністів із сусідніх країн.
Розклад гонок, VI етап Кубка світу, Антхольц, Італія
22 січня, 15:30 – спринт, чоловіки
23 січня, 15:30 – спринт, жінки
24 січня, 14:30 – гонка з переслідуванням, чоловіки
24 січня, 16:30 – гонка з переслідуванням, жінки
25 січня, 11:45 – естафета, чоловіки
25 січня, 16:00 – естафета, жінки