Знайдені в Ла-Манчі

У прокат вийшов фільм Террі Ґільяма «Чоловік, який убив Дон Кіхота», на який чекали 20 років

15:57, 13 вересня 2018

В український прокат виходить, мабуть, один із найочікуваніших фільмів відразу двох десятиліть.

Террі Ґілльям

Террі Ґілльям, який створив такі фільми, як «Бразилія», «Пригоди барона Мюнхгаузена», «12 мавп» та «Страх і ненависть у Лас-Вегасі» приступив до зйомок «Чоловіка, який убив Дон Кіхота» у 1998 році з Джонні Деппом та Жаном Рошфором у головних ролях. Але з різних причин робота над фільмом неодноразово переривалась.

У підсумку картина була закінчена тільки навесні 2017 року. Потім помер Рошфор. Потім Депп оголосив про те, що йде з проекту. Їх замінили Джонатан Прайс та Адам Драйвер.

Режисер навіть зняв про свої невдачі документальний фільм «Загублені у Ла-Манчі». Інший би тим і задовольнився. Проте Ґілльям повертався до роботи над фільмом 7 разів!

Ольга Куриленко

Вже тоді, коли фільм було знято, тоді, коли він мав урочисто закривати Каннський фестиваль, показ був заблокований. До суду звернувся португальський продюсер Паулу Бранку, який брав участь в реалізації проекту. Він вимагав компенсацію в розмірі 3,5 млн. євро. Лише під час фестивалю стало відомо, що фільм таки покажуть.

Дія фільму відбувається у декількох часових проміжках. Відомий режисер Тобі знімає фільм про Дон Кіхота. Він згадує свою першу, ще студентську короткометражку, яку знімав у тому ж місці і теж про Дон Кіхота. А ще він потрапляє до середньовічної Іспанії, де його приймають за Санчо Пансу.

Джонатан Прайс

Також у фільмі зіграли Ольга Куриленко, Стеллан Скаасгард, Росі Ді Пальма, Сержі Лопес та інші.

Фільм, який знімався так довго, мав усі шанси вийти виморочним, втомленим та позбавленим драйву. Але насправді ми блукаємо фантастичними лабіринтами найкращих фантазій та гумору Ґілльяма.

Адам Драйвер

Фарс, драма, любовні історії, гротеск, усе це сплітається в одне ціле. Глядача, разом із героєм, кидає то у ромський табір, то у руки поліції, то у замок російського олігарха. І усе це так природно та невимушено, ніби у мандрах століттями немає нічого дивного.

Уява та реальність переплітаються в одне ціле, між ними немає жодної різниці. Химерні вигадки у лічені секунди стають подіями з новин, разом утворюючи строкату історію.

Сержі Лопес

Геній Ґілльяма не потьмянів від усіх тих випробувань, що випали на долю фільму. Його гумор не менш блискучий, ніж у часи «Монті Пайтона». Головний герой, режисер Тобі, у доволі карикатурний спосіб втілює не лише історію Дон Кіхота, його смерті та безсмертя, а й історію поневірянь самого Ґілльяма та його фільму: він то злітає на вершину успіху, то стає бомжем, то втрачає все на світі, то знаходить себе. І все це серед метушливих пригод та непередбачуваних персонажів.

Росі Ді Пальма

А ще за 20 років режисер до нестримної фантазії та гострого гумору додає мудрість людини, яка дуже багато знає. По суті «Чоловік, який убив Дон Кіхота» стала тим самим ідальго із його війною з вітряками та нестямною закоханістю. У випадку Ґілльяма – у кіно.

Фото: Катерина Сліпченко