А ти знаєш, хто твій прапрадід?

Куди йти і що шукати, аби створити дерево свого роду

16:23, 28 жовтня 2019

Сьогодні віднайти інформацію про своїх предків може кожен. Доступ до чималої кількості архівів тепер відкритий. Деякі з цих установ працюють в обмежені дні, інколи двері для відвідувачів відкриті лише кілька разів на місяць. На щастя, велика частина старих документів вже оцифровані і є в інтернет доступі. А іноземні архів-сайти – невід’ємне джерело інформації для дослідження свого родоводу.

Як самому дослідити власний родовід ZAXID.NEТ розповів генеалог-аматор Левко Квятковський. Він віднайшов дані про своїх родичів аж до 1789 року. Наразі це остання дата у розгалуженому генеалогічному дереві родини Квятковського.

Активно шукати інформацію про своїх родичів Левко почав ще два роки тому. За цей час йому вдалося знайти дані про 870 людей, які тепер вписані у величезне та розгалужене дерево родоводу їхньої родини.

Єдине, чим необхідно озброїтися дослідникові перед початком пошукаів, зауважує Левко Квятковський, це – терпінням.

З чого почати?

Перше, що необхідно зробити перед початком дослідження, це зібрати усю усну інформацію. Розпитати бабусь, дідусів, тіток та інших родичів. Дізнатися в них основні дані про людину: ім’я, дату та місце народження. Без цих даних пошук в архівах – даремний.

Аби створити родинне дерево варто перебрати старі документи і навіть фото. Часто на знімках є багато підказок де далі шукати інформацію про людину.

Найстаріше фото у родині Квятковських

Якщо на фото хтось у військовій формі, то дані про цю людину варто шукати у військових архівах. А якщо розгледіти ще й звання, то процес значно пришвидшується.

Архіви

Якщо живих родичів та жодних документів немає, то першим місцем де починається дослідження – місцевий РАЦС.

В органі реєстрів актів цивільних станів зберігаються свідоцтва про народження та метричні книги. Ще тут можна віднайти домові книги, у яких записували всіх мешканців однієї квартири. Однак, у РАЦСах зберігаються документи лише за останні 75 років.

Коли потрібні документи старші за 75 років, тоді варто звернутися до обласного державного архіву. Варто зауважити, що адміністративний поділ України часто змінювався, тому документи з одного регіону можуть бути в архіві іншого.

Якщо йдеться про ще давніші часи, до прикладу дані про львів’ян періоду Австро-Угорської імперії, то такі дані містяться у Центральному державному історичному архіві.В кожній області є свої регіональні державні та історичні архіви. Ще допоміжними можуть бути обласні архіви СБУ чи МВС.

Отримати інформацію у цих архівах може будь-хто, написавши відповідне звернення. Подати такий запит до архівів можна трьома способами – поштою, електронною адресою або ж безпосередньо на місці.

Пошук інформації про прародичів в інтернеті

Українські генеалоги продовжують оцифровувати архівні документи, проте у загальному доступі вже є доволі багата база жителів України. В ній є дані про уже понад три мільйони людей, народжених на території України між 1650 та 1920 рр.

Інформацію про репресованих родичів можна знайти у списках жертв політичних репресій радянської доби в Україні. На сайті у розділі «Реабілітовані історією» є цілі збірники сформовані по областях, що значно спрощує пошук.

Ще родичів можна шукати серед списків Жертв Голодомору.

Щодо іноземних ресурсів, то російські бази даних містять найповнішу інформацію про людей, які брали участь у Другій Світовій війні. На сайті «Меморіал» зібрані дані про учасників Другої Світової, які воювали у складі Червоної армії.

На цьому ресурсі є списки і зниклих під час війни. Саме на цьому сайті Левко Квятковський знайшов інформацію про свого прадіда: «Мій прадід загинув у німецькому полоні. Моя прабабця не знала де саме він загинув і коли. А я от в архіві знайшов інформацію, що він був в концтаборі Нойнгамер. Тут на виписці є його ім’я – Губчак Петро, рік народження , імена матері і батька, все співпадає. Є навіть його відбиток пальця».

Дані про свого прадіда, чия доля була не відома родині, Левко Квятковський знайшов в інтернеті

А якщо серед родичів були ще й нагородженні за участь у Другій Світовій, то їхні імена можна шукати на ще одному російському ресурсі «Подвиг народа».

Для створення родинного дерева корисними будуть і польські сайти. Одним із найбільш застосованим є Szukajwarchiwach – це зведений портал польських архівів. На ньому за прізвищем можна знайти різні документи і навіть фото людей.

На сайті головного архіву давніх актів у Варшаві зібрані відскановані метричні книги, де зібрані дані людей, які проживали на Поділлі, Волині та Галичини у різні періоди часу.

Сайт FamilySearch вважається одним із найповніших у світі. Тут зібрана інформація про людей з різних країн. Доволі багато інформації є й про українців. Оцифровані документи на сайт завантажують самі користувачі.

Допоміжним у пошуку прародичів є український сайт «Рідні». Тут опублікована інтерактивна карта поширення прізвищ в Україні. На цьому сайті можна дізнатися походження прізвища, згадки в деяких козацьких реєстрах.

На сайті «Рідні» працює інтерактивна карта поширення прізвища

Прізвище може вказувати на походження людини з певного міста чи села. А якщо відоме місце народження людини, тоді значно легше шукати інформацію далі.

Левко Квятковсткий пояснює, чому важливо аналізувати прізвища: «От трапилася мені в архівах родичка Марія де Саска. Думаю: приставка де – то означає звідки. А що таке тоді Саска? Почав шукати на сайтах, де зібрані різні картографічні матеріали. І виявилося, що «Саска», то тепер частина села Мала Горожанна». Тож, як радить дослідник «варто переглядати і давні історичні карти, яких достатньо в інтернеті».

Львів та околиці за часів Австро-Угорської імперії

Велику частину родоводу можна створити вдома, не відвідуючи жодних архівів, розповів Левко Квятковський. Однак доведеться довго посидіти. На сайтах з оцифрованими документами не працює пошук за прізвищем чи датою народження, тож доводиться все «перебирати вручну». Вчитуватися в кожний реєстр і перелистувати сотні метричних книг. «Це як розплутувати якусь детективну історію», додав Квятковський.

Соцмережі

Як не дивно, але навіть у Facebook є багато цінних джерел інформації. Серед різноманітних генеалогічних груп UAGenealogy найбільш повна. Створена вона генеалогом Ігорем Розкладаєм, який ще у 2015 розповідав ZAXID.NET, як віднайти своє коріння.

У цій групі є розділ «Модулі», у ньому відскановані довідники метричних книг, посилання на онлайн бази даних та інші важливі ресурси. Є ще зібрані мапи, довідники областей та навіть генеалогія шляхетських родів. До того ж самі користувачі в обговореннях допомагають одне одному віднайти потрібні архівні документи.

Ще одна група у соцмережі Закарлюка. Генеалогічні розшифровки. Це спільнота, де знавці допомагають розшифрувати надписи на старих документах. Часто вони написані дуже нерозбірливо.

Так виглядають записи в метричній книзі часів Австро-Угорської імперії

Дослідження ДНК

Новітній напрямок дослідження родоводу – аналіз ДНК. Завдяки генетичному аналізу можна дізнатися своє етнічне походження. Є доволі багато іноземних сайтів, які висилають в Україну тестові набори.

До прикладу, на сайті MyHeritage такий тест можна придбати приблизно за 70 доларів США. Клієнт отримає набір для зібрання слини. Потім його потрібно відіслати назад і за декілька тижнів прийде результат дослідження.

ДНК-тест покаже етнічне походження, а також покаже збіги ДНК з людьми, які також пройшли таке дослідження. Тож можна знайти людей, які ймовірно є родичами.

Такий аналіз не замінить архівних досліджень, однак доповнить його.

Якщо самому ліньки

Є і найпростіший варіант дослідити власне родинне дерево замовити його у професіоналів. В Україні працюють цілі генеалогічні агентства. Однак такі послуги є досить дорогими. Ціна замовлення родинного дерева залежить від кількості опрацьованих документів та рівня складності. Працювати над ним професійні генеалоги можуть і кілька років.

Родинне дерево, яке самотужки створив Левко Квятковський, і яке містить 870 родичів, за приблизними оцінками, коштувало б йому 3-5 тисяч доларів.