Генетики створили найбільше генеалогічне древо в історії

Американські дослідники побудували найбільше відоме сьогодні родинне дерево. Воно налічує 13 мільйонів людей і сягає 500 років в минуле.

Дерево створила команда на чолі з Янівом Ерліхом, комп'ютерним експертом Колумбійського університету, який також є головним науковим співробітником сайту родоводів MyHeritage, пише The Verge.

Команда Ерліха завантажила 86 мільйонів загальнодоступних профілів з сайту Geni.com (який належить MyHeritage). Дослідники змогли побудувати багато маленьких генеалогічних дерев, а також одне величезне - з 13-ма мільйонами людей. Проект став можливий завдяки платформі Geni, яка дозволяє користувачам об'єднувати свої дерева. «Якщо ви опублікуєте своє дерево, а я - своє, а потім ми поділимося з дядьком Альбертом, сайт запропонує об'єднати дерева разом, щоб створити набагато більше дерево», - пояснив Ерліх.

Спільний предок усіх людей жив 65 поколінь тому (Фото: My Heritage)

Таким чином, його команді не довелося починати з нуля, дослідники могли спиратися на роботу людей, що використовують сайт. Після завантаження необроблених даних завдання полягало в тому, щоб очистити їх і переконатися, що вони не дублюються і не містять біологічно неможливих результатів, наприклад, людей з трьома батьками.

Ерліху з колегами вдалося побудувати одне гігантське дерево, яке складалося приблизно з 13 мільйонів людей, що жили в різних куточках Землі - в США, Канаді, Великій Британії та інших країнах Європи, в ПАР і на території Австралії та Нової Зеландії. Їх загальний предок жив відносно недавно, приблизно 65 поколінь тому, за часів Великих географічних відкриттів, коли жителі Європи почали мандрувати і поселятися на всіх континентах планети.

Дерево, яке є в Інтернеті, містить анонімні дані про те, коли і де всі померли. Коли команда Ерліха проаналізувала дані, щоб визначити тенденції, пов'язані зі шлюбом і смертю, то виявили, що генетика може грати меншу роль в тривалості життя, ніж вважалося, а поява масового транспорту була не єдиною причиною, через яку люди почали брати шлюби з людьми, які живуть порівняно далеко.

Раніше вчені вважали, що в минулому люди частіше вступали в близькоспоріднені шлюби через нерозвиненість транспортної інфраструктури і відсутності можливості регулярно спілкуватися з потенційними чоловіками і дружинами. Ситуація, як вважають прихильники цієї ідеї, змінилася в середині ХІХ століття, коли з'явилися перші залізниці, пароплави і телеграф.

Автори статті з'ясували, що це не так. Насправді, в середині ХІХ століття люди частіше брали шлюби з двоюрідними братами й сестрами і іншими відносно близькими родичами, ніж з незнайомими їм чоловіками і жінками, незважаючи на те, що їм доводилося проїжджати за 20-30 кілометрів для зустрічі з майбутньою дружиною або чоловіком. Тобто подібний вибір був зумовлений культурою і традиціями, які зникли не відразу.