50 років трамвая на Сихів

Будівництво трамвайної лінії на Сихів запланували ще в 1966 році. Проте на своєму шляху сихівський трамвай зустрів чимало перешкод – зміни влади, економічні кризи, провали колектора. Попри це трамвай на Сихів таки поїхав 17 листопада 2016 року – через вісім років після початку будівництва і через півстоліття з часу появи ідеї прокласти колію до нового житлового району.

ZAXID.NET разом з львівськими посадовцями і проектантами пригадав усю історію сихівського трамвая.

Трамвай із Сихова мав піти під землю

Перший у Львові і загалом Україні трамвай з’явився у 1880 році. Він був кінним і курсував за двома маршрутами – із залізничного вокзалу на площу Митну та на Підзамче. Через чотирнадцять років Львовом вперше проїхав електричний трамвай. З того часу трамвайні маршрути неодноразово змінювались – одні колії добудовували, інші закривали.

Кінний трамвай на площі Ярослава Осмомисла

Ідея будівництва трамвая на Сихів виникла фактично одночасно з початком розбудови найбільшого у Львові спального району. Сихів почав забудовуватися відповідно до генплану Львова 1966 року. Уже тоді у генплані було заплановане будівництво шляхопроводу над залізницею на тодійшній вулиці Криворізькій (зараз проспект Червоної Калини) і прокладання через нього трамвайної лінії. Тоді ж на проспекті Червоної Калини передбачили широку розділювальну смугу, по якій у майбутньому мали прокласти трамвайну колію.

Тим самим генпланом 1966 року передбачалося будівництво у Львові підземного трамвая і швидкісних трамвайних ліній. Згідно з цим документом, у центральній частині міста трамвайні колії мали пустити під землю, а з чотирьох сторін підвести до підземних колій наземні. За цим проектом, сихівський трамвай мав стати південною гілкою всієї схеми колій.

Колія мала проходити проспектом Червоної Калини і вулицею Стуса, а на перетині Снопківської та Івана Франка трамвай мав «пірнати» під землю. Тунель мав проходити під центром міста і виходити назовні в районі Підзамча. Під площею Соборною лінія перетиналася б з другим підземним тунелем і мала б станцію пересадки.

Олег Хаврон, директор ДП «Львівдіпрокомунбуд», яке спроектувало трамвайну колію на Сихів, розповів ZAXID.NET, що перший проект частини сихівської лінії від кільця «четвірки» на вул. Мушака до вул. Угорської розробили ще в 1986 році. Проте через розпад СРСР реалізувати його так і не встигли.

А от колію на вул. Княгині Ольги тоді таки побудували у 1988 році. Вона стала єдиним реалізоваим у радянські часи елементом грандіозного проекту з будівництва підземного і швидкісного трамвая у Львові.

1000 і одна перешкода

За часів незалежності України про будівництво колії на Сихів на довгий час забули. Щоправда, у 2004 році добудували сихівський міст через залізничну колію, по якому тепер також курсує трамвай.

Інженер ЛКП «Львівавтодор» Михайло Піндак пригадує, що новий проект трамвая на Сихів почали розробляти у 2007 році, а вже у 2008 році проклали перші 184 метри колії. «Колію проклали за безшумною технологією від палацу спорту на вул. Стуса до басейну «Динамо». Були дуже складні роботи з мережами. Спершу натрапили на електрокабелі, яким було понад 100 років, потім – на колектор», – каже він.

Вул. Стуса у вересні 2008 року, коли почали прокладати перші метри сихівської колії (фото Андрія Василюка)

Тоді будівництво колії зупинилося через нестачу коштів на реконструкцію інженерних мереж та підготовку до Євро-2012. Михайло Піндак зазначає, що за час «простою» будівництва трамвая на Сихів у Львові вдалося відремонтувати багато магістральних вулиць. «З 2008 до 2012 року тривала підготовка до Євро. Ремонтували багато вулиць, було багато роботи, і місту було не під силу будувати ще й колію на Сихів. Тому завершили асфальтні дороги до 2012 року, а у 2012 відновили проектування трамвайної колії», – розповідає він.

Восени 2011 року в уряді Німеччини заявили, що разом з Європейським банком реконструкції та розвитку і Львівською міськрадою співфінансуватимуть будівництво трамвайної лінії на Сихів.

У квітні 2012 року мер Львова Андрій Садовий повідомив, що місто має кошти на продовження будівництва сихівського трамвая. Того ж року функції замовника будівництва передали від управління капітально будівництва ЛМР до «Львівавтодору». Проте ще два роки після цього тривала підготовка до будівництва.

«У 2013 році провели тендер, переможцем якого стала турецька компанія «Онур». 8 травня 2014 року з підрядником підписали угоду про будівництво», – каже Михайло Піндак.

14 липня 2014 року будівництво колії відновили, проте цього разу з боку Сихова.

Будівництво колії на проспекті Червоної Калини у серпні 2014 року (фото Андрія Василюка)

Планувалося, що трамвайну лінію запустять уже в лютому 2015 року, проте відкриття неодноразово переносилось.

Через складнощі з будівництвом колектора, запуск відклали до кінця року. «Під час робіт ми не могли передбачити, що виникнуть такі проблеми з каналізаційним колектором. Обстеживши його, визначили, що він не підлягає реанімації. Відповідно, дозволити собі прокладати трамвайну колію, коли колектор у такому стані, було б абсолютно безгосподарно», – заявив тоді директор ЛКП «Львівавтодор» Олег Береза.

Проте отримання додаткового кредиту в сумі 6 млн євро від ЄБРР на реконструкцію колектору затягнулося. Відтак, Береза заявив, що трамвайну лінію на Сихів відкриють на початку 2016 року. Утім, і на початку 2016 року трамвай не поїхав, адже лише в лютому почали прокладати колектор на вул. Стуса новим для Львова підземним способом.

Ще однією перепоною на шляху сихівського трамвая став ринок «Санта-Барбара», який стояв саме там, де мала пройти колія. Працівники ринку довго відмовлялися переносити свої павільйони на інше місце.

Урешті в лютому 2016 року Львівська міськрада виділила підприємцям ділянку на вул. Антонича, щоб вони перенесли туди ринок. Демонтували ж павільйони на «Санта-Барбарі» лише у жовтні – за місяць до планованої дати запуску трамвая на Сихів.

Місце ринку «Санта-Барбара» 10 жовтня 2016 року (фото Олександра Шутюка)

У вересні мерія оголосила нову дату запуску – листопад 2016. Ще за десять днів до відкриття трамвайної лінії на вул. Угорській передшляхопроводом роботи були в розпалі. Тут облаштовували одне з розворотних кілець.

Розворотне кільце на вул. Угорській за десять днів до офіційного запуску трамвая (фото Ірини Рєвунової/ZAXID.NET)

17 листопада 2016 року трамвай на Сихів таки поїхав. Новий «Електрон» урочисто перервав символічну святкову стрічку. Планується, що до грудня він курсуватиме за скороченим маршрутом до кінотеатру імені Довженка.

Наприкінці грудня мають добудувати колію на місці колишнього ринку «Санта-Барбара». Таким чином від часу відновлення будівництва і до його завершення мине близько 2,5 років. Директор організації, яка спроектувала колію на Сихів, Олег Хаврон переконаний, що для такого масштабного проекту це доволі стислі терміни.

Додана вартість

У зв’язку з новими труднощами, які виникали під час будівництва, вартість реконструкції трамвая зростала. У підсумку проект реалізували за понад 27 млн євро. З них – кошти кредиту ЄБРР у розмірі 12 млн євро, грант німецького уряду у 5 млн євро, 1,5 млн євро технічної допомоги ЄС та за 8,85 млн євро з міського бюджету.

Значно змінився за час будівництва і проект трамвая на Сихів. «До проекту включили будівництво нового колектору, ремонт шляхопроводу через Хуторівку, облаштування з’їзду під шляхопровід і виїзду на Хуторівку, а також будівництво нової тягової підстанції. Вона буде забезпечувати електрикою трамвай і тролейбус, який планують пустити по Хуторівці на вул. Стрийську», – розповідає Михайло Піндак.

Роботи з прокладання колектора (фото Олександра Шутюка)

За його словами, саме новий колектор, а не колії і транспортні розв’язки, став найскладнішим завданням під час будівництва трамвая на Сихів.

Ще однин елемент, який спочатку не планувався, але врешті таки був реалізований, – диспетчерський пункт на розворотному кільці на вул. Вернадського за «Санта-Барбарою». Там водії трамваїв зможуть відпочити після рейсів.

Крім того, у новому проекті змінили конфігурацію платформ на зупинках – їх підвищили до рівня низькопідлогового трамвая.

Підвищені платформи з тактильною плиткою на зупинках (фото Олександра Шутюка)

На сихівській лінії облаштовані чотири розворотних кільця – на вул. Мушака (кінцева трамвая №4), на розі вул. Стуса та Угорської, на просп. Червоної Калини біля кінотеатру імені Довженка на за кінцевою зупинкою на вул. Вернадського.

Від запуску і до завершення будівництва колії на місці колишнього ринку «Санта-Барабара» трамвай курсуватиме за маршрутом №8 (площа Соборна – кінотеатр імені Довженка). До кінця року планують добудувати колію до вул. Вернадського. За маршрутом їздитимуть 13 трамваїв з інтервалом 5-6 хвилин. Серед них буде сім нових «Електронів», які купили цьогоріч за 6,9 млн євро в межах проекту з будівництва трамвая на Сихів. Крім «Електронів», за маршрутом №8 курсуватимуть і два модернізовані трамваї Tatra.

«І кожен фініш – по суті старт»

Добудовою колії до кінця проспекту Червоної Калини історія будівництва сихівського трамвая вочевидь не завершиться. Наступного року мають реконструювати площу Франка, зробивши там розв’язку таким чином, щоб трамвай із Сихова міг їхати по вул. Вітовського на залізничний вокзал, оминаючи центр. Михайло Піндак запевняє, що на час реконструкції площі Франка сихівський трамвай не зупиниться, оскільки площу ремонтуватимуть поетапно, лишаючи колії для проїзду.

Проте є і більш масштабні проекти. Сихів планують з’єднати трамвайною лінією з автовокзалом, а далі – з вул. Княгині Ольги.

Планується, що колію прокладуть від недобудованого шляхопроводу на вул. Княгині Ольги по вул. Трускавецькій і Стрийській до автовокзалу і потім по вул. Вернадського до нинішнього розворотного кільця за «Санта-Барбарою». Таким чином, зазначає Михайло Піндак, замкнеться коло пл. Соборна – Франка – Стуса – Вернадського – Трускавецька – Княгині Ольги – Сахарова.

У червні 2016 року «Львівавтодору» надали функції замовника на будівництво трамвайної лінії по вул. Вернадського до автовокзалу. Крім того, мерія планує отримати кредит у сумі 15 млн євро від ЄБРР на прокладання колії на цій ділянці.

Паралельно розробляють попередній проект колії від Княгині Ольги до автовокзалу з добудовою шляхопроводу через Наукову і транспортною розв’язкою за шляхопроводом. Михайло Піндак зазначає, що наразі проектанти думають, як організувати перетин трамваєм вул. Стрийської, яка має шість смуг руху. На його думку, збудувати колію від Аквапарку до автовокзалу можна за два-три роки, звісно ж, за умови наявності коштів.