«Побоююсь, звісно, але я в поліції вже сім років – і готовий говорити»

Тарас Пристай про причини страйку поліцейських

21:58, 19 січня 2022

Страйк поліцейських у будь-якій країні – це надзвичайна ситуація. Тим більше в Україні, де таке трапилося вперше. Причому навіть обіцяне урядом підвищення зарплат на 10% не вдовольнило поліцейських, і пасивний страйк (так званий «італійський страйк») триває. Як до цього взагалі дійшло і як поліцейські намагаються боротися за свої права – поговоримо сьогодні з Тарасом Пристаєм, головою первинної профспілки патрульних поліцейських Львова. Вітаю вас, Тарасе.

Доброго дня.

Дякую, що прийшли. Ви не побоюєтеся якихось наслідків для себе особисто за участь у цій програмі?

Звісно, побоююся. Але я вже працюю в поліції сім років, із 2015-го. Постійно обіцяють, що щось зміниться – і нічого насправді не змінюється. Навіщо чекати?

Ви готові зараз відверто розказати, як дійшло до цієї ситуації?

Так, я готовий розказати, в чому була причина, на мою думку.

Отже, загалом у медіа фігурує вимога, бажання поліцейських отримувати вищі зарплати. Яка зараз зарплата в патрульного поліцейського середня?

В оцій ситуації є передісторія. Тому що зарплату більшу хочуть усі – і це нормально. З 2015 року, коли я пішов працювати в нову Патрульну поліцію, яку пафосно…

Це ви ще з того першого призову?

Так. Дуже гарно медійно було розкручено – я в це повірив, я пішов працювати в нову Патрульну поліцію, де була нова машина, нова форма – і, як говорилося, нові підходи.

І міліція стала поліцією. Це дуже гарно виглядало, і я в це повірив. І тоді нам платили зарплату 8100 гривень – це в 2015 році, якщо середня заробітна плата на той момент була по Україні порядку 5000 гривень. Це було суттєво вище.

Тобто в півтора раза десь вища, так?

У півтора раза як мінімум. Це дозволило отримати великий конкурс на посади, і набрали багато світлих людей – нових, молодих, які готові були працювати, і дехто досі працює.

А тепер що змінилося?

З роками ситуація… Я підготував такий графік – якщо можна, покажу. На цьому графіку показано рівень грошового забезпечення. Тобто зарплата поліцейського – це верхня крива. А нижня крива – це середній розмір грошової зарплати по Україні. У 2021 році конкретно оця зарплата збіглася з середньою заробітною платою по Україні. Тому найбільше проблем…

Тобто якщо в 2015 році в півтора раза вища була від середньої по Україні, зараз вона однакова, як і середня по Україні.

Воно так старалося зберігатися – була різниця між середньою заробітною платою та заробітною платою поліцейських. До попереднього року. Тому останньою краплею перед тими всіма розмовами стали надбавки – так би мовити, 13-та зарплата, доплати. Тому що загалом зарплата поліцейського складається: звання, оклад, умови праці, «нічні» – і величезний розмір премії, якою урівнюють абсолютно всі решта питань.

Тобто якщо приходить новий працівник поліції в патрульну, у Львові зокрема, і взяти мене (у мене звання старший лейтенант, стаж роботи шість з хвостиком років) у нас буде фінальний однаковий розмір грошового забезпечення. Тобто за рахунок премії нівелюється і стаж, і робота як молодого, так і старшого.

Тобто ви маєте на увазі, фінальна зарплата, яку на руки отримуєте, однакова?

На руки отримуємо абсолютно однакову суму грошей. Це перше.

Але про який порядок цифр ідеться, скільки ви отримуєте?

У мене зарплата 13 200 гривень. Це у містах-мільйонниках отримують патрульні.

13 200 – це патрульний поліцейський із семирічним майже стажем?

Як із семирічним, так і з піврічним стажем отримує 13 200 гривень, умовно. В Києві трошки більше – порядку 15 000. Хоча проблема найбільша зараз у містах-мільйонниках зараз складається, тому що люди йдуть. Як ви бачите, зарплата середня зрівнялася, і просто патрульний, маючи ненормований робочий графік, маючи нічні зміни, маючи постійне емоційне напруження, тому що робота складна, їздячи 24 години на добу, будучи на підхваті…

Є ризики для життя навіть, я б сказав.

Ідуть на цивільні роботи, де зарплата не менша, зате набагато легше емоційно працювати. Тому є відтік кадрів. Найбільша проблема у містах-мільйонниках – Київ, Харків, Одеса, Львів. Це тільки починається, воно буде продовжуватися, якщо щось не робити в тому плані.

Я розумію, що офіційно вам заборонені страйки – поліція не може страйкувати. Але, очевидно, у своєму середовищі ви обговорюєте. Чи є якісь вимоги сформульовані, що ви хочете? Яка би зараз зарплата влаштувала патрульних поліцейських у містах-мільйонниках, як ви кажете, де найбільша проблема?

Є різна позиція…

Я розумію, всі хочуть більшу зарплату. Але я маю на увазі обґрунтовану, яку ви хотіли би.

Комунікуємо ми у соцмережах, у месенджерах – у нас є багато створених груп як службових, так і цивільних, де ми обговорюємо наше життя. І є позиція, що хоча би 20-25 тис. грн повинен отримувати поліцейський для того, щоби станом на сьогодні могти закрити всі побутові питання. Оплатити комунальні послуги, хто орендує квартиру – орендувати, і щоби можна було за щось прожити, вже не говорячи про те, щоби щось відкласти.

У кого є сім’ї, в тих ситуація критичніша, тому що малих дітей треба годувати. От у мене – двоє дітей, дружина вдома в декретній відпустці, і я думаю про те, як мені підпрацювати на іншій роботі – що, знову ж таки, станом на сьогодні заборонено законодавством. Мені заборонено підпрацьовувати, наприклад, у сфері будівництва чи в сфері таксі. Про що пан міністр говорив, що нам планують розширити сферу…

Дозволити працювати охоронцями?

Наприклад, охоронцями.

Після нічної зміни, після…

Але тут є певна проблема. Як відомо вам, час від часу відбуваються ДТП – за участі патрульних поліцейських в тому числі, де основна причина (на моє глибоке переконання) є перевтома і виснаження людей. Графік у нас – дві ночі підряд.

Тобто дві ночі? А день?

Вдень людина спить, теоретично. Дві ночі підряд ви працюєте. А вам ще треба поїхати додому. А живете ви, наприклад, у районному центрі – десь у Буську. У вас 12-годинна зміна, ви здаєте зміну в кращому разі о сьомій-восьмій вечора – як правило, це і дев’ята, і десята година. Вам треба поїхати додому – це дві години. У вас залишається на сон чотири-п’ять годин. Це є непоодинока ситуація, і це суттєво впливає.

А такі тривалі зміни, вони зумовлені якимись нормативами – чи просто бракує поліцейських?

Цей графік є нормативами складений – 12-годинна робоча зміна в Патрульній поліції. Графік два дні підряд і два дні вихідного, дві ночі підряд.

Ну, раніше ж не втомлювалися поліцейські так.

У нас був інакший спочатку графік. Бо цей графік, що зараз, він юридично суперечить Кодексу законів про працю – але це не суперечило його введенню.

Для частини поліцейських, які проживають у Львові, в тих містах, де вони несуть службу, це зручно, тому що більше часу з’являється для того, щоби підпрацьовувати ще десь. Тому що там два дні, ще й «нічна» – ще десь пробують себе знайти. По факту воно так і є, триває вже не перший рік.

От у 2021 році чому ми підняли це питання? Тому що, окрім заробітної плати, поліцейські мають ще доплати – матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань. Вона корелюється від нічого, від нуля, до розміру грошового забезпечення. У 2020 році прийшло мені конкретно 12 500 гривень раз у рік. Так само і матеріальна допомога приходить на оздоровлення.

Це крім зарплати?

Окрім зарплати. Прийшло мені конкретно, умовно, 6,5 тис. грн – я вже точно не пригадаю. Це теж раз у рік має право поліцейський отримати таку допомогу. По-моєму, з 2020 року за рішенням Кабінету Міністрів нам оплачується додатково надбавка – ковідні, так би мовити. Тобто робота в режимі карантину, і ми мусимо забезпечувати безпеку. Ця надбавка теж суттєва.

Тобто з цими всіма надбавками середній розмір заробітної плати, якщо розділити сумарну суму за рік у мене конкретно, склав понад 18 000 гривень у місяць. В середньому, якщо розділити за рік. Тому, крім зарплати, надбавки суттєво впливають на фінансовий стан поліцейських. Тому про них так багато йде мова.

У 2021 році 13-ої зарплати як такої не було зовсім, матеріальна допомога на вирішення соціальних побутових питань склала 1157 гривень – і це вже певний мем, який ходив у нас по групах. Через суму тих факторів почали про це говорити.

Але це питання заробітної плати. На моє глибоке переконання, це не є основна проблема, чому зараз про це говориться і чому люди звільняються взагалі зі структури.

У нас є ненормований робочий графік, про який я говорив. У нас може бути так, що та сама зарплата (тобто грошове забезпечення, якщо правильно говорити) складається з більшої частини цієї премії. Є окремі керівники, які зловживають цією премією, і з юридичної точки зору керівник вправі їх формувати. З одної сторони, нам за рахунок цієї премії підвищують час від часу розмір грошового забезпечення. А з іншої сторони, керівник юридично може й повністю усю зняти, тому що він так вирішив. І є непоодинокі випадки, коли зловживають – не всюди, не всі підряд. Але це є один із методів впливу на особовий склад, наприклад, якщо щось не так, на думку окремих керівників.

Це якраз відповідь на те, чому небагато про це говорять людей – тому що кожен керівник має дуже широкий спектр інструментів впливу на особовий склад: починаючи від премії, завершуючи не дозволити звільнитися. Є в нас така проблема, виявляється.

Можуть не дозволити звільнитися?

Можуть не дозволити звільнитися. Тому що в мене є роздрукований лист. Він не зовсім гарної якості, але за підписом голови Національної поліції пана [Ігоря] Клименка. Він датується 31 травня 2021 року.

В чому тут, на мою думку, проблема? В тому, що цивільні люди можуть написати заяву на звільнення – пропрацювавши два тижні, спокійно піти, забрати свою трудову книжку і влаштовувати своє життя. А нам заборонили це зробити. Тому що, спираючись на нормативну базу 1991 року, наприклад, органи внутрішніх справ по факту, чого зараз нема, але менше з тим… Я вам зачитаю пункт 68, положення 114. «Особи рядового і начальницького штабу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніше, ніж за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт». Тобто як мінімум за три місяці має бути написаний рапорт.

Але менше з тим. Додатковий пункт четвертий: «Вважати прогулом невихід на службу без поважних причин поліцейських, які подали рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням після дат, зазначених у їх рапорті, за відсутності наказу про звільнення». Тобто навіть якщо проходить три місяці, і немає наказу про звільнення даного працівника, він на перший день після трьох місяців, на 91-й день не вийде – це буде вважатися прогулом. І згідно з дисциплінарним статутом він буде звільнений з органів внутрішніх справ по статті, так би мовити. Ось це є, на мою думку, явно не той шлях, куди треба йти.

Я розумію, Тарасе, але навіть нинішній міністр МВС казав, що масово звільняються поліцейські і великі недобори там – 20–30% брак особового складу, брак поліцейських.

Це станом на сьогодні. Ситуація буде погіршуватися, якщо її не змінювати. Оце є один шлях, який вибрали – заборонити звільнятися або тиснути на особовий склад.

Я вам розкажу одну історію – вона точно перевірена, не скажу просто, який райвідділ і яка область. Підходить керівник до слідчого і наполегливо радить, що конкретну справу потрібно закрити – бо так. Коли слідчий відповідає: «Тут всі матеріали говорять про те, що в даній справі має бути рішення, і явно не на користь цієї особи», – керівник вчиняє тиск на слідчого в будь-який спосіб. У результаті справу він забрав від цього слідчого і дає іншому слідчому, який її успішно закриває – не будемо вдаватися в деталі. Цьому слідчому приходить у кінці місяця зарплата в 5000 гривень, і керівник каже: «Зайдеш до мене». Цей слідчий заходить. «Питання ще є?» «Питань нема». Цей слідчий пише зразу ж рапорт на звільнення, дає керівнику. Керівник бере його рве, каже: «Ти не будеш звільнятися, ти будеш працювати за 5000». Оце один зі способів тиску на слідчих поганих керівників. Не усі погані, і не всюди це є – але це є неодиночні випадки.

А ваша профспілка якось акцентує увагу на таких випадках – якісь скарги писати? Врешті-решт, публічними робити такі випадки. Ви не хочете зараз називати, я розумію…

Це справа конкретного слідчого. Він захоче сам сказати – скаже. Я не вправі за нього вирішувати. Я рекомендував це питання вирішити публічно, рішення – за цим слідчим.

Але такі випадки є непоодинокі, за вашими словами?

Непоодинокі. Слава Богу, що я працюю в управлінні Патрульної поліції у Львівській області. У нас краща ситуація явно. Тим більше, це Патрульна поліція – у нас нема проблем, щоби заправити автомобіль чи його відремонтувати за власний кошт. Як правило, такого немає.

Якраз відремонтувати за власний кошт – не ремонтуєте? Бо це теж фігурувало як одна з вимог. Тобто поліцейський, доганяючи порушника… Ми всі бачимо американські фільми, коли просто автомобілями блокують дорогу – тобто це, зрозуміло, ДТП. І поліцейські після того ремонтують у нас власним коштом автомобілі?

У кіно виглядає дуже гарно.

Так.

Але в нас реалії зовсім інакші. Є, звісно, ситуації, коли б’ється, розбивається автомобіль, і бувають розмови про те, що інспектор може його відремонтувати за власний кошт. Таке є. Чи це його заставляють всіма прямими і непрямими? Ні, не заставляють. Але є ж у нас прийнятий законопроект, якщо не помиляюся, про матеріальну відповідальність військовослужбовця та осіб, прирівняних до них. І поліцейські так само йому підпорядковуються. Там є чітко фінансова відповідальність за завдання збитків.

Тобто це ви по закону маєте ремонтувати самі?

По закону роботодавець, власник транспортного засобу, має повне право юридичне подати в суд і в цивільно-правових відносинах відсудити в конкретного патрульного певну суму коштів на ремонт даного транспортного засобу. Що і відбувається.

І відбувається?

Таке відбувається, так.

Тоді, я так розумію, поліцейським нема сенсу рвати жили і когось доганяти?

Відповідно, ви, бачачи порушника, знаючи ці всі моменти, вже будете кілька разів думати над тим, чи варто доганяти його, чи варто ризикувати пошкодити транспортний засіб, за який потім будуть запитувати, і того порушника догнати. Це проблема. Це проблема на рівні страхування відповідальності загалом поліцейських.

Пробували через профспілку вирішити це питання, але як тільки ми спілкуємося з страховими компаніями, що ми хочемо застрахувати працівників поліції, їхню відповідальність – у нас не те, що йдуть по коефіцієнтах найвищих, нам часто відмовляють у цьому загалом. Страхові компанії не бажають працювати з правоохоронними органами для страхування.

Вони розуміють, що ви в зоні ризику, що ваші машини будуть битися частіше, ніж середні машини.

Або величезна сума [страхових платежів], яку, знову ж таки, ми не можемо потягнути.

Хотів уточнити. Оскільки страйки заборонені, вибрана така форма, що патрульні поліцейські просто не штрафують порушників ПДР. Чому така форма?

Не зовсім правильно. Штрафують, якщо в цьому є необхідність. Але якщо є незначне правопорушення, то стараються акцентувати увагу на усному зауваженні: попередити і розказати, знову ж таки, за цей страйк. Це ми запозичили, частково, з Польщі – тому що там у схожий спосіб привертали увагу до проблем. Мета – не страйкувати, мета – привернути увагу до проблем.

Нещодавно хвалився міністр [Денис] Монастирський, що на 10% всім піднімуть: і патрульним поліцейським, і Нацгвардії, МВС – всім на 10% піднімуть. Я так розумію, що це нікого не задовольнило?

Я вам скажу інакше. Поліцейські мають таку річ, як професійну деформацію: нам кожен день на службі хтось щось обіцяє. Хтось обіцяє більше не порушувати, хтось обіцяє більше не чинити щось ще незаконне. І в нас є вже таке сприйняття обіцянок, що обіцянки – це добре, але ми хочемо бачити конкретні документи, конкретні рішення, конкретні зміни до нормативних документів, які регламентують нашу діяльність. В тому мислі і розмір грошового забезпечення чи зарплати, якщо так назвати. Документів я ще не бачив.

Я розумію, але він чітко сказав про 10%. З того, що ми з вами говорили про розміри зарплат, я так розумію, то приблизно вдвічі мали б зрости зарплати?

Хоча б.

Хоча б. Тобто як ви отримаєте на 10% вищу зарплату – це заспокоїть поліцію?

Це не вирішить її від слова зовсім. Хоча краще, ніж нічого, якщо дивитися на це з іншої точки зору. На мою думку, вирішення всіх інакших проблем, окрім грошового забезпечення, дасть більший ефект, ніж саме підняття розміру грошового забезпечення на тих 10% чи навіть 20%.

Вирішіть решту: протабелюйте облік робочого часу, введіть табель (це нормальна європейська практика), доплачуйте поліцейським, які працюють понаднормово. Навіть серед поліцейських є достатньо людей, які захочуть вийти в додаткову зміну, щоб заробити тих 500-700 гривень до зарплати, виконуючи свої прямі функціональні обов’язки. Це вирішить проблему з нехваткою кадрів, у тому числі.

Час добігає кінця, але я хотів вам ще одне питання поставити. Ви від початку працюєте в Патрульній поліції.

З 2015-го.

Як вона змінилася за цей час? З’явилися хабарники?

Я вам скажу свою позицію по цьому питанню. Корупція – це є внутрішньодержавна проблема під номером №1. Патрульна поліція, поліція загалом не є винятком. У нас є багато державних структур і органів, які мають контролювати це питання в нашій структурі – це є Служба безпеки, це є ДБР, це є ДВБ (Департамент внутрішньої безпеки). Оце питання задайте їм – вони за це відповідають.

Я вас власне хотів запитати як людину зсередини, з системи, тому що я теж спостерігаю за діяльністю Патрульної поліції. І справді, в перші роки це було небо і земля, тобто ці люди ніколи навіть не натякали на хабарі, я не стикався з цим. А вже через кілька років почали з’являтися такі, як на мене, спроби натякнути на забар.

Я вам зі свого досвіду скажу: натякали на хабар з 2015 року, з початку. Є ж у людей бажання вирішити питання на місці, так би мовити.

Я маю на увазі натяки з боку поліцейських, а не порушників.

Хай дадуть відповідь компетентні органи по цьому питанню. Це буде повна і об’єктивна відповідь.

Зрозуміло, дякую вам за цю розмову. Нашим глядачам нагадаю, що сьогодні в нашій студії був голова первинної профспілки патрульних поліцейських Львова Тарас Пристай. Мене звати Олег Онисько, дякую, що читаєте і дивитеся ZAXID.NET.