«Аби вивезти всіх дітей, провів за кермом сім днів»

…Він знає історії хвороби всіх своїх пацієнтів: і тих, то вже одужав, і тих, хто зараз у ремісії, і тих, у кого лише виявили важке захворювання. Йому телефонують батьки дітей не лише з різних міст і сіл Миколаївської області, а й з різних міст світу, адже хворі діти зараз перебуваються на лікуванні у країнах Європи, Канади, США. Аби російські загарбники не позбавили цих дітей шансу на повноцінне життя, лікар сім днів поспіль практично був за кермом, він вивозив дітей подалі від обстрілів, бомбардувань. Заспокоївся лише тоді, коли 31 дитина була у Львові.

Мова йде про лікаря Михайла Адирова, який до війни був завідувачем онкогематологічного відділення Миколаївської обласної дитячої лікарні, а зараз – лікар-онкогематолог Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру.

Лікар-онкогематолог Михайло Адиров

Аби не натрапити на окупантів, дітей вивозили польовими дорогами

Миколаївщина потрапила під обстріли російських окупантів у перші дні війни, бої велися вже неподалік Миколаєва. Мер міста Олександр Сенкевич попередив: якщо бойові дії активізуються ще більше, то щоб не пустити ворога у місто, мости будуть розведені або підірвані і тоді виїхати буде неможливо.

«У відділенні було 16 пацієнтів і я розумів, що їх швидко треба евакуювати. Першу евакуацію ми організували 25 лютого, мости цього дня вже були розведені. Залишалася єдина дорога, якою можна було вибратися, але вона пролягала через Херсонщину, де вже були росіяни. Аби уникнути зустрічі з ними, їхали польовими дорогами. Нам допомагали місцеві мешканці, які добре знали місцевість», – каже Михайло Адиров.

На дорогах було багато блокпостів і щоб проїхати їх, йшло багато часу. Тривала дорога втомлює і здорових дітей, а у машині і автобусі їхали хворі. Якщо у звичні дні з Миколаєва до Львова можна добратися за день, то вони їхали три доби. У декого з дітей піднялася температура, в інших погіршилося самопочуття, довелося зупинятися і надавати медичну допомогу. До Львова вони добралися пізно вночі.

«Ми передали дітей в надійні руки і вранці знову вирушили до Миколаєва, бо там на нас чекали ще діти, які були вдома у перерві між лікуванням. Їх також треба було евакуювати, щоб вони могли продовжити лікування», – каже лікар.

Ніхто не має права позбавити дітей шансу на одужання

За його словами, друга евакуація пройшла легше, допоміг мер Олександр Сенкевич. До лікарні під’їхав автобус, який супроводжувала поліція. На цей час спеціально звели мости, аби діти могли виїхати. Дорога до Львова було трохи легшою.

Якщо у дитини під час війни виявляють онкологічні захворювання, їх скеровують до Львова, а звідси разом з іншими дітьми відпрвляють на лікування за кордон

Деякі діти опинилися у районах, де вже були російські загарбники і вони не могли швидко дістатися до Миколаєва. Тому, щоб врятувати і їх, лікар втретє поїхав до Миколаєва.

«Сім днів поспіль довелося провести у дорозі. За кермом були по 9 годин, але 31 дитину вдалося вивезти», – ділиться лікар.

У Львові в Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі діти трохи перепочили, їм надали необхідну медичну допомогу, підготували документи і відправили разом з дітьми з інших областей на лікування за кордон. Нині маленькі мешканці Миколаївщини лікуються у клініках Польщі, Італії, Нідерландах, Німеччини, Франції, Швейцарії, Бельгії, Португалії, Канади, США.

«З усіма своїми пацієнтами, їхніми рідними я на зв’язку. Інколи телефонують колеги з тієї чи іншої клініки, аби дізнатися дещо більше про дитину. Я в курсі того, як проходить лікування наших дітей і щиро вдячний колегам з різних країн, які надали хворим українським дітям можливість лікуватися у кращих клініках Європи і світу», – каже Михайло Адиров.

Оскільки відділення в дитячій лікарні в Миколаєві звільнилося, діти виїхали, онкогематолог залишився у Львові, допомагав львівським колегам евакуювати за кордон хворих дітей з інших областей. Спершу працював як волонтер, а на початку квітня як онкогематолог Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру.

Ворог і далі хаотично обстрілює Миколаїв. На початку квітня снаряд влучив на подвір’ я Миколаївської обласної дитячої лікарні, поруч зі «швидкими». Пошкоджено перший поверх дитячої лікарні, «швидкі», автомобілі.

Цей снаряд прилетів на подвір'я дитячої лікарні в Миколаєві

Коли в обласній дитячій лікарні міста запрацює онкогематологічне відділення, наразі невідомо. Лікар каже, що їхні пацієнти потребують високотехнологічного інтенсивного лікування, умов підвищеної стерильності, постійно стерильної води, електричного живлення тощо. І хоч російських окупантів відкинули від Миколаєва на 50-60 км, розпочинати лікування дітей з онкогематологічними захворюванями нереально. Поки йде війна, ніхто не може гарантувати їм належні умови. У місті понад місяць є проблеми з водою. Тож якщо у дітей виявляють нові випадки онкологічного захворювання, їх скеровують до Львова, а звідси відправляють на лікування за кордон.