Активіста «Нацкорпусу» Миколу Зінкевича відпустили під нічний домашній арешт

Його звинувачують у травневих заворушеннях у Львівській облраді

18:07, 31 січня 2018

Активісту «Національного корпусу» Миколі Зінкевичу, якому інкримінують завдання тілесних ушкоджень поліцейським під час заворушень у Львівській облраді 30 травня минулого року, як міру запобіжного захисту обрали домашній арешт на 2 місяці з обмеженням від 22:00 до 06:00 (ред. – тобто в ці години він повинен обов'язково бути вдома). Сам хлопець усі обвинувачення проти себе відкидає та не погоджується із домашнім арештом.

У середу, 30 січня, питання про обрання міри запобіжного захисту розглядав слідчий суддя Галицького районного суду Львова. Прокурор та слідча, які розслідують справу Миколи Зінкевича, вимагали у суду цілодобового домашнього арешту для підозрюваного, мотивуючи це тим, що він неодноразово ігнорував виклики слідчої.

Натомість захисники Миколи Зінкевича намагались довести у суді, що цілодобовий домашній арешт стане перешкодою для навчання хлопця – він навчається на денній формі економічного факультету Львівського державного університету внутрішніх справ. Відтак адвокати наполягали на тому, аби суд відпустив Миколу Зінкевича на поруки депутата Львівської міської ради від ВО «Свобода» Андрія Карбовника та депутата Львівської обласної ради від цієї ж політсили Михайла Нискогуза. Обоє депутатів були присутні в залі суду та підтвердили, що можуть поручитись за підозрюваного.

Відтак суд прийняв рішення встановити для Миколи Зінкевича домашній арешт, обмежений 22:00 та 06:00, тобто зобов’язав його впродовж двох місяців ночувати вдома і з’являтись на всі виклики слідчої.

Фото ZAXID.NET

Нагадаємо, Миколу Зінкевича підозрюють у завданні тілесних ушкоджень поліцейським під час заворушень у Львівській облраді 30 травня. Сам хлопець не заперечує, що був тоді в облраді, однак стверджує, що не робив жодних неправомірних дій. Він сказав, що не погоджується із мірою запобіжного заходу, однак ще не знає, чи подаватиме апеляцію на це рішення.

Під час розгляду справи біля Галицького райсуду було близько 50 активістів «Національного корпусу». За словами одного з них – Святослава Сірого, вони прийшли підтримати свого побратима.

Як повідомляв ZAXID.NET, під час засідання сесії Львівської облради 30 травня 2017 року активісти «Сокола», нацкорпусу «Азов» (ред. – тепер «Національний корпус»), Легіону «Cвобода», ОУН і «Правого сектору» пікетували облраду. Учасники мітингу були обурені зволіканням президента з підписанням закону про амністію для бійців АТО. Спочатку кілька активістів на початку засідання записалися в порядок денний. Поки депутати дійшли до розгляду їх питання, вони почати палити димові шашки і розпилювати сльозогінний газ перед ЛОР. Потім вони увірвалися в сесійну залу, вибивши двері. Голова ради оголосив перерву, проте радикали не випускали депутатів. Роботу сесії призупинили.

Нагадаємо також, закон про амністію Верховна Рада ухвалила 7 липня 2016 року. Він передбачає амністію для найбільш вразливих категорій засуджених, а також тих, хто захищав незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брав участь в АТО й отримали статус учасника бойових дій. Однак 17 серпня президент України Петро Порошенко наклав вето на цей закон. На його думку, цей закон необхідно було узгодити з положеннями Кримінального кодексу і закону «Про застосування амністії в Україні». Згодом до закону внесли зміни, а 2 серпня 2017 року президент його підписав.