Аморальна комісія

Днями у мережі з’явилося звернення українських митців до Кабміну із вимогою ліквідувати Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі.

14 січня комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації підтримав законопроект про внесення змін до закону про захист суспільної моралі, яким передбачається ліквідація цієї комісії. Відповідне рішення підтримали на засіданні комітету, повідомив Укрінформ.

Голова Нацкомісії Василь Костицький, виступаючи на засіданні комітету, обґрунтовуючи доцільність її існування, розповів, що наразі одна експертиза фільму чи друкованого видання коштує близько 5-6 тис. грн. Таким чином, за рік Нацкомісія, на утримання якої в держбюджеті передбачено 3 млн. грн., за словами Костицького, заощаджує державі 50-60 млн грн.

І громадськість, і парламент уже не вперше роблять спробу ліквідувати цей орган, діяльність якого митці все частіше називають проявами цензури.

Як правило, як і цього разу, каталізатором стають якісь гучні заяви, дії чи рекомендації самої комісії.

Тож ми вирішили нагадати найбільш резонансні з них.

«Мумітроль» та етичні норми

У 2008-му році НЕК з питань захисту суспільної моралі визнала текст пісні «Мумітроль» групи «Скрябін» таким, що порушує етичні норми.

Висновок НЕК говорить: «Текст пісні «Мумітроль» є таким, що порушує етичні норми, правила поведінки, що склалися в суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадянський обов’язок, совість, справедливість, та завдає шкоди моральності суспільства.  

Правомірність виходу в ефір таких аудіовізуальних творів, як «Мумітроль», «що поширюють інформацію, яка посягає на честь і гідність особи» та «можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків» регламентуються ст. 6 Закону України «Про телебачення та радіомовлення”», - йдеться у висновку.

«Порнограф» Ульяненко

У 2009 році НЕК з питань захисту суспільної моралі визнала «порнографічною продукцією» новий роман лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка, знаного українського письменника Олеся Ульяненка «Жінка його мрії».

Видавці нової книжки Олеся Ульяненка, харківський «Клуб сімейного дозвілля», позиціонували твір як любовний роман.

Начальник відділу експертизи у галузях друкованої продукції, товарів та послуг Управління експертизи у сфері захисту суспільної моралі В.О.Ковальська у своїх висновках охарактеризувала автора як суперечливого постмодерніста та означила «гріхи» письменника. Зокрема у висновку йдеться:

 «Персонажі твору використовують нецензурну лексику та брутальні вирази (наприклад, «бля», «вхер», «підарок», «трахатись»)».

Як наголошував тоді письменник Михайло Бриних, у творі, за який Ульяненко отримав Шевченківську премію (роман «Сталінка»), вживалися ті самі слова.

Також у висновку йдеться: «Разом з тим у творі присутні епізоди, основна мета яких полягає в брутальному натуралістичному зображенні процесу статевого акту персонажа із анатомічними деталями статевих органів, орально-генітальні, орально-анальні пестощі, фістінг, мастурбаторні та еякуляторні дії (...). При цьому художня майстерність, мовна виразність автора може сприяти спонуканню негідних інстинктів у читача, що дає підстави визнати їх порнографічними».

Твір було визнано продукці'. порнографічного характеру, обіг якої в Україні заборонено. Відтак видавництво прийняло рішення вилучити книжку з продажу.

Крім самого факту заборони твору, українську культурну спільноту обурили й численні граматичні помилки у тексті висновку.

Письменник подав позов до суду міста Києва щодо визнання протиправним і скасування  рішення Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Суд не знайшов у книзі ознак порнографії. Сам письменник помер менше, ніж за рік після цього.

І ти, «Бруно»!

З подачі все тієї ж таки комісії і захисту суспільної моралі у 2009 році Мінкульт заборонив показ американського фільму «Бруно».

«За висновками Експертної комісії з питань розповсюдження й демонстрування фільмів при Міністерстві культури і туризму України, фільм "Бруно" (Bruno) (режисер - Л. Чарльз) містить художньо невиправдану демонстрацію статевих органів та стосунків, гомосексуальних статевих актів у відверто натуралістичній формі, показ гомосексуальних збочень, ненормативну лексику, прояви садизму, антисоціальної поведінки, що може завдати шкоди моральному вихованню громадян», - йшлося у заяві Мінкульту щодо видачі державного посвідчення.

У своєму рішенні Мінкульт керувався зокрема і висновком НЕК, у якому йдеться: «визнати, що відеозапис фільму «Бруно» не відповідає вимогам чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, оскільки належить до продукції порнографічного характеру».

У фільмі «Бруно» британський комік Саша Барон Коен виконав роль австрійського гламурного фотографа­-гея.

Цікаво, що світові ЗМІ активно відгукнулися на заборону фільму в Україні.

Британська The Guardian навіть припустила, що заборона на цей фільм може бути одним із етапів передвиборної кампанії Віктора Ющенка.

Розпусник «Губка Боб»

У 2012 році Нацком моралі проводила окреме засідання для вивчення звернень про заборону до показу в Україні низки мультфільмів, зокрема «Лунтик», «Маша і Ведмідь», «Телепузики», «Покемони», «Сімпсони» та «Губка Боб». Приводом для цього стала поява брошури, розміщеної на сайті з назвою «Сім'я під покривом Богородиці», автори якої закликали громадськість до введення заборони на показ перерахованих вище мультфільмів в Україні.

Автори, зокрема, вважають, що мультфільм «Губка Боб» пропагує гомосексуалізм, «Маша і Ведмідь» – містить садистські елементи й заперечує сімейні цінності, а в мультфільмі «Лунтик» їх обурило те, що його головний герой – інопланетянин.

Автори цієї брошури звернулися до Нацкомісії з моралі із проханням заборонити показ в Україні цих мультфільмів.

«У підсумку досліджень виявилось, що усі мультфільми – це спецпроекти, скеровані на руйнацію родини, пропаганду збочень, наркоманії тощо».

До списку потрапили також «Покемони» та «Телепузики», а також мультсеріали «Сімпсони», «Футурама» та «Південний парк».

«Якщо члени комісії беруть до уваги повідомлення, поширені на невідомих сайтах, опубліковані невідомо ким, то з таким успіхом ми скоро можемо збирати комісії з приводу того, що там на парканах пишуть і в під'їздах», - зауважила тодішній генпродюсер телеканалу ТЕТ Ірина Костюк.

У 2013 році голова комісії Василь Костицький заявив, що комісія мультфільмів не забороняла, проте він вважає, що «такі мультфільми, як «Сімпсони» і «Південний Парк» руйнують дитячу психіку». Саме тому декілька серій цього мультсеріалу комісія наказала перенести на вечірній час.

«У «Південному парку» була серія, за якою ми прийняли жорстке рішення, оскільки там було словесне обговорення порнографічних сюжетів. І судові експерти, і наші експерти, і науково-дослідні інститути дитячої психології, соціальної психології вважають, що це порнографія. Тож ми цю серію визнали такою, що суперечить законодавству України», - озвучив рішення комісії Костицький.

«Ганьба!» лауреату Канн

Поштовхом до нової спроби ліквідувати комісію став випадок, який трапився вже у 2015 році. Під час перегляду фільму Мирослава Слабошпицького «Плем'я» у київському Будинку кіно, на який завітали представники комісії. Під час перегляду вони кричали «Ганьба!».

«На показі фільму «Плем'я», була повна зала. [...] Місце мені знайшлося в одному ряді з Василем Васильовичем Костицьким (хто не знає Голова Національної Експертної Комісії з питань захисту суспільної моралі). [...] «Членів комісії» була більша половина зали, і вони почали скандувати «Ганьба!»», - зазначив один із глядачів.

Нагадаємо, стрічка «Плем'я» вперше в історії України стала «Відкриттям року» Європейської кіноакадемії, а також отримала три із чотирьох можливих призів Тижня критики Каннського кінофестивалю. Крім того вона здобула понад 30 призів на міжнародних кінофестивалях.