Антимонопольний комітет закрив справу «Роттердам+»

Антимонопольний комітет України закрив антимонопольне розслідування по Роттердам+ проти Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Про це повідомляється на сайті АМКУ.

Справа була розпочата за інформацією Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

«У бюро зазначали, що НКРЕКП протягом 2016−2017 років проводила розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії (ОРЦ) з порушенням алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній розрахунковий період на користь ТЕС. Порушення алгоритму могло свідчити про повернення до „ручного режиму“ та суб'єктивного ціноутворення для теплових електростанцій. Це могло надати останнім переваги порівняно з іншими учасниками ринку (конкурентами), зокрема атомними електростанціями (за інформацією НАБУ та ДП НАЕК Енергоатом). А тому саме дії НКРЕКП, які полягали у незастосуванні протягом 2016−2017 років Порядку ОРЦ (застосування із порушенням алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ) під час встановлення прогнозованої ОРЦ, могли містити ознаки порушення…», — йдеться в повідомленні.

АМКУ прийшов до висновку, що цінова конкуренція на ринку електроенергії у моделі, яка існувала до 1 липня 2019 року, у зв’язку зі значним державним впливом була обмеженою. В комітеті додали, що в 2016 – 2017 роках не відбулося суттєвої зміни часток суб'єктів господарювання на ринку, а також жодного із крупних гравців не було усунуто з ринку. Крім цього, показники фактичної рентабельності усіх видів генерації у 2017 році засвідчили тенденцію до зниження у порівнянні із попереднім роком.

«Жодна експертиза, наявна в матеріалах справи, не встановлює факту та розміру збитків, завданих учасникам ринку генерації електричної енергії, тобто потенційним конкурентам ТЕС», – заявили в АМКУ.

Таким чином, інформація про те, що НКРЕКП порушував антимонопольне законодавство, не підтвердилася.

«Комітет зазначає, що відсутність в діях суб'єктів господарювання чи органів влади порушення законодавства про захист економічної конкуренції не виключає можливого порушення інших норм законодавства України», – додали в Комітеті.

Як інформував ZAXID.NET, в серпні 2019 року НАБУ повідомило шести особам, причетним до запровадження формули Роттердам+, про підозри в нанесенні споживачам електроенергії збитків на суму 18,87 млрд грн. Йдеться про ексголову НКРЕКП Дмитра Вовка, ексчлена НКРЕКП Володимира Євдокимова, а також двох співробітників Нацкомісії і двох топ-менеджерів енергохолдингу ДТЕК олігарха Ріната Ахметова.

За даними слідства, представники ДТЕК натиснули на керівництво НКРЕКП, щоб воно включило в тариф на електроенергію, яку виробляли ТЕС цієї групи, витрати, яких насправді не було — на доставку і перевалку енергетичного вугілля в Україні з портів у Європі. У березні 2016 року НКРЕКП схвалила формулу Роттердам+. Це призвело до зростання вартості всієї електричної енергії. В результаті подорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, в тому числі і першої необхідності.

У ДТЕК заявляли, що вважають претензії НАБУ «безпідставними та необґрунтованими». Вовк назвав справу «розкрученою медійно-юридичною бульбашкою».

Що таке «Роттердам+»?

Це формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції, вона застосовувалася у 2016-2019 роках.

Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме у порті міста Роттердам, що у Нідерландах. До цієї ж ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій (під виглядом російського вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.

Найбільше від цього вигравав олігарх Рінат Ахметов, оскільки саме його компанія ДТЕК є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію.

У березні 2017 року Національне антикорупційне бюро почало кримінальне провадження з приводу формули «Роттердам+». Досудовим розслідуванням було встановлено, що голова і члени НКРЕКП, використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби та діючи в інтересах генеруючих компаній, навмисне, з метою створення умов отримання ГК ТЕС надприбутків, у січні-березні 2016 року за розробку порядку формування оптової ринкової ціни («Роттердам+») забезпечили включення в нього відверто необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Таким чином, вони створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії на оптовому ринку.

НАБУ оголосило шість підозр – чотирьом посадовцям НКРЕКП, зокрема тодішньому голові регулятора Дмитру Вовку, а також двом топ-менеджерам ДТЕК – Борису Лісовому та Івану Гелюху. Дії усіх шістьох кваліфікували як «Зловживання службовим становищем».

З запуском нового ринку електроенергії, який стався 1 липня 2019 року, методика формування оптової-роздрібної ціни на електроенергію, більш відома як формула «Роттердам+», припинила своє існування.