В Острозі на Рівненщині археологи проводять розкопки в історичній дільниці міста. Вже вдалось виявити ливарню XVII століття та підземну споруду, вал ХІ століття, матеріали трипільської культури. Серед знахідок є також посуд Х ст. Ці різночасові знахідки свідчать про активне життя міста від найдавніших часів. Про знахідки в Острозі розповів Укрінформу керівник розкопок Павло Нечитайло.
Дослідження ділянки на вул. Академічній, 4 у центрі Острога розпочались ще у 2022 році і тривали у 2023-му. Цього року їх продовжили, ними займається Правобережна комплексна експедиція «Охоронної археологічної служби України».
Археологам вдалося вже віднайти фрагменти посуду, які датуються Х століттям, ливарню XVII століття та підземну споруду середньовічних часів. Павло Нечитайло зазначив, що культурний шар на цій ділянці сягає глибини понад 3 метри. Там відкрили об’єкти X ст., монгольського періоду і часу найбільшого розквіту Острога – XVI-XVII ст. В нижніх горизонтах розкопу була яма трипільської культури. Це фрагменти столового посуду, крем’яні знаряддя та зернотерка, які можуть датуватись 3600-3500 до н.е.
«До XVII століття відноситься цікавий об’єкт, складений з цегли великих розмірів – 31 х 17 х 7,5 см. Це округла споруда, верхня частина якої викладена у формі шестипелюсткової квітки. Верхня частина цієї ливарні була обмащена глиною і тут виплавляли якийсь мідновмісний сплав. Можливо, бронзу в невеликих кількостях. З якою метою, ми ще не знаємо. Дослідження попередніх років та наші показали велику кількість шлаків у цьому місці і це, як на мене, дуже цікавий індустріальний об’єкт Острога», – розповів Укрінформу археолог.
Фрагмент підземелля під ливарнею має довжину до 6 м. Його вирізали в глині, а склепіння було стрільчастим готичним. Воно обвалилося, коли будували ливарню.
«Ця підземна споруда цікава тим, що вона проходила під оборонним валом Острога. Підземелля має вид галереї, тунелю. Там на рівні підлоги знайшли матеріали першої половини XVII століття: фрагменти кахель, керамічного та скляного посуду, цвяхи і деформовану свинцеву кулю. Біля нього існувала прибудова з дерев’яними конструкціями та шість сходинок, вирізаних в глині і оббиті дошками. Можливо, це залишки таємного ходу, яким гарнізон міста міг здійснювати контратаки в разі облоги. Внаслідок пожежі чи якихось військових дій дерев’яна прибудова до підземелля згоріла і впала всередину», – пояснив Павло Нечитайло.
Історик Микола Бендюк розповів, що підземний хід вів у рів за межі оборонного валу: «Над цим входом був власне вал, який насипали острожці ще в XI столітті. Очевидно, на початку XVII століття хтось зробив підкоп, щоб можна було повз охорону вийти за місто. Через років 40 підземний хід засипали і на його місці хтось з острозьких ливарників збудував піч для відливу прикрас з бронзи».
Окрім цього, археологи виявили стаціонарне вогнище та фрагменти посуду Х століття, а також двокамерну піч Х століття. Нагадаємо, раніше під час археологічних розкопок у Рівному Павло Нечитайло з колегами виявили споруду з п’ятьма печами для випікання хліба Х століття. А торік науковці дослідили садибу представника місцевої знаті часів Русі.
Фото Павла Нечитайла, Ірени Сенькович, Олександра Ковальчука