Аудит літніх подій

Аудит культурних подій, що відбулися у Львові у червні-серпні, зібрав кілька помітних подій, обговорення яких супроводжувалося дуже різними і несподіваними часом думками і судженнями референтів. Ініціатором проведення такого щомісячного (із перервою на літні місяці) аудиту є Центр культурного менеджменту.

Референти аудиту: Ірина Магдиш, Наталка Космолінська, Аліна Небельмес, Тарас Федорчак, Андрій Падур – подіями літа визнали:

Драма UA. Як відзначив кожен з референтів, у фестивалі відчувається розвиток (А.Небельмес), добрий менеджмент (А.Падур), якісніші тексти та автори (І.Магдиш).

Поруч із цим фестом важко не згадати україно-польського фестивалю мистецтв Fort.Missia. «Це єдиний такий фестиваль на Львівщини, що поєднує мистецтво, театр та музику на одній (колись закритій) території. Фестиваль має стиль і культурні пропозиції для дуже різних людей – від брейку до народних хорів, від театру до ночі поезії, від ленд-арту до української якісної попсової музики. Долучаючи місцевих мешканців  до  організації фестивалю, він надає їм можливість бути не тільки пасивними глядачами, але ніби співорганізаторами і господарями. Просвітницька функція фестивалю безсумнівна. Коли сільських діточок фотографують біля модерних інсталяцій ленд-арту, бо то мистецтво – це ліпше, ніж біля рожевих китайських слонів навпроти Оперного», - зазначила Ірина Магдиш.

Тиждень актуально мистецтва. Дехто з референтів вважав, що треба відокремити певні акції ТАМ (А.Небельмес), однак більшість схилялась до думки, що це повноцінний комплекс різнорідних подій (Н.Космолінська: «ТАМ - комплекс промоції актуального мистецтва»), хоч деякі з них були справді невдалі (зокрема, викликали цькування (кидання цегли у міліціонера), відразливі («Дівчатка задумали погане»). Натомість потужним був проект «МедіаDеро» (А.Падур). «Гірше виглядала теоретична частина ТАМ, але не в частині організації, а в частині неучасті представників ВНЗ, музеїв, галерей, які представляють актуальне мистецтво. Хто буде цікавитись актуальним мистецтвом, якщо теоретики не відвідують конференції організовані для них же?» - риторично зазначила Наталка Космолінська.

Львівська національна наукова бібліотека України ім. В.Стефаника отримала 108 листів Грушевського серед інших 1000 листів епістолярної спадщини українського вченого, публіциста, історика, письменника Мирона Кордуби. «Листування особливих людей - це те, що не має цінності; те, що говорить про українців, історію, зв’язки безпосередньо. Приємно, що листи отримала бібліотека, і вони не «залягли» мертвою вагою у приватній чиїйсь колекції. До листів матимуть  доступ науковці, а відтак і дізнаватися про щось нове чи особливе зможуть прості читачі», - зазначила Аліна Небельмес.

Міжнародний фольклорний фестиваль «Етновир» зацікавив багатьох людей. Три дні охочі приходили на площі Ринок, щоби дізнатися щось нове про культуру інших народів.

Те ж саме відбулося під час фестивалю клезмерської музики «LvivKlezFest». Родзинкою фесту стало проведення традиційного єврейського весілля, що залучив у весільну процесію велику кількість людей. «По суті це перше львівське товариство, що вихлюпнуло свою культуру на місто», - пояснила Наталка Космолінська. 

Виставка Євгена Лисика та найменування у Львові вулиці ім’ям Квітки Цісик (між Лінкольном та Хвильового). Пам'ять та пошанування знаних родин родини Лисиків та родини Нагірних-Левів (Квітка Цісик).

У додатковій номінації «Маленькі або благочинні заходи» референти додали «Вечір кримськотатарської культури» та те, що за допомоги мешканців, українських майстрів та німецьких експертів із проекту "Муніципальний розвиток й оновлення старої частини міста", на площі Ринок, 40 відреставрована скульптура атланта (він тепер знову з рукою) . Як зазначили референти (І.Магдиш, Н.Космолінська, А.Небельмес), вечір кримськотатарської культури, попри невеликі потужності, вразив «сердечністю та щирістю від самих кримських татар, які розповідали і про звичні і про важкі періоди їхньої історії, яка в багатьох речах подібна до історії галичан». У реставрації атланта, приємно вразила небайдужість мешканця будинку, який зберіг частину руки скульптури до кращих часів, які все-таки настали.

Серед інших подій, які були важливими у літньому житті міста, але не стали подіями літніх місяців, відзначили: свято вулиці Богомольця, яка у планах мала нести об’єднавчий та просвітницький чинник, натомість пройшла «без серця, не було інтерактивності» (А.Падур), «було нудно, сухо, формат більше схожий на урочисту академію, а не на свято вулиці» (Н.Космолінська, І.Магдиш).

Дискусія виникла під час обговорення фестивалю «КіноЛев». «Назва «Міжнародний фестиваль» - не відповідає тому, що проводиться, є недотримання стандартів, які вимагає і фестиваль як такий, і «міжнародний фестиваль», - зазначив А.Падур. «Однак, якби не було цього фестивалю, чи знали би львів’яни про хороші українські, нехай і дипломні роботи, які ніде не можна знайти за невеликих винятків? Чи могли б ми побачити «Мудаки» Тихого? «Три історії Галичини»?», - апелювала А.Небельмес. «Конкурсні роботи доводилось, на жаль, дивитися при денному світлі, тобто на екрані не було нічого видно», - велася мова далі. «Ввечері фест збирав достатню кількість людей, які спеціально залишалися на нічні покази», - Н.Космолінська.

Тарас Федорчак зазначив, що вистава «Король Лір» у театрі ім.. Леся Курбаса із запрошеним режисером – це все-таки подія. «Рідко коли театри запрошують для постановки вистави іншого режисера, тим паче хорошого режисера. Та й сама вистава була відмінна від традиційного способу показу «Короля Ліра», - Т.Федорчак.

«На жаль, вистава вийшла трохи нудноватою. Якби я не читала «Короля Ліра», я б не зрозуміла про що там», - зазначила Н.Космолінська. «Місцями були достатньо цікаві і нові моменти», - нагадував Т.Федорчак. «Так, і якби їх можна було додати і все решта викинути вийшла б неповторна і чудесна вистава на 40 хв, а не на три години», - додала жарту Н.Космолінська.

Гірчичником (антиподією) літа стали такі події:

1. Зруйновані водозбірники XIV-XVII ст. на Федорова, 25-27 та зруйнований монастирський мур на вул. Лисенка, 14 – ці дві події говорять про велику неспівпрацю між інвестором і самим містом (мова про будівлі, а не про владу). «Цілком можливо, що у Львові дуже швидко збудують сучасні готелі і добрі дороги. Тільки якщо, будуючи їх, ми зруйнуємо старий Львів, то готелі будуть порожніми, а дороги – об’їзними», - зазначила Ірина Магдиш.

2. Процедура «конкурсу» і «переможці» на проект пам’ятника Б.І.Антоничу у Львові.

3. Багаторічна неспроможність усіх управлінь Львівської міської ради вирішити кадрове питання у Першому українському театрі для дітей та юнацтва.

П.С. Повну версію аудиту можна знайти на сайті Центру культурного менеджменту.