Як виглядав інтер’єр хат українських гетьманів та іншої козацької старшини? На це питання частково можуть дати відповідь у Національному заповіднику «Гетьманська столиця» в Батурині, де серед інших артефактів зібрали колекцію кахлів XVII–XVIII століття. Цю гетьманську столицю знищили у 1708 році за наказом російського царя. Тож всі теперішні будівлі у Батурині – відбудовані. Однак на знахідки минулої історії натрапляють не лише професійні археологи, але й звичайні мешканці містечка. Команда Ukrainian Heritage Monitoring Lab, яка оцифровує музейні колекції з різних регіонів, показала фото кахлів із Батурина.
У гетьманський період Батурин був провідним центром керамічного виробництва та виготовлення орнаментованих кахлів. Тамтешні вироби виконані у своєрідній манері із оригінальними мотивами. Кахлі у різний час випадково знайшли у Батурині та околицях під час звчичайних побутових справ, наприклад, будівництва чи навіть городніх робіт.
«Отак копаєте собі город навесні під бурячки чи картоплю, а знаходите … кахлі XVII століття. Під час оцифрування музейних колекцій наші фахівці дізнались не одну неймовірну історію і це не лише звичний життєвий цикл предмету – використання його за призначенням першими власниками, а й процес створення, зміни, переміщення чи пошкодження, які стають основою унікальності та цінності експонатів», – розповіли на сторінці НеМо.
Наприклад, на території заміської резиденції гетьмана Івана Мазепи на Гончарівці у передмісті Батурина знайшли кахлю з херувимом та акантовим листком, поширеним орнаментальним мотивом європейського бароко XVII–XVIII століття, що символізував життя, відродження, духовну силу, або пальметою (символ життя, перемоги та духовного тріумфу). Під час реставрації будинку генерального писаря і судді Кочубея виявили кахлю із зображенням стилізованого граната (символ достатку, родючості, єдності).
Коли будували шкільний тир, викопали уламок кахлі XVIII ст. із зображенням хати. А в Кочубеївському парку знайшли шматок кераміки, схожої на косівську – у зеленому, коричневому і жовтому кольорах. Фахівці відзначають, що доволі рідкісними є зразки із синіми, блакитними бірюзовими поливами: вони свідчать про складні технологічні прийоми та високий рівень виробництва.
«У колекції представлені прості кахлі повсякденного вжитку і високохудожні рельєфні вироби з орнаментальними, геральдичними та бароковими сюжетами. Стилістика більшості кахлів засвідчує творче переосмислення європейських барокових впливів у межах локальної ремісничої традиції. Технологічні характеристики, зокрема, добір глин, способи формування, характер рельєфу, колористика та типи полив – свідчать про високий рівень професійної майстерності батуринських керамістів», – відзначають фахівці НеМо.
Серед найпоширеніших сюжетів для розписів кахлів, знайдених у Батурині:
- орнаментальні мотиви,
- рослинні та геометричні композиції,
- зображення озброєних козаків на конях,
- птахи, міфічні створіння,
- іконописні символи – наприклад, херувими.
Всі ці знахідки зібрали у музейній колекції заповідника. Навіть уламки печей можуть дати уявлення про моду і побут тогочасних мешканців. Колекція кераміки налічує понад 8500 фрагментів та цілих виробів 353 різновидів кахлів.
Нагадаємо, московське військо за наказом Петра I у листопаді 1708 року повністю винищило понад 10 тисяч мешканців Батурина. Місто пограбували і спалили. Це було помстою московського царя за те, що Іван Мазепа під час Північної війни підтримав шведського короля Карла XII. У заповіднику відбудували цитадель Батуринської фортеці, палац останнього гетьмана Кирила Розумовського, будинок Генерального суду, козацьку церкву-усипальницю та інші будівлі.