Бути Іваном Малковичем

Вже понад 20 років неможливо говорити про українське книговидання, оминувши особу Івана Малковича. Письменник та видавець, він відомий широкій аудиторії як «батько» українського Гаррі Поттера - адже саме його видавництво, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», переклало та видало серію книг про пригоди молодого чарівника. Але Малкович зробив набагато більше, щоб привчити українських дітей читати українські книжки.

Завдяки його наполегливості у друк вийшли десятки казок та історій для дітей та підлітків. А починаючи з 2008 року «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» працює і для дорослої аудиторії, видаючи «Записки українського самашедшего» Ліни Костенко, «Гамлета» та «Ромео і Джульєтту» в перекладі Юрія Андруховича, та інші книжки. 

Сьогодні, 10 травня, найдобріший поет української літератури святкує день народження. З нагоди 55-річного ювілею ZAXID.NET зробив підбірку цитат і висловлювань про те, як це - бути Іваном Малковичем. А на додачу до правил життя ми підготували тест, який покаже, наскільки добре ви знаєте іменинника.

Про себе

Я в молодості був дуже «забавовий» — міг співати, танцювати так, що ноги мало не на шафу закидав. («Україна молода», 2011)

Про книжки

Книжка — це мистецтво, це добра емоція. Часто шлях до неї дуже напружений, на грані добрих стосунків. («Україна молода», 2011)

З перших днів у мене з’явилося кредо, якого я дотримуюся й до сьогодні: якщо в книгарні серед безлічі книжок дитятко потяглося руками до найкращої — то це має бути книжка українська, бажано наша, абабагаламазька. («Платформа», 2014)

Я не вивчаю ринок, я просто видаю цікаві книжки. (hromadske.tv, 2015)

Тільки наш бухгалтер, яка працює з першого дня видавництва, знає, наскільки мало мене цікавить бізнес і наскільки я мало розуміюся на дебеті–кредиті. («Україна молода», 2011)

Те, що з’явилася електронна книжка – це сигнал, що ми готуємося до далеких подорожей. Тепер люди багато мандрують світом, ми ж не можемо забрати свої бібліотеки з собою, свої улюблені книжки, свою улюблену музику. І от людство знаходить такий спосіб, щоб ти міг у невеличкому об’ємі взяти з собою свої улюблені книжки. (hromadske.tv, 2015)

Я назвав львівський «Форум видавців» та «Книжковий арсенал» «Книжковим «Великоднем». Бо до цього «Великодня» видавці випікають свої пасочки, дуже багато. І освячують їх там присутністю людською. («Радіо Свобода», 2016)

Вдячний читачам за те, що вони в нас вірять. Неймовірно, що в цей сутужний час, коли держава з нас робить батраків, вони примудряються купити книжку і собі, і дітям. (espresso.tv, 2016)

Про поезію

Поезія — це не просто слова, це те, що залишається після прочитання. Це сяйво, що залишає по собі твір у нашій душі. («Платформа», 2014)

Поезія - вона там, де вирує людський дух, де триває боротьба між світлом і темрявою. Тому Богові поезії зараз цікавіше в Україні. (Insider, 2015)

Про країну

У нас багаті перспективи, нам би мудрих якихось керівників, то можна й гори зсунути і щасливих дітей вирощувати. («Українська правда, 2007)

Про зміни

Якщо є можливість робити щось, що є частиною культури, і я можу піднімати рівень дітей у цьому суцільному секонд–хенді культурному, у цій попсі, гламурі, то я з радістю це роблю. 

Я сам для себе шукаю позитиву, а знаходячи, намагаюсь ним поділитися з якнайбільшою кількістю людей. Я вважаю, що тільки так можна виживати й боротися і, не піддаючись, робити своє, робити ще краще.

Я не нарікаю на тем­ряву, а намагаюся запалити свою свічку.  («Україна молода», 2011)