Сьогодні ведучий ZAXID.NET Новин Андрій Дрозда розповість про російську музику, яку попри повномасштабну війну продовжують слухати українці, і чи є повістка до війська покаранням.
Не всі розуміють, чому не варто слухати російську музику
У центрі Львова, 7 травня, відбувся, на перший погляд, незначний побутовий конфлікт. Троє хлопців у престижному автомобілі гучно слухали російську музику. На це звернув увагу місцевий журналіст та радіоведучий Роман Гурський. Він зробив зауваження компанії та зафільмував агресивну реакцію хлопців на камеру смартфона. Один із них спробував забрати телефон та почати бійку.
Скільки разів ми самі були свідками подібних ситуацій, але проходили повз з думкою, що так не має бути, але якось буде. Роман Гурський належить до тих громадян, яким не байдуже, що відбувається навколо.
Гості Львова слухали музику Грігорія Лєпса, який відкрито підтримує режим Путіна, окупацію Криму і війну. В Україні заборонили його творчість, а від початку 2023 року Лєпс перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність.
Проте не всі розуміють як мінімум недоречність прослуховування пісень Лєпса в нашій країні. Пасажир Range Rover під час з'ясування стосунків з Романом Гурським заявив російською: «А если бы твоя музыка была в зоне политических конфликтов?». Тобто війна Росії проти України це лише політичний конфлікт.
Далі уся гоп-компанія залишила своє авто і втекла. Проте важливо, що Роман Гурський викликав патрульних і написав заяву за статтею хуліганство. Вже наступного дня, 8 травня, автомобіль зупинила патрульна поліція, а молодик з Range Rover публічно попросив вибачення. Кожен з нас нехай сам вирішить, наскільки щирим воно було. До речі, з'ясувалося, що цей персонаж – 20-річний одесит, а водій авто – 26-річний мешканець Донецької області. Тут не буде узагальнень про погляди всіх одеситів чи донеччан. Хіба зауважу, що це молоді українці, які чомусь обрали бути малоросами.
Повістку як покарання застосовують не вперше
Покарати компанію у патрульній поліції вирішили не лише протоколом про дрібне хуліганство, але й повістками до військомату. Насправді це суперечливе рішення, хоча неявка за повісткою загрожує фігурантам справи уже суворішим покаранням.
Покарання порушників закону саме повістками в армію стало у нас доволі поширеним явищем. Ще рік тому в Коломиї чоловік отримав повістку, бо голосно слухав музику. Також розглядали питання про вилучення його автівки на потреби ЗСУ. Схожий випадок був і в Тернополі. Там повістку вручили п'яному порушнику комендантської години. В Одесі повістку вручили чоловікові, який займався сексом на терасі ресторану на пляжі. Це лише кілька із багатьох скандальних випадків.
Чи будуть ці люди корисними у Збройних Силах? Відповідь, очевидно, негативна. Штрафні батальйони для любителів Лєпса і Газманова в нашій армії поки не запровадили. І взагалі сприйняття повістки на війну як покарання порушників моралі чи закону не приносить нам усім жодної користі, а шкодить. Водночас обурені коментарі «На передову його!» стосовно чергового корупціонера чи п'яного водія трапляються у соцмережах доволі часто.
З небезпечними проявами малоросійства в нашому суспільстві безперечно потрібно боротися. І робити це в рамках закону – саме так протидіяв фанатам Лєпса Роман Гурський. Суспільний тиск і осуд – це дієві інструменти одужання нашого суспільства від ворожих вірусів. Хоча це одужання не буде миттєвим, а «гірчичниками» у вигляді повісток лікування точно не пришвидшити.