Торік Українська греко-католицька церква і Православна церква України провели календарну реформу, яка уніфікувала дати релігійних свят з римо-католиками. Церкви перейшли на новоюліанський календар, це змістило на 13 днів сталі дати свят. Однак святкування Великодня залишається по-старому. Католики відсвяткували Великдень ще 31 березня. Натомість православні, греко-католики та частина протестантів лише готуються до свята, яке припадає на 5 травня. ZAXID.NET пояснює, чому так.
Як було спочатку
Директор Інституту екуменічних студій Українського католицького університету отець Роман Фігас пояснює, що до Першого вселенського собору у 325 році було приблизно 3-4 способів підрахунку, як святкувати Великдень.
Найперша християнська спільнота святкувала Великдень в контексті єврейського Песаха. Ісус Христос святкував єврейську Пасху і помер у дні, близькі у часі до цього свята. У перші століття християнство поширювалося по всій Римській імперії, де не було доброї комунікації, християни жили в різних культурних середовищах. Деякі частини імперії користувалися різними календарями – місячним та сонячним. Відповідно, дати святкування у них були також відмінні.
«Точно відомо, що більшість християн здавна святкували Великдень у неділю, бо знаємо, що Христос помер у п’ятницю, і в неділю зранку його не знайшли в гробниці. Це була така ключова подія, через яку християни навіть змінили день відпочинку з суботи на неділю у пам’ять про воскресіння Ісуса», – розповів о. Роман Фігас «УП.Життя».
Перша неділя після весняного рівнодення і повні
В Євангелії зазначено, що за юдейським календарем 13 дня першого весняного місяця нісана перед святом єврейської Пасхи Христос востаннє вечеряв зі своїми учнями. Його розіп’яли у п’ятницю, 14-го дня нісана, а воскрес він 16-го дня нісана, «першого дня тижня» (після суботи). Вже перші християни називали цей день Господнім. Місяць нісан має 28 днів і припадає на березень-квітень за сучасним календарем.
На першому Вселенському соборі у 325 році встановили, що християнський Великдень треба святкувати у першу неділю після повні, яка настає після весняного рівнодення. Ця умова є спільною для католиків та православних. Найближчою неділю після цього і є Великдень. Католики весняним рівноденням вважають більш астрономічно точну дату – 21 березня, а православні пересувають її на два тижні – на 3 квітня.
«У східних церков існувало правило: Великдень обов’язково має бути після юдейської Пасхи і укладачі пасхальних таблиць враховували цей фактор. Римо-католики після Другого Ватиканського собору (1962-1965) офіційно відмовилися від прив’язки вирахування дати Великодня до юдейський Пасхи», – пояснює «Укрінформ» священик УГКЦ Василь Рудейко.
Чому Великдень порізно
Юліанський календар запровадив у 46 році до н. е. Юлій Цезар. Але у сонячному календарі кожні 128 років з’являвся один день різниці. У XVIII столітті папа Григорій XIII запропонував новий календар – його назвали григоріанським. Він був точнішим і випереджував старий календар на 13 днів. Тоді і стався розкол у Церквах через дати: на григоріанський календар перейшли католики, а православні та протестанти спершу не сприйняли такої зміни.
Новоюліанський календар майже повністю відповідає григоріанському, його запропонували 100 років тому на Всеправославному обговоренні. Цей календар прийняли Румунська та Грецька церкви, а поступово й інші православні юрисдикції – Олександрійська, Антиохейська, Американська Православна, Фінляндська, Болгарська. На нього перейшли більшість православних та греко-католиків, крім України, яка донедавна була під сильним впливом Московської церкви. Через цей календар почалися сильні суперечки.
«Почалися дуже великі розколи через старокалендарників, і це було дійсно великим викликом для тодішньої Церкви. Власне, тоді й вирішили, щоб не робити дуже різких кроків, залишити Пасхалію на старому календарі, а Різдво і інші незмінні свята перевести на новий календар», — пояснює отець Роман Фігас.
Відповідно, коли церкви східного обряду підраховують Пасхалію і визначають весняне рівнодення, використовують не григоріанський і не новоюліанський календар, а звичайний юліанський. Відповідно, так само визначаються і пов’язані з Великоднем свята – Вознесіння і П’ятидесятниця.
Українські католики живуть за григоріанським календарем, православні та греко-католики – від 1 вересня 2023 року за новоюліанським. Українська греко-католицька церква, яка більш пов’язана з Римом, залишила святкування Великодня разом з українськими православними. «У межах однієї країни правильно святкувати разом, і якщо вірянам треба дати час дійти до нової дати Великодня, то нехай це буде пізніше», – каже о. Василь Рудейко.
Спільний Великдень для всіх християн у майбутньому гіпотетично можливий. Але тут є дві умови, зазначає священик ПЦУ, редактор видання «Церква і суспільство» Андрій Дудченко: «Перша: і католики, і православні повинні зробити крок до більш точного вирахування дати рівнодення. У православних до 21 березня додають ще два тижні. Але і католики теж беруть для обрахування не реальне рівнодення, а фіксовану дату – 21 березня. А реальне рівнодення може бути і 20-го, і 22-го».
Іноді дати святкування Великодня збігаються. Так буде, наприклад, у 2025 році. Наступного року християни всіх конфесій спільно відзначатимуть Великдень 20 квітня.