Дати Львову крила

Тетяна Романовська про розвиток львівського аеропорту та нові авіанапрямки

28 червня

У 2016 році Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького очолила Тетяна Романовська. А вже наступного року пасажиропотік летовища зріс удвічі та вперше за 26 років перевищив 1 млн пасажирів на рік.

Зараз аеропорт продовжує відкривати нові напрямки і розвиватись. До прикладу, лише у 2018 році зі Львова відкрили регулярні рейси на 9 нових маршрутах. Чотири нові рейси у 2018 році відкрив угорський лоукостер Wizz Air. Італійський лоукостер Ernest Airlines відкрив три нові рейси минулого року і ще два у 2018. Ще один новий рейс зі Львова у цьому році розпочав виконувати польський перевізник LOT, а також по одому рейсу відкрили українські перевізники MAУ та Yanair. А вже з осені рейси на п'ятьох напрямках зі Львова розпочне виконувати ірландський лоукостер Ryanair.

ZAXID.NET поспілкувався із директоркою львівського аеропорту Тетяною Романовською про подальший розвиток летовища, амбітні плани та нові напрямки, які можуть відкрити зі Львова у найближчі роки.

***

Тетяно, вже наступного року після того, як ви прийшли на посаду директорки львівського аеропорту, пасажиропотік летовища зріс удвічі. Як вдалося вийти на такий результат?

Великою перевагою нашого аеропорту є те, що у нас готовий інфраструктурний об’єкт. Тобто аеропорт, який був зданий в експлуатацію для проведення футбольного чемпіонату у 2012 році, був уже готовий до великої кількості авіарейсів. Це – наша головна перевага. Дехто навіть каже «ну у них є гарний об’єкт, тому в них все виходить». Але ж чомусь пасажиропотік не зріс саме від тоді, коли відкрили цей термінал...

У 2012 році треба було почати працювати над наростанням пасажиропотоку та відкриттям нових напрямків. Зараз я фактично надолужую втрачене. Я не можу собі дозволити, щоб цей термінал, у який вклали мільйони, пустував, він повинен працювати. Тому я одразу почала аналізувати ринок і працювати над залученням нових авіакомпаній, особливо лоукостів, та відкриттям нових рейсів. Нам вдалось домовитись із Wizz Air, Ryanair та Ernest Airlines. Також завдяки аналізу запитів ринку ми почали співпрацю із білоруською Belavia, якою, окрім самих білорусів, щодня активно користуються таджики, туркмени, азербайджанці, які прилітають, щоб відпочити й оздоровитись у Трускавці та Моршині.

І загалом ми виробили систему знижок для компаній – чим більше вони відкривають від нас напрямків, тим більші ми надаємо їм знижки. Завдяки цьому ми маємо тепер 50% приросту пасажирів і 25-30% приросту доходів, що дозволяє нам повністю утримувати свою інфраструктуру.

Чи можна сказати, що ще одним каталізатором розвитку аеропорту став безвіз?

Хіба що частково. Адже біометричні паспорти не видали всім в один день 11 червня 2017 року, коли вступив у дію безвізовий режим. Я б сказала, що збільшення пасажиропотоку завдяки безвізу відбулось десь через півроку-рік, коли більше людей виробили собі нові паспорти.

Люди, які хотіли літати, просто робили це з візами і продовжують робити це досі. Але раніше ці люди або їхали автотранспортом, або летіли з Варшави чи Києва, а ми їм даємо можливість летіти зі Львова у більшу кількість міст. Безвіз – це лише спрощення процедури.

І ще один нюанс полягає в тому, що ми розвиваємо не лише виїзний, а й в’їзний туризм. Наприклад, зараз до нас літає більше поляків, німців, італійців і навіть британців. Хто б міг подумати, а рейс Wizz Air з Лондона до Львова літає тричі на тиждень і він заповнений настільки, що навіть інколи компанія дає більший літак. Недарма ще взимку The Telegraph вніс Львів до 12 найцікавіших напрямків для подорожей британців.

Ви сказали, що головним каталізатором розвитку аеропорту став сам аеропорт, його новий термінал. Але чи є ще тут якісь проблеми, щось, що треба допрацювати?

Ми досі маємо незавершені об’єкти Євро-2012. Зокрема у нас є недобудована елекропідстанція, від якої залежить електропостачання всього аеропорту. Ми досі користуємося старими лініями і резервуємо струм у своїх сусідів. Але зараз ми працюємо напряму з урядом та міністерством і чекаємо на фінансування у цьому або наступному році. Також львівський аеропорт є у переліку пріоритетних об’єктів «програми 2030» (Національна транспортна стратегія до 2030, - ред.). І так само ми зараз звертаємось до уряду з проханням про зменшення дивідендів, тобто списань від прибутку. Ми зараз платимо державі 75% від чистого прибутку, а просимо знизити цю суму до 30%. І ту різницю ми можемо направити на завершення будівництва електропідстанції. Єдине – борг за пророблену роботу залишиться за урядом, а ми після аудиту можемо профінансувати завершення робіт.

Як ви вже казали, окрім відкриття нових напрямків важливо активно залучати нові й нові авіакомпанії, щоб зростала конкуренція між ними. Як вам це вдається?

Щороку для аеропортів та авіакомпаній відбувається спеціальна конференція, яку ми також відвідуємо. Це те місце, де є можливість зустрітись, познайомитись та зробити запити і пропозиції. В першу чергу ми відвідали європейську конференцію, адже хочемо залучити до нас Європу. Ми просто домовляємось з ними, за потреби йдемо на поступки і знижки. Усе, щоб дійти спільного займенника і перевізник захотів з нами працювати.

Саме так ви знайшли компанію Ernest Airlines?

Так. Вони шукали свій ринок і ми шукали можливості відкрити італійські напрямки. Ми фактично знайшли одне одного і наш аеропорт навчився чудово обслуговувати їх. Тепер ми навіть ведемо перемовини, щоб вони почали літати зі Львова в інші європейські аеропорти.

Яка пропускна здатність аеропорту і чи може статись так, що він стане замалим для Львова?

Пропускна здатність аеропорту – 2000 пасажирів за годину. Така зайнятість була під час Євро-2012 і вже в минулому році в нас були пікові навантаження, коли аеропорт обслуговував 1600 пасажирів за годину, а в цьому році в нас бувають пікові години, коли ми повністю зайняті. От буває в нас за один день прилітають і відлітають по два літаки категорії D. Це приліт і відліт 660 пасажирів на одному літаку. Це, наприклад, Boeng-767 компанії Azur Air та Airbus-330 компанії SkyUp.

І вже у ті дні, коли ми маємо 1800-2000 пасажирів в годину, ми рухаємо слоти і переміщаємо рейси на інші години. Але щоб заповнити усю спроможність, треба працювати ще дуже довго і відкрити ще дуже багато напрямків.

Над якими новими напрямками Ви зараз працюєте і які рейси реально відкрити зі Львова в найближчі роки?

Всі наші плани базуються на опитуванні, чого хоче пасажир, ми ж здійснюємо мрії. Також ми маємо статистику, хто куди зі Львова літає через транзитні аеропорти. І зараз у списку напрямків, які треба мати сьогодні, – це аеропорти Іспанії та Португалії. От у нас уже є Барселона і Мадрид, але попит значно більший, тому нам треба ще вмовляти якогось лоукостера, щоб відкрити, наприклад, Валенсію. Ну і дуже нам потрібен рейс на Лісабон. Ми активно працюємо над цими напрямками і я дуже сподіваюсь, що наступного року ми будемо мати Португалію. Окрім цього, ми ведемо переговори про відкриття рейсів до Франції та домовляємось про співпрацю з кількома азійськими авіакомпаніями.

Також зі Львова є попит на Амстердам. Ми з ними розмовляли рік тому і вже теж було погодження на цей рейс із компанією KLM. Але в цьому році знову все змінилося, тому що аеропорт Амстердама переповнений рейсами. От в них зараз та проблема, про яку ви питали, коли аеропорт працює на повну потужність і вже не може приймати більше літаків. Тому вони зараз приймають рішення, що робити далі. Можливо, будуть розширюватись. Якщо ми спочатку відкриємо рейс до Амстердама, то авіакомпанія KLM вивчить пасажиропотік через столицю Нідерландів до Америки і Канади та надасть цю статистику іншим американським авіаперевізникам, аби ті подумали про доцільність відкриття прямих трансатлантичних рейсів зі Львова.

Ви заговорили про трансатлантичні напрямки. Відкриття рейсів зі Львова до Нью-Йорка та Торонто особливо чекають працівники львівських IT-компаній, зокрема у львівському ІТ-кластері повідомляли, що це дасть поштовх до розвитку галузі у Львові. Наскільки реально відкрити такі рейси?

Ми цього обов’язково доб’ємося колись, бо зі Львова справді є запит на Нью-Йорк і більшість цих пасажирів літають через Бориспіль. І всім чудово зрозуміло, що це проти географії – їхати чи летіти зі Львова до Києва, щоб звідти полетіти до Ньо-Йорка. Також львів’яни літають до Нью-Йорка через Варшаву.

Я ще не знаю, коли цей рейс відкриється і хто його виконуватиме. Складність цього рейсу в тому, що він далекий, а, отже, дуже дорогий. Над ним має бути проведена дуже серйозна робота. Авіакомпанія, яка прийме рішення відкрити такий рейс зі Львова, повинна все дуже гарно спланувати і провести потужну маркетингову кампанію ще до його запуску, бо цей рейс мусить бути успішним з першого дня. Він просто не має права бути збитковим. Можливо, частково цю маркетингову підтримку нададуть саме зацікавлені у ньому IT-компанії.

Які цьогорічні очікування пасажиропотоку і який приріст очікуєте у найближчі роки?

Минулий рік ми закрили із цифрою 1 мільйон 79 тисяч пасажирів. Починаючи з січня, ми вже перевезли близько 700 тисяч пасажирів і очікуємо, що закриємо рік із показником 1 млн 600-700 тисяч пасажирів. Але наступні роки складно прогнозувати, бо є багато чинників, які залежать не від мене. За оптимістичними прогнозами, у 2019 році ми приймемо 2,4 млн пасажирів, а у 2020 році – 3,6 млн осіб на рік.

Які ще плани у вас є щодо аеропорту?

Я серйозно задумуюсь над відкриттям вантажних рейсів і працюю в цьому напрямку. Також нам треба не забувати про потребу у збільшенні спроможності злітної смуги, яка наразі дозволяє робити 13-15 операцій на годину, а хочеться 20. Є багато речей, які вимагають роботи.

На одному із засідань Львівської облради депутат Богдан Гагалюк, який є головою депутатської комісії з питань будівництва, ЖКГ, енергоефективності, промисловості та інвестицій, заявив, що неконтрольоване будівництво багатоповерхівок навколо аеропорту загрожує пониженню його статусу. Прес-служба аеропорту поширила вичерпну відповідь щодо цього. Чи можете щось додати?

Я підсумую і ще раз наголошу, що такі побоювання наразі марні. Теоретично загроза є. Але ми ведемо дуже серйозну роботу щодо забудов. Всі забудовники, які отримують ділянки навколо аеропорту, отримують від нас усі розрахунки щодо висотності і потім ми погоджуємо їх проекти. Якщо навіть буде порушення, то ми звертаємось у Державіаслужбу, яка вже через уряд впливає на ДАБІ і все це припиниться. Тому забудовники це розуміють і бояться. Також у цьому плані ми маємо повну підтримку і міської, і обласної влади. Одного разу був прецедент, але це будівництво дуже швидко зупинили, тож зараз ситуація абсолютно контрольована. Нікому невигідно, якщо через одного забудовника буде паралізована робота всього аеропорту.

Розкажіть трохи про себе – яким є робочий день директорки аеропорту, які є перепони у здійсненні ваших планів і що вам допомагає?

Я не стала директоркою аеропорту в один день. Працюю в галузі авіації упродовж усього свого свідомого життя. І – це не просто професія, це – моє хобі і моє життя. І навіть у вихідні я вивчаю нові маршрути для туризму і бізнесу та нові компанії.

Перепони – це складність авіакомпаніям отримати дозволи на нові рейси та складна організація маркетингової підтримки для відкриття нових рейсів, особливо це стосується рейсів на великі відстані. Але мені допомагають досвід, вроджена впертість та задоволення від того, що я роблю добре не лише для себе. Мені приємно бачити людей, яким зручно летіти зі Львова, а не доводиться добиратися до Києва чи до Варшави.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«Щоб перемогти смерть, доведеться перестати бути людиною»
В Одесі здійснено збройний замах на місцевого активіста
Найкращі фото 25 Book Forum Lviv
Український співак Іван Попович потрапив у важку ДТП
ФК «Львів» та «Карпати» зіграли у бойову нічию
Мати Кузьми «Скрябіна» заявила про неправомірне використання похоронними бюро портрета її сина
Дубневича і Синютку зловили за руку
Українські військовослужбовці взяли під контроль хутір Вільний у Луганській області
В гостях у богомола
У Перемишлянському районі стався витік нафти через незаконну врізку у нафтопровід «Дружба»