Український уряд робить великі ставки на розвиток сектору криптовалют, попри те, що він несе за собою величезні витрати електроенергії та може сприяти розвитку корупції. Так, в Україні вже почалося будівництво ферм для майнінгу криптовалют, йдеться в публікації видання Foreign Policy, переклад якої 4 червня опублікувало «Радіо Свобода».
Державне підприємство «Енергоатом» спільно з приватною компанією H2 скоро збудує так звану ферму з майнінгу біткойнів біля Запорізької атомної електростанції. Інвестиції в проект становлять 700 млн доларів США. Найбільша у Європі атомна електростанція забезпечуватиме це підприємство величезною кількістю електроенергії, необхідної для майнінгу – процесу, у якому криптовалюта виробляється за допомогою обчислювальної потужності комп’ютерів. Ще одну ферму майнінгу біткойнів «Енергоатом» уже будує біля Рівненської атомної електростанції спільно з Bitfury, нідерландською компанією, яка спеціалізується на будівництві біткойн-інфраструктури.
Крім того, Міністерство цифрової трансформації України планує подати до Верховної Ради законопроект про віртуальні активи та активно залучати криптовалютний бізнес привабливими податковими ставками.
«У нас великий фонд талантів і потужна спільнота розробників блокчейну в Україні. Вони підхопили тренд до криптовалют швидше, ніж люди в багатьох інших країнах і зрозуміли, як навколо цього будувати бізнес», – сказав заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.
За даними уряду, в Україні вже близько 100 компаній у секторі криптовалют, при тому, що відповідне законодавство ще повністю не ухвалене. Як свідчить звіт компанії з кібербезпеки Hacken та Української асоціації венчурного та приватного капіталу, між липнем 2019-го та червнем 2020-го з України вийшло криптовалюти на суму 8,2 млрд доларів, а надійшло – 8 млрд доларів. Середній щоденний обсяг транзакцій криптовалютою в Україні зараз становить від 150 до 200 млн доларів.
Коли ж ухвалять законодавство, Україна стане домом приблизно для 2 тисяч компаній у секторі криптовалюти, за оцінками Борнякова.
«Україна стане одним із найпопулярніших напрямків для криптовалют у світі. У світі не так багато країн, де є хороші умови для криптовалют, тому компанії йдуть до тих, де вони є», – сказав чиновник з Міністерства цифрової трансформації.
Проте майнінг криптовалют поглинає астрономічну кількість енергії. Видання Financial Times повідомляє, що, за підрахунками Кембриджського університету, майнінг біткойну у всьому світі споживає 133,68 тераватт-годин на рік електроенергії, що більше, ніж споживає Швеція – 131,8 ТВт-год, і менше за Малайзію – 147,21 ТВт-год. Україна ж на рік споживає 128,8 Твт-год. Такі масштаби поглинання енергії відштовхнули від криптовалют навіть Ілона Маска, відомого мільярдера й раннього популяризатора цього сектору. Недавно він оголосив, що його компанія електромобілів Tesla припинить приймати платежі у біткойнах.
Проте тоді як інші країни, науковці й навіть Ілон Маск вирішили, що криптовалюти просто надто небезпечні для планети, щоб у них інвестувати, у швейцарському кантоні Цуґ так не вважають. Цей маленький кантон із населенням у 129 тис. людей, відомий як «крипто-долина», став домом для 439 компаній у секторі криптовалют через зручні для них умови. Від лютого у Цуґу криптовалютою можна навіть платити податки, пише Foreign Policy.
За даними Жерома Пітера, місцевого політика із Цуґа, середня транзакція біткойна має приблизно такий самий вуглецевий слід, як 722 тися. переказів карток Visa, або ж сукупні викиди вуглецевого газу одного домогосподарства в США упродовж 23 днів.
«Звичайно, образ “крипто-долини” йде на користь іміджу Цуґа, але неможливо водночас дбати про довкілля і просувати біткойни», – сказав політик у коментарі Foreign Policy.
Ще одним недоліком криптовалют є те, що вони працюють у тіні традиційної економіки, що відкриває можливості для зловживання тим, хто не звик підкорятися закону. Хоча криптовалюти легальні, той факт, що в ланцюжку транзакцій не потрібно вказувати справжні імена користувачів, зробив їх популярними серед зловмисників.
Борняков, який був підприємцем у сфері технологій до того, як стати заступником міністра, усвідомлює ці ризики криптовалют.
«Вони є технічною інновацією, а технічні інновації часто використовують злочинці. Але ми маємо враховувати можливості, а також ризики. Ми повністю розуміємо, що криптовалютами можуть користуватися злочинці, але злочинці користуються й готівкою теж», – сказав Борняков.
Українські держслужбовці, тим часом, сприйняли криптовалюти з ентузіазмом, зазначає Foreign Policy. За даними на кінець березня цього року, українські держслужбовці задекларували біткойни в сумі 46351, що складає 1,7 млрд доларів за поточним курсом, або 2,6 млн доларів у середньому на одного держслужбовця. Крім того, вони володіють й іншими криптовалютами.
Найбільше власників біткойнів є серед держслужбовців міських рад, Міністерства оборони та Національної поліції. Найбільшим власником біткойнів є В’ячеслав Мішалов, депутат Дніпровської міської ради від об’єднання «Самопоміч», якому належать біткойни на суму близько 700 млн доларів. Як зазначається у матеріалі, це вражаючі суми для країни, де середньомісячна зарплата становить 13,5 тис. грн, або близько 500 доларів. До того ж, Україна також сподівається отримати 2,2 млрд доларів від Міжнародного валютного фонду.