Держкіно підбило підсумки року та розробило стратегії розвитку кіноіндустрії

Найтитулованішим фільмом року стало «Плем’я» Мирослава Слабошпицького

Державне агенство України з питань кіно підбило підсумки року та оприлюднило проект національної стратегії розвитку кіноіндустрії України на 2015–2020 роки. 

Стратегія була розроблена Держкіно протягом серпня-грудня 2014-го року на основі світових практик, консультацій з Національною спілкою кінематографістів, Громадською радою при Держкіно, галузевими громадськими організаціями, практикуючими фахівцями індустрії та у співпраці з аудиторською компанією Baker Tilly, членом міжнародної мережі Baker Tilly International, що надає послуги у сфері аудиту, податкового та бізнес консультування, незалежної оцінки, бухгалтерського та управлінського обліку.

Стратегія визначає основні пріоритети, завдання та механізми реалізації державної політики в галузі кінематографії. Разом з цим стратегія містить і комплексну оцінку сучасного стану вітчизняної кіноіндустрії та визначає показники очікуваних результатів реалізації стратегії.

Голова Держкіно Пилип Іллєнко зазначив: «Кінематографія для держави – це стратегічний ресурс соціально-економічного, культурного, духовного та ідеологічного розвитку суспільства, забезпечення національних інтересів у середині країни та за її межами, зміцнення міжнародного авторитету й формування позитивного іміджу нашої держави, забезпечення інформаційної безпеки України та захисту української ідентичності».

В Україні розвиток національного кінематографу задекларовано як пріоритетний напрям державної політики в гуманітарній сфері, що закріплено Законами України «Про культуру» та «Про кінематографію».

Сьогодні в Україні діє 384 кінозали, оснащених найсучаснішою апаратурою, у великих містах продовжується будівництво багатозальних кінотеатрів-мультиплексів.

Станом на початок 2014 року в країні  працювало 466 кінозалів, однак через окупацію Криму та військову агресію РФ на сході України втрачено 82 кінозали.

Загальні касові збори кінопрокату в 2014 році склали більше 942,7 млн. грн. Кінотеатри відвідали більш ніж 20,1 млн. осіб, при цьому середня вартість квитка склала близько 47 грн. Порівняно із 2010 роком приріст склав близько 5 млн. відвідувань.

Тим не менше середня відвідуваність кінотеатрів становить лише 0,44 разів на 1 людину на рік, а це - один із найнижчих показників у Європі.

Усього протягом 2014 року в національний кінопрокат вийшло 255 фільмів, при цьому було представлено рекордну кількість українських фільмів – 15 вітчизняних повнометражних стрічок (з них 8 створені за державної фінансової підтримки) та 1 збірка короткометражних картин, що складає приблизно 5,8% від загальної кількості фільмів у прокаті.

Касові збори українських фільмів складають 2,5 % від загального бокс-офісу в України, тоді як у країнах Європи цей показник сягає 30-60%.

Безпрецедентною є кількість призів, які отримали вітчизняні фільми цього ж 2014 року, а їх понад 50. Географія нагород охоплює весь світ - від Польщі, Німеччини і Іраку, до США та Японії.

Серед лауреатів - стрічки «Хайтарма» Ахтема Сеітаблаєва, «Брати. Остання сповідь» Вікторії Трофименко, «Параджанов» Олени Фетісової та Сержа Аведікяна, збірка короткометражок «Вавілон’13» тощо. Левову частку призів (близько 30-ти) отримав фільм режисера Мирослава Слабошпицького «Плем’я», головними з яких були три відзнаки на Каннському міжнародному кінофестивалі в програмі «Тиждень критики» та приз Європейської кіноакадемії «Відкриття року».

Загалом протягом 2014 року за підтримки Держкіно завершено виробництво 23 фільмів (9 ігрових, 13 неігрових фільмів, 1 анімаційний фільм). У виробництві наразі перебуває 30 фільмів (23 ігрових, 2 неігрових, 5 анімаційних).

Такими, відносно оптимістичними, є підсумки року, що минув. Проте для успішної реалізації стратегії необхідно подолати і численні проблеми та виклики.

Основними розрозники стратегії вважають недосконалість вітчизняної нормативно-правової бази, зниження рівня та якості освіти у галузі кіно, занепад матеріально-технічної бази, недостатня кількість кінозалів, мала кількість та низька конкурентоспроможність українських фільмів, відсутність практики залучення телекомпаній до створення кінофільмів, несистемний розвиток кінофестивалів, відсутність послідовної політики до збереження кінематографічної спадщини, проблеми захисту прав інтелектуальної власності.

І, звичайно, головним розділом стратегії є розроблення та прийняття нормативно-правових актів щодо державної підтримки галузі кінематографії; створення дієвої системи контролю за дотриманням чинної нормативно-правової бази; надання населенню доступу до творів національного та світового кіномистецтва; запровадження системи залучення телеканалів до виробництва, популяризації та розповсюдження національних фільмів; створення в Україні організаційних, економічних, технологічних умов для розвитку національної кіноіндустрії, здатної забезпечити підвищення конкурентоспроможності національних фільмів, їх художньої, соціальної значимості та ефективної форми суспільного функціонування.

Документ наразі є відкритим до доопрацювання. Держкіно приймає пропозиції та зауваження  до 16 лютого.

Повний текст стратегії можна прочитати на сайті Держкіно.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук