Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) є частиною державного бюджету і має складати не менше 1% доходів загального фонду бюджету. Наприклад, у 2019 році – це становило близько 7,7 млрд грн (для Львівщини – 343 млн грн.), у 2020 – 7,5 млрд грн (для Львівщини – 360 млн грн). ДФРР запроваджувався, як механізм поборювання лобізму та корупції при розподілі коштів з державного бюджету на регіональний розвиток.
Ось і перегорнули чергову сторінку «Розподіл коштів ДФРР 2020 на Львівщині», яка викликала досить емоційні публікації у ЗМІ. Ці публікації можна розділити на 2 частини – «ДО і ПІСЛЯ поділу». Якщо в частині «ДО» більше акцентувались такі моменти як «закритість, поспіх, дерибан на користь Дубневичів», то у частині «ПІСЛЯ» тональність дещо змінилась – «не всім дали». Однак лейтмотивом всіх цих повідомлень було одне – левову частку коштів отримали «потрібні» райони. Кілька слів після засідання Комісії по розподілу коштів 23 січня 2020 року, як коментар до вищезгаданих публікацій.
Щодо закритості. Згідно із законодавством всі засідання Комісії протоколюються, а також офіційно проводиться відео зйомка, зокрема і останнього засідання. Не забороняється присутність преси та зацікавлених осіб, які можуть висловити окремі міркування. Однак! На мою думку засідання Комісії – не місце для дискусій і обговорень щодо розподілу коштів. ДО засідання проекти вже оцінені членами Комісії на платформі Мінрегіону, складений рейтинг – від кращих до гірших. Отримують кошти кращі, крапка. Обговорення треба робити ДО засідання Комісії, наприклад експертів і фахівців під час подачі проектів чи в громадах і районах при підготовці проектів.
Щодо «не всім дали». Так, це Конкурс, і хтось виграє, а хтось програє. Є більш якісні проекти, є менш. Є ситуація, коли від району подається 50 проектів, є – коли один. Результат очевидний – виграють більш якісні, більша ймовірність отримати більше коштів у тих, хто подає більше проектів. Вирівняти всіх і «кожній сестрі по серзі» – неправильно, ми це вже проходили.
Прецедент ДФРР 2020 – розподіл коштів виключно для проектів, які були підтримані у 2019 році. По моєму, це правильне рішення. Коли в області довгобудів на десятки мільярдів гривень – їх треба намагатись завершувати, а не розпочинати нові. По-людськи розумію голову Гніздичівської ОТГ Івана Оліяра, який прийшов на Комісію з проханням включити у фінансування добудову місцевої школи, де 350 дітей навчається у старому приміщенні у дві зміни (вартість проекту 92 млн грн). Однак, цей проект не входив до переліку проектів ДФРР у 2019 році, а отже не міг бути включений на 2020 рік.
Остаточне рішення Комісії. Всі 52 проекти 2019 року були виконані. При цьому важливо нагадати, що за вимогами ДФРР проекти можуть реалізуватися до 3-х років. Відповідно 13 об’єктів вже здано в експлуатацію, а із решти 39 проектів було відібрано 33 на суму 360 млн грн для фінансування у 2020 році, з яких 22 об’єкти планується здати в експлуатацію.
А тепер про головне – те, що хвилює мене найбільше, про ДФРР 2021. Чомусь ніхто із авторів вищезгаданих публікацій та ба, навіть нардепів від «Слуги народу» не поглянув на рік вперед і не подбав про громади щоб не допустити «бєспрєдєлу» на майбутнє. При цьому, це «майбутнє» вже сьогодні стукає нам у двері!
Річ у тім, що згідно Порядку відбору проектів ДФРР ми маємо вже сьогодні оголосити та провести конкурс проектів, оцінити їх і подати до Мінрегіону до 1 травня. Часу катастрофічно мало, зважаючи на жорсткі вимогі щодо гарантій 10% співфінансування, наявності експертизи проектів будівництва, затвердження проектної документації тощо.
А ще (і це «родзинка» ДФРР 2021) – проекти мають чітко відповідати Плану заходів на 2021-2023 роки із впровадження Стратегії розвитку Львівщини до 2027 року, який був ухвалений Львівською обласною радою 24 грудня 2019 року. Це означає, що тепер не кожен з поданих проектів зможе потрапити до «переліку ДФРР», а тільки ті, які включені в План, який формувався упродовж 6 місяців у 2019 році.
Це означає для Гніздичівської громади те, що її проект по добудові школи не буде прийнятий до розгляду для фінансування аж до 2024 року, бо у Плані заходів на 2021-2023 роки цього проекту не має серед 117 проектів стратегічної цілі «Якісне життя». Ймовірний результат – через рік знову будуть емоційні публікації, знову ми будемо говорити про «свої і не свої громади».
Порада для громад, чиї проекти не потрапили до Плану. Уважно ознайомитись із переліком проектів, включених до Плану. Окрім адресних проектів, наприклад «Будівництво ЗОШ І-ІІ ступеня в с. Дубаневичі Городоцького району» чи «Реконструкція Львівського обласного клінічного перинатального центру» є низка загально обласних проектів, які не прив’язані до конкретних населених пунктів. Наприклад, в рамках проекту «Забезпечення закладів освіти у сільських та селищних населених пунктах Львівської області чистою питною водою» (вартість 45 млн грн), одне із завдань якого – «виконання будівельно-монтажних робіт із встановлення установок доочистки води, з впровадженням сучасних європейських технологій та стандартів, у пунктах харчування та питних фонтанчиків в місцях загального користування у навчальних закладах відповідно до проектно-кошторисної документації» громада може подати проект для своєї школи на суму не менше 5 млн грн (вимога ДФРР!).
За кілька днів ми побачимо оголошення Львівської облдержадміністрації про Конкурс проектів ДФРР на 2021 рік. Але готувати проекти громади можуть вже зараз, а активісти і депутати – допомогти громадам, як професійною порадою, так і гривнею.