«Диктатура довго не живе»

Відбулась онлайн-прем’єра фільму Олега Сенцова та Ахтема Сеітаблаєва «Номери». Стрічку можна подивитись ексклюзивно на SWEET.TV безкоштовно в межах підписки.

Стрічка знята за однойменною п’єсою Олега Сенцова, що була написана в 2011 році, ще до ув’язнення автора.

«Фільм “Номери” подолав непростий шлях, перш ніж українці змогли його побачити. Стрічка створювалась під час перебування режисера Олега Сенцова за ґратами у РФ. На жаль, кінотеатральний прокат “Номерів” збігся з карантином вихідного дня і більшість людей не змогли переглянути фільмів. Тепер я дуже радію, що стрічка доступна в онлайн-кінотеатрі», – каже продюсерка Анна Паленчук.

Світова прем’єра фільму відбулась у лютому 2020 року в межах програми Berlinale Special на ювілейному Берлінському кінофестивалі.

«Я тричі відмовлявся від цих зйомок, адже дуже боявся, що п’єса мені не сподобається, а відмовити я не зможу. Проте коли продюсерка наполягла, я прочитав її та вона виявилась чудовою. Вона чимось нагадала мені п’єсу Семюеля Беккета “В очікуванні Годо”», - розповів Ахтем Сеітаблаєв, додавши, що у листуванні Олег Сенцов називав його «кримським братом».

За жанром фільм є гротескно-сатиричною антиутопією та оповідає про існування десяти звичайних людей, так званих «номерів» у замкненому середовищі. День за днем вони дотримуються усталених правил їх світу та підпорядковують своє існування верховному Богу – Нулю, доки одного дня один з номерів не вирішує зруйнувати незмінну систему.

Ролі у фільмі виконують актори Віктор Андрієнко, Віктор Жданов, Максим Девізоров, Марія Смолякова та інші. У створені антиутопічної драми також взяли участь хореографиня Олена Шоптенко та композитор Мілош Єлич за участі фронтмена гурту «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука, який взяв участь у записі музичної композиції на фінальних кадрах фільму на запрошення Мілоша.

«Це був дуже цікавий досвід. Ця п’єса була написана ще 2011 року. Ніхто в неї не вірив, а я вірив. Це був матеріал, який мені хотілося зробити у вигляді п’єси. Спочатку її поставили у театрі в Києві. Потім з’явилась ідея кінопроекту. Вони мені посилала якісь ескізи, фотографії. Я писав листи, надсилав свої малюнки. І це була дуже цікава робота», – розповів ZAXID.NET Олег Сенцов.

Дія відбувається у замкненому просторі, без вражаючих декорацій, яскравих костюмів та спецефектів. Підкреслена, надмірна театральність працює на образ штучної, герметичної, задушливої реальності. У такому способі існування на акторів лягає велике навантаження: бути природніми у ций антиприродніх обставинах. Раніше, коли фільм вийшов у кінотеатрах, ZAXID.NET поспілкувався із Євгеном Черниковим (7) та Олександром Бегмою (9). З нагоди онлайн-прем’єри ми поставили схожі запитання Нулю – відомому актору Вікторові Андрієнку («Острів скарбів», «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», «Іван Сила»)

Розкажіть, будь ласка, про унікальну ситуацію в роботі, коли один з режисерів перебуває в ув’язнені.

Ахтему було працювати дуже складно. Але режисери письмово спілкувались. Все, що ви бачите, декорації, костюми, все на 100 відсотків було вибрано Олегом Сенцовим. А далі, коли почались зйомки, було дуже складно. Адже коли починається робота на майданчику, народжують певні речі просто тут і зараз, декорація може почати працювати зовсім не так, як планувалось. Неможливо весь час писати, тим більше листи йдуть довго. Проте я знаю, що вони багато листувались, зокрема було довге обговорення фіналу.

Наприклад, я запропонував такий фінал, коли Нуль проходить і його ніхто не помічає. Цього не було описано в Олега. Таке трактування усім дуже сподобалось.

Я працював весь фільм десь на висоті восьми метрів над майданчиком. На технічному балконі. Було складно, але цікаво.

Я вдячний і Ахтему, і Олегу, що ми знаходили такі виходи з усіх ситуацій, щоб моя ролі працювала на загальний проект.

Ще раз скажу, що Ахтему у цій ситуації було дуже непросто. Я вже казав якось, що якби Ахтем та Олег знімали кожен свій фільм, вони вийшли б різними.

«Я працював весь фільм десь на висоті восьми метрів над майданчиком»

Але головне, що робота зроблена, і зроблена насамперед для глядачів, хоча Олег розповідав, що для нього вона була дуже важливою в його непростій ситуації.

Проте глядач не враховує тих проблем, які ми мали, не знає, як важко нам було працювати. Він просто дивиться кіно.

Працюючи над роллю чи мали на увазі якогось конкретного політичного діяча?

Ні. Але кожен політичний діяч є людиною. На якому б Евересті він не жив, він залишається людиною хоча б фізіологічно. Водночас в нього є якісь цілі.

Тому я не думав про когось конкретного. Я хотів як Нуль дивитись на інших героїв, як на своїх дітей. Я намагався їх скеровувати у потрібному напрямку. Тому, коли гине одна з Номерів, для мене це стає таким же шоком, як і для усіх унизу. Для мого героя це справжня трагедія.

Так само у фіналі він для мене є трагічною фігурою. Але я говорю те, що саме я мав на увазі в цій ролі як актор.

Чи можна якось спроектувати ситуацію у фільмі до теперішньої дійсності?

Дійсність настільки швидко міняється, що ми не можемо її передбачити. Наприклад, фільм вийшов ще до подій у Білорусі, але зараз він міг би з ними асоціюватись. Про це говорив Ахтем в одному з інтерв’ю.

Але зрозумійте, диктатура коли приходить, вона довго не живе. Усі диктатури зазнають краху.

«Я хотів як Нуль дивитись на інших героїв, як на своїх дітей»

Щось хотілося б змінити у фільмі?

Я б трохи інакше зробив фінал, але про це треба говорити з режисерами, а не зі мною. Мені здається у фіналі варто було б повісити запитання, мені його бракує.

Але фільм як дитина, він вже народився, і він є таким як є.

П’єса побудована так, що герої існують в дуже жорсткій схемі. Яка була специфіка акторського існування в таких обмежених умовах та при доволі обмежених засобах?

За сюжетом в мене така роль, що я фізично не спілкуюсь з іншими героями, я тільки роблю певні речі, які впливають на них.

В нас був цілий місяць репетицій. Ми тоді всі спілкувались, розбирались кожну сцену. Кожен міг висловити свою думку у процесі роботи. Репетиції були жорсткі, але правильні.

«Я мав дуже маленьку локацію. тож мав вигадувати, як там рухатись»

Потім в нас було ще пару тижнів репетицій на майданчику. Там демократія закінчилась і Нулем був Ахтем, який нас, Номерів, ганяв.

Тож коли почалися безпосередньо зйомки, ми всі добре знали, що маємо робити.

В мене була складна ситуація, бо я мало того що працював на висоті, то мав дуже маленьку локацію. І я мав вигадувати, що робити, як там рухатись.

Мені дуже важливо, що ті нюанси, які я пропонував, увійшли в фільм. Я дуже вдячний, що Ахтем до мене дослухався. Для мене дуже важливою сценою була сцена, коли Нуль вперше зійшов на землю, де ніколи не був, як він хоче спілкуватись, як його ніхто не помічає.

Я дуже вдячний усій знімальній групі, що всі намагалися працювати щиро та з цікавістю. Ми два місяці прожили у павільйоні, в холоді, тож змогли легко поставити себе на місце тих Номерів.

Хай тепер своє слово скаже глядач.