Уже вдруге духовенство різних конфесій навідалося у львівські школи, зокрема у Сихівський та Франківський райони, аби навчити молодь гартувати свій дух. Роздумували над тим, як кожен може допомогти фронту, навіть залишаючись вдома.
У тринадцятій школі, що на Сихові, серед усіх учнів навчаються діти трьох сімей з Дніпропетровська, ще трьох з Криму. А також шестикласниця Віка та п’ятикласник Сергійко Дудини: хоча вони сихівчани, та й їх з братом торкнулася війна - в зоні АТО нещодавно загинув їхній батько Андрій Дудин.
«Коли тато збирався на схід, я була на селі. Однак ще встигла з ним попрощатися, коли відпроваджували на поїзд. Він обіймав міцно-міцно. Але не встиг нічого сказати», - розповіла Вікторія.
Про її батька, Андрія Дудина, згадували старшокласники на особливому у році «Мобілізація духу». Згадували молитвою "Небесну сотню" і кожного, хто воював і воює на гарячому сході. Такий урок проводять священики різних християнських конфесій. Вчать десятикласників співчувати і, як зауважив священник храму Різдва Пресвятої Богородиці отець Михайло Гарват, зростати патріотами.
«Що роблять ті хлопці, які зараз в перших лавах нашого фронту, за єдність і незалежність України, зрештою, за свободу? Вони собою жертвують, щоб діти могли ходити в садочок, трошки старші могли вчитися, а всі решта могли розвиватися і приносити і добробут, і користь для Божої справи і для нашого народу», - наголосив священик.
Лише з парафії отця Михайла в цей день на такі уроки вирушило шестеро духівників. У тринадцятій школі такий урок відбувся вперше. Хоча всіх учнів вже давно об'єднала спільна біда.
Як зауважила директор школи Галина Федоришин, задля бійців тут навіть ярмарки проводили: «Кошти, які були зібрані, передали у військовий госпіталь конкретному військовому, який потребував цієї допомоги. Цього було, звичайно, мало. Тоді з ініціативи батьків ми почали плести сітки».
А на домашнє завдання своїм учням отець Михайло попросив одного, аби вони піклувалися про Вікторію Дудин і її брата, в яких ворог забрав батька.
Ми використовуємо