До львівського музею привезли виставку з «розумними» рослинами

КультураОльга Перехрест, 8 жовтня 20159820
До львівського музею привезли виставку з «розумними» рослинами

До Львівського природознавчого музею привезли рослини, які вміють говорити, самостійно просити воду і викладати картинки на Facebook. Такі незвичні експонати можна побачити на виставці «Культивовані культури», яка триває до 13 жовтня в рамках фестивалю медіа-арту «Тетраматика». Львів став другим містом, де представили ці інсталяції – одразу після прем’єри на 16-му Бієнале медіа-арту WRO 2015 у Вроцлаві.

Хоча польські куратори виставки Пьотр Краєвський та Аґнєшка Кубіцка-Дзєдушицька визначили жанр представлених робіт як science-art, на думку екскурсовода природознавчого музею Ірини Коновалової, ця виставка все ж більш мистецька, аніж наукова.

«Наукова складова, яка присутня в роботах, вже давно відома фахівцям. Натомість митець може показати пересічній людині світ, який досі для неї був недоступний», - пояснює працівниця музею.

Інсталяції, що привертають найбільшу увагу відвідувачів – це «Мова тіла» Міхала Бжезінського та «В-162» Наталії Бяльської. Обидва митці зосередились на симбіозі живої матерії та людської думки, а саме – зуміли «оживити» звичайні кімнатні рослини.

«В-162», Наталія Бяльська

Рослину Наталії Бяльської навчили просити воду в комп’ютера, який її поливає. Ось як це відбувається: як і кожна жива істота, рослина потребує водного розчину. За допомогою електродів, закріплених на листі та пагонах рослини, спеціальні програми можуть зчитати «сигнали», які передає рослина, коли потребує поливу. Тоді компютер, який підключений до вазона з рослиною, вмикає систему поливу і доливає необхідну кількість води. Для рослини з проекту «В-162» вода видається порціями по 5 мл.   

«В-162», Наталія Бяльська

«Причому комп’ютер робить це не з альтруїстичних міркувань. Програма написана так, що якщо рослина не отримає свою воду – вся програма дасть збій. Програма поїть рослину, щоб не загинути самій. Це нагадує тамагочі: погодував – і воно далі живе», - каже Ірина Коновалова.

Весь процес спільної життєдіяльності рослини і комп’ютера відображається в режимі реального часу у формі інтерактивної інфографіки на стіні кімнати, де розміщена інсталяція.

«В-162», Наталія Бяльська

Проект «Мова тіла» Міхала Бжезінського вражає не менше. Його деревце бонсаї вміє говорити.

«Рослина, виявляється, не така проста річ. Вона не має рук, ніг, мозку, очей. Але вона – жива істота. Вже давно визнано, що рослини реагують на те, що відбувається навколо. Є така думка, що рослини навіть біль відчувають», - каже екскурсовод Ірина Коновалова.

Обмін речовин у рослин подібний за своїм принципом до людського: у них так само синтезуються білки та розподіляються потім по всіх судинах. За допомогою електронних датчиків можна зчитати найменші зміни, які відбуваються в рослині. Рослини є природнім провідником завдяки тому, що значною мірою складаються з води.

«Мова тіла», Міхал Бжезінський

Ірина Коновалова розповідає, що для проекту «Мова тіла» із рослиною проводили різні експерименти: то поливали, то навпаки забували це робити, або навіть ламали листя чи крапали на нього сірчаною кислотою. Всі сигнали, які було записано в результаті дослідів, науковці перевели у звуковий ряд, склавши таким чином своєрідний «словник» почуттів рослини.

«Для цього був записаний чоловічий голос. Він говорить абсолютно всяку нісенітницю, ніби дитина бавиться», - описує враження від «спілкування» з вазонком Ірина Коновалова. Але, за її словами, за інтонацією можна легко зрозуміти емоції, які відтворює рослина – чи вона задоволена, чи ні.

«Мова тіла», Міхал Бжезінський

Міхал Бжезінський не зупинився на тому, щоб просто говорити з деревцем. У рослини є власна сторінка на Facebook, де розміщуються дописи, зібрані зі слів та звуків, що були згенеровані відповідно до сигналів рослини, які зчитує комп’ютер. Також ці сигнали митець переводить у формат зображення – таким чином остаточно виходячи за межі виключно наукового експерименту і надаючи йому зрозумілої мистецької форми.

Одне з зображень, яке було створено завдяки даним, зібраним в межах проекту «Мова тіла»

Не менш цікавою є інтерактивна інсталяція «Шепіт». Це кілька записуючих пристроїв разом з динаміками, що підвішені до стелі тонкими лесками, та об’єднані в єдину систему. З одного з динаміків постійно звучить пташиний спів. Інші записуючі пристрої підхоплюють його та повторюють по черзі. В той же час в системі цих електронних «пташок» немає чіткого відтворення звуків – він спотворюється, доки дійде до останньої ланки. Кінцевий звук геть не буде схожим на початковий.

На думку Ірини Коновалої, це є певною ілюстрацією суспільства – з його чутками та спотворенням інформації. На дії ж це виглядає веселою грою – коли відвідувачі плескають у долоні, а цей звук луною розноситься зграйкою штучних птахів.

«Шепіт»

Окрім цього, на виставці «Культивовані культури» можна побачити світ очима сарни (проект «Все людське мені чуже» Доброслави Новак) або спробувати порівняти життя колонії мурах із людським суспільством («Симбіотичність творення» Ельвіна Фламінго aka Ярослава Чарнецького). Інсталяція «Водоспад» (Павел Яніцький та WroCenter Group), яка є відеопроекцією відомих у Польщі водоспадів, дозволяє відвідувачам побавитись із природою, за допомогою смартфона змінюючи кут зображення та ламаючи звичну перспективу.

Що безумовно об’єднує всі об’єкти виставки – так це те, що результатом науки стає мистецтво. Наукові дослідження набувають доступної форми завдяки митцям. Саме завдяки тому, що «Культивовані культури» мають безпосереднє відношення до природничих наук, цю виставку прийняв Львівський природознавчий музей. Що цікаво: одна з кураторок проекту, Аґнєшка Кубіцка-Дзєдушицька, є родичкою засновника музею, львівського мецената Володимира Дідушицького.

фото: Мирослав Пархомик, ZAXID.NET

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук