Міністерство культури та інформаційної політики України внесло шість нових елементів до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. До нього додали надсянську говірку, якою послуговуються в межах прикордонної Мостищини. Про це 28 грудня повідомив департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА.
Серед інших доданих елементів, є кобзарство, яке було поширене в багатьох регіонах України, регіональні рецепти: традиційний обрядовий хліб Вінниччини, випікання весільних утят у селі Річки на Сумщині, обряд приготування страви «Зелеківська зливанка» на Слобожанщині та ремесло гуцульської боднарки. Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко підписав відповідний наказ 23 грудня.
Як зазначає департамент культури, надсянська говірка належить до архаїчних говорів галицько-буковинської групи південно-західного наріччя, має звукові перетворення, своєрідну лексику та діалекти. Її практикують люди переважно люди старшого віку – 50-90 років, які проживають у колишньому Мостиському районі (с. Старява, с. Заверхи, частково сусідні села прикордонної смуги Львівщини, с. Мистичі, с. Циків).
«Надсянський говір поширений переважно по річці Сян та її притоках від річки Стрв’яж (Стривігор) на півдні аж до річки Танви на півночі; на території України невеликою смугою тягнеться на крайньому заході Львівської області та окремими острівцями в околицях Перемишля, Ярослава (тепер Польща). Після 1945 року надсянський говір як мовно-територіальне утворення зазнав змін унаслідок значних переселень носіїв говору на землі західної та північної Польщі та в різні регіони України (операція "Вісла")», – зазначають у ЛОВА.
Надсянську говірку досліджувала Марія Пшепюрська, вона у 1930-х роках досліджувала 66 сіл колишніх Перемиського, Добромильського, Мостиського, Самбірського, Рудецького, Яворівського та Городецького повітів. На основі записів опублікувала монографії «Надсянський говір», «Мова українців Надсяння» та «На пограниччях надсянського говору».
Довідка
Надсянський говір має багато рис, спільних з лемківським, наддністрянським говорами. Тривалий контакт з польською мовою вплинув на його формування та на чіткість зовнішніх меж. Вони є якби перехідною ланкою між західнокарпатськими (лемківськими) і наддністрянськими говірками. У надсянських говірках є багато запозичених польських слів.
Ознаками надсянського говору є:
- перехід ки, ги, хи в кі, гі, хі;
- перехід ненаголошених е, о в і, у (т.зв. укання);
- перехід «а» після м’яких приголосних в «е».
- форми типу роб’ю, люб’ю.
Нагадаємо, влітку до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України внесли мистецтво створення яворівської забавки, приготування яворівського пирога і традицію різдвяної звізди села Мацьковичі. В обласному департаменті культури додали, що незабаром національний перелік може поповнитись ще трьома елементами з Львівщини: глинянським візерунковим текстилем, весільними обрядовими піснями Бойківщини «Ладкання» та сокальською сорочкою (крій та орнамент жіночих і чоловічих сорочок).