Документ про встановлення Люблінської унії 1569 року внесли до Міжнародного списку програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу». Урочиста церемонія відбулася в Головному архіві давніх актів у Варшаві, пише польська газета Niezależna.
Віце-прем’єр, міністр культури і національної спадщини Польщі Пйотр Ґлінський відзначив, що це документ, цінний не лише для поляків. «Акт Люблінської унії є особливим свідченням про встановлення спільноти двох держав, унаслідок чого з Корони Польської та Великого Князівства Литовського виник новий тривкий державний організм під назвою Республіка Обох Народів. Як виявилося, пізніше цих народів сформувалося більше. Тепер тут представлені ми всі», – сказав він і нагадав, що цей акт був спільним поданням Польщі, Литви, Латвії, Білорусі та України.
При нагоді врочистого внесення документа про Люблінську унію до списку ЮНЕСКО, відбувся обмін архівними документами між Головним архівом давніх актів Польщі та Національним історичним архівом Білорусі. Поляки отримали від білоруських колег зісканований фонд Архіву Собєських з Олави, понад 37 тисяч одиниць.
За словами Пйотра Ґлінського, завдяки цьому наукові середовища матимуть доступ до важливих історичних джерел, що є основними в дослідженні історії Речі Посполитої та королівської сім’ї часів короля Яна Третього (Собєського) і періду після його смерті. «Цим доповнено фонд, що постраждав унаслідок багатьох війн», - звернув увагу польський міністр культури і національної спадщини.
Об’єднані Люблінською унією країни отримали одного спільного правителя, якого обирали обидва суспільства, він був коронований у Кракові; спільний Сейм у Варшаві та спільну оборону, закордонну політику і монету.
До слова, програму ЮНЕСКО «Пам’ять світу» започаткували в 1992 році у відповідь на втрати історичних документів у ХХ столітті, спричинені двома світовими війнами, та на виклики і загрози, пов’язані з розвитком інформаційних технологій. Досі серед понад 350 пам’яток з усього світу, в цьому списку фігурує 17 документів або їх збірок з Польщі.
Українські пам’ятки також декілька разів номінувалися на включення до міжнародного реєстру. У 2005 році на включення до реєстру були запропоновані Нікомедійське і Пересопницьке Євангелія, а також збірка фонографічних записів єврейського музичного фольклору (1912-1947). Перші дві пропозиції відхилили, третю - прийняли. У 2007 році на включення до реєстру була запропонована збірка ІРМОС - «Колекція українських і білоруських нотолінійних ірмолоїв XVI-XVIII ст.». Пропозицію було відхилено.
У жовтні 2017 року Україна клопотала про включення документальних матеріалів про аварію на ЧАЕС.
У 2009 р. прийняли пропозиція від Білорусі (спільно з Литвою, Польщею, Російською Федерацією, Україною та Фінляндією) на включення до реєстру пам'ятки Архівів Радзивіллів та Несвіжської бібліотечної колекції.
Крім того, Україна має відношення до деяких пам’яток, включених до міжнародного реєстру, які зберігаються у інших державах. Так, у 2007 р. була прийнята пропозиція від Чехії на включення до міжнародного реєстру пам’ятки «Колекція періодики російської, української та білоруської еміграції 1918-1945 рр».