Нове життя забутого Тартаківського палацу

У селі Тартаків на Сокальщині завершив роботу перший табір-резиденція біля запущеного і всіма забутого палацу. Спочатку територію впорядковували самі волонтери, згодом до них приєдналася місцева громада. Учасники табору презентували кілька стратегій для відновлення палацу, залучення коштів і розвитку туризму. Головна мета – привернути увагу до пам’ятки, використати її територію і планувати наступні кроки для консервації чи реставрації історичної споруди.

Прибирання

Протягом тижня люди з різних регіонів України розчищали територію біля Тартаківського палацу, яка заросла настільки, що мощена кам’яна дорога до пам’ятки була майже непомітна, а дерева росли навіть на самій будівлі. Аварійні місця у палаці відгородили, розчистили мощене кільце перед палацом.

На третій-четвертий день до волонтерів долучилася місцева громада. Зійшлися селяни з реманентом, фірами з кіньми, збіглося кілька десятків дітей, приєдналася місцева влада.

Співорганізаторка табору, керівниця благодійного фонду «Спадщина.Ua» Ганна Гаврилів наголосила, що для того, щоб врятувати пам’ятку, треба імпульс.

«Нас було 50, а на третій-четвертий день нас стало 150, бо прийшла місцева громада, долучилися представники районної адміністрації і 38 дітей. Таким чином громада розуміє, що це її ресурс. Добре, коли є ініціатива ззовні, але коли немає підтримки місцевих, чинної влади, то нічого не вийде», — пояснила Ганна Гаврилів.

Місцева громада долучилася до прибирання палацу (фото Максима Ощіпка)

Мозковий штурм

Прослухавши цикл лекцій фахівців з досвідом у справі збереження культурної спадщини, учасники табору, а це архітектори, реставратори, музеєзнавці, логісти, митці, захисники пам’яток, серед них лідер гурту «Тартак» Олександр Положинський, напрацьовували різні варіанти, як можна дати палацу нове життя.

Керівник благодійного фонду «Софос», що організував табір, Юрій Воронецький зазначив, що проект створить прецедент альтернативного підходу до збереження та відродження культурної спадщини України.

«Це активізує взаємодію між експертами та громадськими діячами, а найважливіше — виділить амбасадорів концепції ревіталізації, які по завершенні проекту повернуться у свої громади з переконанням, що культурна спадщина України не лише може бути врятована, а й здатна бути ресурсом», — сказав він.

А цих амбасадорів назбиралося аж із 10 областей України. Учасники табору розробили свої концепції пристосування цієї пам’ятки.

фото ZAXID.NET

Концепції ревіталізації

Позаяк палац досі перебуває у концесії, жодних реставраційних робіт у ньому не можна здійснювати ні громадським організаціям, ні державним органам. Тому учасники табору запропонували певні ідеї, щоб не дати палацу знову поринути у забуття, відновити активність на його території, залучити місцеву громадськість і туристів.

Тартаківський равлик

Ідея концепції полягає в тому, щоб відроджувати громаду, її активність, дієвість. Волонтери помітили, що в місцевості є багато равликів, їх збирає місцева громада. Їхні завитки відтворюються навіть в елементах декору палацу. Це можна використати для брендування місцевості. Коли запрацює ініціативна молодь, консультанти зможуть допомогти цим людям вибрати напрямки діяльності. Зокрема, створити конкурентний туристичний продукт, креативно-пізнавальні табори, розповідати про місце. Це заохотить людей приїжджати до пам’ятки, де буде місце відпочинку.

Міжнародний архітектурно-реставраційний центр

Автори запропонували зонувати територію парку на 3 майданчики: для будівництва (консервація палацу), ландшафтну зону, яку можна починати впорядковувати вже, і громадську територію, де будуть організовувати пленери, фестивалі. Мета цієї концепції — популяризація реставраційних, архітектурних напрямків для збереження культурної спадщини на прикладі Тартаківського палацу.

Тартур

Автори цього варіанту запропонували створити в палаці мистецько-освітній простір: проводити тренінги, лекції, кінопокази. Вона розрахована на три цільові групи — місцеву молодь і громаду; молодих митців; туристів. У палаці можна організовувати реставраційні табори, до яких залучатимуть фахівців для поступового відновлення пам’ятки. На думку авторів цієї концепції, вона не є затратною, бо основний ресурс – це середовище, люди, які творять його.

Пульсуюча реалізація

Автори запропонували передбачити на території палацу віртуальні екскурсії, туристичний маршрут, дитячий інтерактив. Проте проведення робіт повинно бути постійним і з залученням суспільних ініціатив. Першими кроками має бути вирішення основних проблем — аварійність споруди, логістика, доступ до мережі.

Memory

Художник Андрій Єфименко з Івано-Франківська розробив свою окрему концепцію створення меморіального парку-садиби. Він запропонував засклити палац, влаштувати зверху оглядовий майданчик. Споруда, на його думку, може виконувати різноманітні функції — бути галереєю, виставковими залами, хостелом. Один із куполів, який ще досі стоїть на вежі, однак дуже деформований, на думку Єфименка, варто поставити на подвір’ї у скляній капсулі. Це стане туристичною приманкою. У парку відновити фонтан, поставити скульптури, облаштувати ставочок. По мощеній алейці туристів можна катати на автомобілях, кареті.

«Якщо красиво подасте, то гроші підуть самі собою», — впевнений розробник концепції.

Концесія

Палац у Тартакові після зміни цільового призначення у радянські часи слугував для потреб колгоспу та школи. У 1995 році тут сталася пожежа, відтоді приміщення пустує. У 2010 році обласна держадміністрація передала пам’ятку архітектури у концесію на 49 років. Концесіонер зобов’язувався вивести палац з аварійного стану, відновити його та облаштувати туристично-відпочинковий комплекс. Однак за цей період нічого не було зроблено, а пам’ятка дедалі руйнувалася.

Директорка департаменту архітектури ЛОДА Оксана Ткачук зазначила, що концесіонер погодився віддати об’єкт. Одразу ж про свою готовність взяти пам’ятку під опіку заявили керівники благодійних фондів «Софос» та «Спадщина.Uа». Однак поки палац не буде виведений із концесії, у ньому не зможуть проводити жодних відновлювальних робіт і, відповідно, ні з місцевого, ні з державного бюджету на реставрацію кошти не виділять. Це є першочерговим завданням, щоб можна було продовжувати наступні кроки зі збереження об’єкту.

Тим часом компанія Skeiron погодилася зробити 3D сканування Тартаківського палацу за 20% від ринкової ціни. Тепер команда порятунку палацу збирає цю суму – 10 тис. грн і закликає долучатися благодійників.

За інформацією ЛОДА, на Львівщині є близько 8400 об’єктів архітектурної спадщини, з них 50 в аварійному стані.