Галицькими стежками Моцарта-молодшого

Франц Ксавер Моцарт – син геніального Вольфганга Амадея Моцарта. Попри те, що він сам був не менш талановитим композитором, диригентом, педагогом, та слава його батька все життя тримала у тіні. Тому він, намагаючись прокласти власний шлях, покинув столицю Австро-Угорської імперії Відень і поїхав на периферію – в Галіцію. Тут він у різних містечках і селах вчив музики дітей багатих магнатів. А згодом перебрався до Львова, де створив фактично першу у місті музичну школу та хорове товариство.

Моцарт-син прожив на Галичині 30 з 53 років свого життя. ZAXID.NET розповідає про місця на Галичині, де він бував.

***

Геніальний батько Франца Ксавера Моцарта помер, коли він був ще немовлям. Після того мама зробила ставку на музичну освіту і кар’єру сина, адже з музики сім’я жила. Юний Франц Ксавер отримав блискучу освіту, грав на піаніно та скрипці. Свій перший концерт він дав у шість років, а перший власний твір написав у 14. Однак мама сильно тиснула на юного Ксавера. Тож у 17 років він фактично втік від неї, вирушивши на Галичину давати приватні уроки музики.

Першим місцем, де оселився Моцарт, було село Підкамінь біля Рогатина. Граф Віктор Баворовський 1808 року запросив музиканта навчати двох його доньок, щедро оплачуючи ці послуги – 1000 ґульденів в місяць. Зараз від палацу магнатів у Підкамені залишились лише руїни. Баворовські мали багато маєтків, Моцарт-молодший часто переїжджав з ними. Тому, крім Івано-Франківщини, знайомством з Моцартом можуть похвалитися ще Нові Стрілища біля Бібрки на Львівщині (там від маєтку залишилася реконструйована будівля конюшні), а також Тернопільщина.

Руїни замку у Підкамені (фото Wikimapia)

«На Тернопільщині архівні документи засвідчують, що Моцарт певний час перебував принаймні у трьох населених пунктах краю – у місті Бережани, селі Смолянка та містечку Баворові. Зокрема, у Баворові він вчив гри на фортепіано двох дочок графа Баворовського, родинна каплиця якого нині є на місцевому кладовищі», – розповів завідувач відділу давньої історії обласного краєзнавчого музею Олег Гаврилюк.

За деякий час Франц Ксавер змінює локацію і переїжджає до Сарників Долішніх (тепер с. Поділля біля Бурштина), де навчає дітей імперіального шамбеляна (представника австрійського цісаря в містечку) Янішевського. Там він ставив п’єси, давав концерти для гостей свого роботодавця.

Місто Бурштин часів Франца Ксавера Моцарта (літографія 1838 року Карла Ауера)

Однак після активного столичного Відня Франц Ксавер нудився в селах, йому бракувало спілкування. Тому з 1813 року живе у Львові, де працює приватним учителем музики у сім’ях різних шляхтичів. А після знайомства з сім’єю радника Людвіга Бароні фон Кавалькабо надовго стає другом родини і вчителем дітей. Його вихованиця, дочка Кавалькабо Юлія стала першою піаністкою та композиторкою Австрії. Проте прив’язаність до цієї сім’ї пояснюється не тільки великими можливостями, які мав молодий, талановитий, але незаможний композитор, але й взаємним коханням до дружини Кавалькабо Жозефіни.

Кавалькабо жили на теперішній вулиці Гнатюка в будинку, який не зберігся донині. Моцарт спершу винаймав житло на площі Ринок, 11 та 34, а згодом переїхав до них.

В монастир бенедиктинок він навідувався до свого вчителя Йогана Галлюса Медеріче. У катедрі і домініканському храмі Моцарт виступав з концертами, а після його смерті Жозефіна на вшанування його пам’яті організувала концерт у домініканському костелі.

Львівський міський театр тоді працював у колишньому храмі Святого Хреста монастиря францисканців (нині не існує, приблизно біля будинку №15 на вул. Театральній). Моцарт виступав там і як виконавець, і як організатор благодійних програм. Три сезони був директором і один – заміняв головного музичного директора, розповіла музикознавиця і упорядниця книжки про Моцарта Роксолана Гавалюк.

Міський театр Львова в колишньому монастирі францисканців (малюнок Герштенбергера) Інтер’єр театру в колишньому монастирі францисканців (малюнок Герштенбергера)

У 1826 році Моцарт створив музичний хор на 400 учасників. Того ж року у соборі Святого Юра разом з ним дав концерт, на якому виконав знаменитий «Реквієм» свого батька. Про цю подію сьогодні нагадує меморіальна табличка на стіні собору. На базі цього хору Моцарт створив Музичне товариство святої Цецилії, а також інститут співу, що фактично став першою музичною школою у місті.

Зі Львова Моцарт вирушив у кількарічне турне Європою. Звідти він активно листувався з Жозефіною та вів подорожній щоденник, що дає багато матеріалу для його біографів. З нього ми можемо дізнатися, що композитор був не раз у Жовкві. Цей запис можна почитати в книзі «Моцарт-син. Життя Франца Ксавера у подорожньому щоденнику і листах».

«Зовсім з іншими почуттями я прибув до Жовкви. Наскільки все змінилося, причому на краще для мене, відколи я там був востаннє. Як страждав я там тієї ночі, про яку так часто тобі розповідав, хоч яким пригніченим я був сьогодні, але все ж набагато щасливішим, аніж тоді! … У Жовкві затримався на кілька годин і розпрощався з моїм супутником. На тутешній митниці знайшов знайомого, контролера Паукенгайма, який був ласкавий виконати моє прохання і переслати тобі черевички», – писав Моцарт своїй коханій Жозефіні із Любичі-Королівської 18 травня 1819 року.

Готель і взуттєвий магазин втраченого кварталу на вул. Львівській у Жовкві, де міг зупинятися Моцарт і купити черевички Жозефіні (фото з архіву краєзнавця Любомира Давидовича)

Музикознавиця і редакторка книжки про Моцарта Роксолана Гавалюк розповіла, що саме в Жовкві Моцарт пересів з приватної карети, якою приїхав зі Львова, на поштову, нею і вирушив у мандрівку. А ще у Жовкві працював художник Йозеф Енґерт, який намалював св. Цецилію – патронесу хорового товариства у Львові. Як з’ясували дослідниці, образ Цецилії художник змалював з Жозефіни. Раніше він намалював інтер’єр храму св. Лаврентія у Жовкві з монументальними історично-батальними полотнами.

Центральна площа Жовкви часів Франца Ксавера Моцарта (літографія 1838 року Карла Ауера)

У 1838 році Франц Ксавер разом з родиною Кавалькабо, яка стільки років тримала його у Львові, повернувся до Відня, а згодом переїхав у Зальцбург. Помер і похований у Карлсбаді (Карлові Вари). У вересні 1844 року, через місяць після смерті Франца Ксавера Моцарта, в домініканському костелі Божого Тіла у Львові Галицьке музичне товариство вшанувало його пам’ять виконанням «Реквієму» Вольфганга Амадея Моцарта.

За своє тридцятирічне життя на Галичині Моцарт створив найбільше своїх творів. Франц Ксавер цікавився українським фольклором, кілька фортепіанних п’єс написані за мотивами українських народних пісень. Зокрема українська пісня «У сусіда хата біла» відтворена у фортепіанних варіаціях ре-мінор, які в літературі згадуються як «Варіації на руську тему». Послухати музичні твори Моцарта-сина можна на YouTube-каналі фестивалю LvivMozArt.

Пам’ятник Францу Ксаверу Моцарту у Львові на площі Маланюка (фото ZAXID.NET)

Варто зазначити, що австрійські музеї та наукові установи, що вивчають біографію Моцартів, не мали інформації про 30-річне життя Франца Ксавера на Галичині. Українки вирішили виправити цю ситуацію і детально дослідити цей період життя музиканта, безпосередньо пов’язаний з нашим містом. Першоджерела з документами Моцарта, збереженими у Зальцбургу та інших містах за кордоном, вивчила українська диригентка Оксана Линів, над розтлумаченням письма працювали графологи, перекладачі з німецької. Роксолана Гавалюк була консультанткою у музичній тематиці та редакторкою книжки. Робота над зібранням і опрацюванням матеріалу до моменту видання книжки «Моцарт-син. Життя Франца Ксавера у подорожньому щоденнику і листах» тривала 8 років.