Уже традиційно останній у році випуск програми ZAXID.NET LIVE ми присвячуємо підсумкам досягнень і провалів року у Львові. І хто ж, як не міський голова, мав би відповісти за це? Доброго вечора, пане Андрію.
Дай Боже здоров’я, доброго дня.
Давайте почнемо зразу з вашого вчорашнього звіту перед громадою. Дуже важливий момент, він чомусь проскочив повз новини, – ви заявили, що маєте намір перенести Ратушу в нове приміщення. Розкажіть, будь ласка, детальніше про ці плани.
Насправді ви ж бачите, що в Україні відбуваються процеси децентралізації. Ми у Львові маємо дуже багато адміністративних приміщень – і, чесно кажучи, комунікація між ними не дуже добра. Тому є намір, який ми вже озвучували декілька років тому: на території, яка є за церквою Анни (це дев’ять гектарів землі) ми хочемо збудувати цілий комплекс. Там має бути великий простір виставковий для музеїв. Там має бути великий конгрес-центр, який ввечері може працювати як зал для концертів. І там має бути адміністративне приміщення для міської влади, яке має відповідати тим стандартам, які вимагає сьогоднішній час. Оскільки там є підйом, то дуже легко можна буде влаштувати підземні паркінги.
А приміщення, яке є сьогодні в центрі міста, буде ще мати функцію презентаційну – оскільки тут сесійна зала, тут відбуваються всі заходи, зустрічі. А третій-четвертий поверх я би в перспективі планував, щоби це були приміщення для музеїв, для виставок. Це буде корисно і для львів’ян, і для гостей нашого міста.
Пам’ятаю, був колись у поїздці в Торонто, то вони за сто років змінили три приміщення Ратуші – збудували фактично два нові, одне старе. Тому це вимога часу.
А кабінет мера залишиться в Ратуші?
Я думаю, що презентаційний кабінет, звичайно, має бути в Ратуші, тому що він має ще таке екскурсійне наповнення – дуже часто екскурсії різні проводяться.
Це символічно – це Ратуша…
Однозначно, цей другий поверх адміністративний – він має лишатися, він має працювати. Але служби повинні мати комфортні умови для роботи – і це неможливо мати в старих будівлях, там треба робити дуже серйозні перепланування. Навіщо? Краще збудувати нове – це дешевше і простіше.
Це міським коштом має збудуватися оце нове приміщення адміністративне?
Я думаю, що так.
Чи є якийсь інвестор, який буде будувати конгрес-холи?
Ну, наприклад, дороги ми будуємо чиїм коштом? Міста. А якщо говорити про цей комплекс – враховуючи, що там буде і готель, і конгрес-центр, то я думаю, це буде одне із зобов’язань, яке може на себе взяти інвестор – будувати приміщення для міської влади.
Відомі уже кошториси і час втілення цього?
Наразі ми працюємо з проектною частиною. І наразі ми працюємо з Міністерством оборони, тому що ця ділянка формально є їхня. Але ми ще в 2015 році підписали меморандум з Міністерством оборони, що вони цю територію передають нам. І я коли був в Києві у вівторок, мав розмову з міністром оборони – ми зараз маємо хороший поступ для реалізації цього проекту.
Буквально кілька днів тому ваш будинок, ваш особистий приватний будинок, почали пікетувати, обіцяють безстрокові протести. Як живете в цій ситуації? Як родина, діти?
Я взагалі, чесно кажучи, здивований. Тому що, наскільки я розумію, ці пікетувальники мають зауваги до сайту ZAXID.NET – і вони приходять о восьмій ранку, ставлять колонку, викрикують… Чесно кажучи, це не зовсім етично, тому що вдома є п’ятеро дітей неповнолітніх, є жінка.
Можливо, вони мають претензії тому, що ваша дружина є основним власником сайту?
Знаєте, позиція нашої родини дуже проста: ми принципово не втручаємося в редакційну політику, ніколи. І ви це прекрасно знаєте. То, що люди приходять, – ну, напевно їх просять приходити. Я на це спокійно реагую – я виходжу, рано йду на роботу. Вони збираються, теж кудись йдуть.
А якось зачіпають дружину, дітей? Я не знаю, у вас там охорона є коло будинку якась?
Дивіться, вони приходять рано, ставлять мегафони, кричать. Я вийшов – вони побачили, що я вийшов, – і пішли. Можливо, вони хочуть, щоби я з ними вступав в якісь дебати, дискусії…
А ви не вступаєте?
У мене часу немає – роботи багато.
У вас була перед попередніми виборами така програма «Львів 2020».
Так.
От зараз, готуючись до програми, я хотів би порівняти, що зроблено. І з здивуванням для себе виявив, що сайту «Львів 2020» вже немає.
Ні, він є, цей сайт.
Де можна побачити цю програму виборчу?
Дивіться, вона є, і в наступному році тим вже буде займатися Інститут міста, цією програмою. Скажу вам більше – що ця програма станом на сьогодні виконана орієнтовно на 65%, що є не просто багато, а мегабагато. Тому що, як правило, всі програми, які в Україні робляться, вони не перевищують 30% виконання.
А як ви рахуєте оці 65%? Тому що там достатньо розмиті були цілі.
Дивіться, кожен квартал у нас є стратегічні зустрічі в Інституті міста, який відповідальний за реалізацію цієї програми. Тому що там чітко заплановано, що ми маємо зробити в освіті, в медицині, в культурі, інфраструктура, дороги, транспорт… Там розписано все деталізовано. І я би хотів, щоби наступного року ми публічно ще раз представили для журналістів чітке бачення, що було анонсовано в 2015 році, коли ця програма була представлена для громадськості, і що ми маємо зараз, і що ми ще зробимо до кінця 2020 року. Це, чесно кажучи, прецедент в Україні. Але для мене він важливий.
Ну але для цього, як мінімум, варто було б відновити цей сайт, де би можна було прочитати. Тому що я пробував погуглити, пошукати цю програму – я її не знайшов.
Це, можливо, якісь технічний збій. Дякую за те, що мені сказали, я думаю, що на початку січня воно все буде працювати ідеально. Ви це коли, вчора дивилися?
Вчора, сьогодні… Насправді воно вже кілька місяців, як не працює.
Там були певні збої, але все вже мало бути налагоджено *.
Ну, можливо. Розкажіть, будь ласка, більше про ваші стосунки зі ЗМІ. Вас часто звинувачують у тому, що ви ділите ЗМІ на лояльні і нелояльні. Наприклад, вчора, коли ваш звіт був, то принаймні два ЗМІ, я бачив, скаржилися – це телеканал НТА і «Львівський портал», що їх не запросили, цих журналістів. Чому?
Я не займався запрошеннями – тим займалася прес-служба. Плюс була пряма трансляція звіту, і всі бажаючі могли переглянути, що я говорив. Вибачте мене, яка може бути більша відкритість? Все публічно. Просто, напевно, чи вони не звернулися в прес-службу, чи є якісь інші речі, тому що було дуже багато журналістів. Вчора взагалі були присутні близько 700 людей. Це були представники різних середовищ – і представники громадського сектору, було дуже багато підприємців, були освітяни, були медики, були наші військові.
Мені було приємно, що люди уважно слухали до кінця всю цю інформацію, яку я подавав, і те, що ми зробили у Львові, і те, що ми плануємо робити – це ж насправді ми разом всі робимо. Міський голова – це менеджер, але це все роблять львів’яни, які живуть. І я також дякую всім урядникам міської ради, які добре виконують свою роботу.
Одним із проявів ставлення до ЗМІ… Зокрема, ви казали, що ваш будинок пікетують з приводу публікацій ZAXID.NET (я його головний редактор – скажу глядачам, які, можливо, не знають). Чому міська рада взагалі погодилася на те, щоби якимось чином розглядати публікації сайту ZAXID.NET?
Ви знаєте, це вчора було звернення депутатів міської ради, і там чітко записано, що будь-який тиск на засоби масової інформації є недопустимий. І власне було звернення до громадської ради – зайняти свою принципову позицію. Плюс було звернення до правоохоронних органів реагувати на факти безчинств, на факти нападів на працівників, на погрози. Тому вчора звернення було максимально коректне і виважене.
Якщо ви говорите про те, що було три тижні тому, здається, – тоді були емоції. Мені здається, що депутати не до кінця розібралися, тому що ні міський голова, ні депутати, ніхто не має права чинити тиск на засоби масової інформації. Тобто я маю деколи багато зауваг до тих чи інших публікацій, але це право журналіста. Я, чесно кажучи, навіть не пригадую, щоб я колись у житті в суд подавав на медіа. Вважаю, це не є коректним.
Одним з ключових напрямів розвитку Львова під вашим керівництвом став розвиток туризму, так? Це правда – туристів з кожним роком стає все більше, і більше, і більше. Але в мене питання – як це впливає на міський бюджет? Мерія буквально протягом кількох останніх тижнів оприлюднила такі цікаві дані – скільки сплачують готельєри і ресторатори в місцевий бюджет. І з цього випливає, що не дуже сплачують. У чому тоді інтерес? Тобто заробляють конкретні люди – що з цього має місто?
Дивіться, інтерес в тому, що тисячі львів’ян мають роботу і мають непогану заробітну платню. Проблема, що є доброчесні громадяни, які сплачують податки, а є ті громадяни, які не платять.
Наприклад, у готельному бізнесі є прикладом готель «Леополіс», де люди отримують легальну заробітну платню, сплачують податки – і там зарплата орієнтовно в середньому більше 17 000 гривень. Якщо ви подивитеся на інші готелі, то в них в графі «заробітна платня» є 5000 гривень в середньому, все інше йде якимись іншими схемами. І тут люди, які працюють, повинні думати, що в них колись буде пенсія, і якщо не сплачується легальне ПДФО, всі податки – ну то вони не отримають від держави те, що вони мали би отримати.
Але їм потрібна робота зараз, і вони працюють…
Тому для мене важливо, щоби люди мали роботу. Це перший крок. Я не маю впливу на податкову політику нашої держави. Так само по ресторанах. Щоб ви розуміли, один із найбільших платників – це McDonalds, де середня заробітна платня – 12 000, і вони платять офіційно.
Але McDonalds – це тільки чотири заклади, здається…
Так, але вони всі офіційно [платять]. І той самий ресторан готелю «Леополіс» платить офіційно. А от всі наші мережі – вони не платять податків, ви праві. Вони платять мінімальний податок. І деколи ти бачиш власників цього бізнесу на великих панельних дискусіях, де вони розказують про довіру, про чесність, про відкритість … І коли буде наступний Форум довіри, я хочу їх спитати: «Колеги, а чому ви маєте можливість відкрити в рік нових три ресторани, а заплатити податки в бюджет міста Львова?…» А за ті кошти робляться ремонти в садочках, куди ходять ваші діти, в школах, де навчаються ваші діти. Ми ремонтуємо вулиці, по яких ви їздите, ми в транспорт вкладаємо. Чому ви не платите податки?
Розумієте, вони знайдуть вам тисячу причин. Тобто гроші на два нові ресторани є, а сплатити податки – нема.
У багатьох ресторанах, наскільки я знаю, справді платять мінімальну зарплату. Але це так і є, бо персонал переважно живе з чайових, які скидають в загальний капелюх, а потім ділять.
Ви знаєте, ні в одному ресторані 5000 грн – такої зарплати нема. Просто є одна частина, і є друга частина. І це велика проблема.
Які у вас методи впливу як у мера? Ви тільки совістити можете, чи як? Ок, деякі люди мають роботу, а інші люди?
Мені важливо, щоб люди мали роботу, мали зарплату – вони ж ті кошти тратять. Простий приклад: в середньому ми приймаємо у Львові 2,5 мільйони туристів в рік. Один турист в день витрачає орієнтовно 85 доларів. Перебування – десь два з половиною дні. Щоб ви розуміли, це є десь сума еквівалентна 15 мільярдам гривень – тобто ці кошти заходять у Львів. Харчова промисловість має зиск?
Ну, так.
Має. Сувеніри, таксисти, проживання. Вибачте мене, той самий аеропорт: динаміка – 40% ріст. Ми виходимо на кінець року орієнтовно 2,2 млн пасажирів. Коли таке було? Коли я почав працювати міським головою, ми мали 200 тис. [пасажирів] в рік, розумієте? Тобто місто живе, місто має ресурси.
Так, не всі податки сплачується, але я думаю, що, можливо, за рік-два свідомість людей трошки зміниться, і ми більше будемо мати коштів в казну громади і міста.
Тобто ви розраховуєте тільки на свідомість підприємців, правильно розумію? Банально – ви ж знаєте: ті не платять, ті не платять… Скаргу в податкову: «Будь ласка, зверніть увагу». Таке робиться?
І таке робиться, і інше робиться. Але треба мати повагу до закону. Те, що вони сьогодні не сплачують, – це є певні такі «лазєйки» в законі. От простий приклад, як наводити порядок. Президент дав чітке доручення закрити гральний бізнес. Що зробила поліція? Закрила власний гральний бізнес.
Маєте докази, що це власне поліція?
Однозначно. Більшість гральних салонів завжди працювали під прикриттям поліції. І взагалі, щоб ви розуміли: наркотики, проституція, гральний бізнес – це є те, що контролює поліція.
Якісь такі серйозні звинувачення.
Це є в цілому світі, друзі.
А, в цілому світі, ви вважаєте?
Це не є якась львівська аномалія.
Перший раз чую, щоби американська поліція, наприклад, чи німецька поліція «кришувала» наркобізнес чи повій.
Ні один такий бізнес не може відбуватися, якщо немає певних речей – тих, про які я говорю. Ну, читайте книжки, дивіться фільми – це є публічна інформація.
Давайте поговоримо про будівництво у Львові. Кілька тижнів тому наші колеги з сайту «Наші гроші» проаналізували видачу дозвільної документації на будівництво у Львові за останні два роки. І виявилося, що фактично всі дозволи отримують шестеро людей. Тобто, в принципі, навіть не це цікаво. Цікаво те, що більшість цих людей неофіційно їх пов’язують з криміналом. І виходить так, що насамперед житлове будівництво у Львові ведуть люди…
А вони не аналізували, хто видає ті дозволи?
Я це розумію – там, зокрема, це і виконком під вашим керівництвом видає.
Дивіться, дозволи видає інспекція Архбудконтролю. Так-от, коли ми говоримо про багатоповерхове будівництво – це видає дозволи Державна інспекція архбудконтролю, на превеликий жаль. А міська інспекція, яка є під містом – це невелика поверховість. Тому в мене багато є зауважень до тих дозволів. І я переконаний, що по багатьох з них будуть порушуватися справи. Тому що в нас є випадки: наприклад, компанія «Ірокс», яка взагалі навіть на землю документів не отримувала в місті – а вона будує, тому що є корупційна схема інспекції державної, плюс суди. Ми потім пробуємо якось це все приводити до пуття, ініціюємо кримінальні справи. Але людина, яка це все почала, – вона ходить на волі, і поки що до неї немає претензій.
Тобто завдання міста яке? Якщо ви легально звертаєтеся з документами, ми зобов’язані це розглянути, і ми зобов’язані дати дозвіл в рамках чинного законодавства. Але коли є багатоповерхова забудова – влада міста обмежена, тому що ми не маємо права туди йти, тому що дозволи дає державна інспекція.
Андрію Івановичу, я спостерігаю за виконкомом. Насправді ви достатньо впливаєте, ви кажете: «Не треба таку забудову, треба нижчу зробити».
Звичайно, звичайно.
Тобто ви впливаєте на висотність будинків.
Я можу просити. Ні, дивіться, містобудівельні умови та обмеження – вони мають свою чітку функцію – ми визначаємо, яка може бути поверховість, ми не маємо права впливати, що може бути всередині. Чесно кажучи, з поверховістю я не бачу якихось зауважень, що хтось там десь запливає за буйки, як говориться. Але з точки зору функціоналу в мене є багато зауважень.
От ми, наприклад, сьогодні на виконкомі мали дискусію по одній з компаній стосовно їхнього внеску в соціальну інфраструктуру. Вони дуже багато обіцяли: що буде садочок, буде школа. Проходять роки, вони будують житло, а це відкладають наостанок. Я сказав: «Окей. З 1 січня запрошую власника цієї компанії. Прозвітуйте мені, коли всі школи і садочки, які ви анонсували, будуть введені в експлуатацію».
Це, напевно, йдеться про компанію РІЕЛ?
Я нікому не буду сьогодні робити реклами, але відповідні доручення отримали всі профільні заступники, і ми в січні трошки по-іншому будемо себе поводити. Тому що наша лояльність дуже часто сприймається як наша слабість.
Але дивіться, ви – мер вже майже 14 років, і ви давно це спостерігаєте. Що, тільки зараз терпець урвався, і ви будете закручувати гайки? Чи ви раніше цього не бачили?
Я не маю підстав сказати, що вони не виконали зобов’язання. Просто вони говорять: «Ну ви розумієте, ми на кінець це зробимо». А, наприклад, компанія TVD, яка будує на Новому Львові, вони школу вже будуть здавати в наступному році і садочок будують, а житлове будівництво починають після цього. Тобто це вже приймає рішення сама компанія – ми не маємо права вплинути, яка має бути черговість. В мене просто є пересторога, що вони свої зобов’язання можуть не виконати. Тому я їм роблю останнє попередження: «Школа, садочок – потім рухаємося вперед».
Зрозуміло, дякую. В нас дуже мало часу. Може, хочете буквально двома реченнями щось побажати львів’янам у наступному році? Привітати?
Побажати миру, любові і добра. Щоб ми були разом, щоб ми мріяли – і щоб наші мрії насправді ставали реальністю. І подякувати львів’янам за ту роботу, яку ми спільно зробили – тому що мені приємно, що ми живемо у дуже класному місті.
Дякую. Нагадаю, що це була програма ZAXID.NET LIVE, і гостем цієї програми, останньої в цьому році, був мер Львова Андрій Садовий. Мене звати Олег Онисько, побачимося вже наступного року. Дякую.
Дякую вам.
* уже після виходу програми в ефір з’ясувалося, що програма «Львів 2020», яка у 2015 році була опублікована на сайті lviv2020.com, кілька місяців тому була перенесена на інший сайт lviv2020.com.ua